Радо зустріли золочівців у ратуші Шьонінґена. Бургомістр Генрі Безеке звернувся з привітальним словом: – Сердечно вітаю вас у нашому місті, у нашій ратуші. Я дуже радий, що можу передати вам вітання від всіх присутніх та працівників ратуші. Тут є присутні депутат Вольфганг Гоффманн, голова партнерського Товариства «Золочів – Шьонінґен» Петер Фос та його заступник. Також хочу відрекомендувати вам пані Гілаї, яка є відповідальною за проект енергетичної санації. Маємо на меті детально ознайомити вас з деякими нашими здобутками, якими ви зможете скористатися у ваших проектах. Генрі Безеке запросив увечері відвідати різдвяний ярмарок на площі міста, і наголосив, що такі ярмарки можуть стати прикладом для влади Золочева, бо усе, що стосується організації різдвяних ярмарків, це робота не влади і не на кошти бюджету, а все це роблять громадяни, що є доказом їхньої активності. Кожного року місто підтримує їхні ідеї певним грошовим внеском. Але усе, що стосується заходів, концертів, – все робиться силами самих громадян. Василь Гавришків, заступник міського голови Золочева: – Мені дуже приємно представляти місто Золочів у Шьонінґені. Від імені міського голови Золочева Ігоря Гриньківа, а також від імені депутатів Золочівської міської ради хочу подякувати вам, Генрі Безеке, працівникам міської ради та Михайлу Гамалію, керівнику проекту «Партнерства з містами України» в товаристві «Engagement Global», а також голові та членам партнерського товариства «Золочів – Шьонінґен». Наша дружба, яка триває вже третє десятиліття, спричинила до такої гарної події, коли Німеччина запрошує нас втілювати проект у себе вдома. Ми розуміємо важливість цієї робочої зустрічі, розуміємо потрібність дотримання усіх вимог цього проекту і завдяки вам цей проект буде реалізований. Пані Гілаї представила презентацію енергетичної санації плавального комплексу у місті Шьонінгені. Спершу це був басейн під відкритим небом, у середині 70-х років його накриттям був простий намет, це був такий повітряний дах. Вже у кінці 80-х років зробили сталий дах, але він був невдало піднятий, був дуже величезний за об‘ємом. У 2009 році були розпочаті переговори про те, що потрібно міняти саму структуру даху, що його треба понизити. – Ми почали цікавитись, яким чином знайти сприяння не тільки на рівні міста, а й залучити кошти Європейського союзу, щоб зробити санацію басейну, – продовжувала розповідь пані Гілаї. – Підготовча робота і переговори тривали досить довго, бо йшлося про кошти у сумі 6,5 млн. євро. Лише у грудні 2010 року ми отримали дозвіл від депутатів міської ради для того, щоб зробити реконструкцію цього плавального басейну. 2011 році ми отримали спеціальний дозвіл міністерства екології землі Нижня Саксонія. Тоді вирішили, що можуть виділити тільки 2 млн. євро. Нам залишилось знайти величезну суму у 4 з половиною млн. Тоді депутати міста вирішили, що хочуть зберегти цей басейн для міста за всяку ціну і проголосували за те, щоб виділити ці кошти на реконструкцію. Два роки тривала перебудова басейну. Найважливішим було зменшення об‘єму, з 27 тисяч кубічних метрів басейн значно скоротили. Усе це для того, щоб зменшити енергозатрати на обігрів води та повітря у середині примішень. Згодом разом оглянули втілений результат у самому плавальному басейні. Зменшення приміщення дало можливість збудувати парковку перед басейном. Дах утеплений 30-сантиметровими утеплювачами, покритий спеціальною плівкою. Басейн складається з п‘яти доріжок у 25 метрів, раніше він був 50-метровий. Таке рішення їм далось нелегко, оскільки раніше сюди спеціально приїжджали люди з округи тренуватись у плаванні на 50-метрових дистанціях. А реконструкція скоротила відвідуваність басейну на одну тисячу людей у рік. Облаштували ще маленький пригодницький басейн для тих, хто вчиться плавати. Є тут роздягальні, фінська сауна і біосауна. Оглянули і спеціальну систему нагріву повітря у середині басейну та підігріву води, обеззараження води. З 750 тис. євро на рік в обслуговуванні колись, реконструйований басейн обходиться у 250 тис. євро на рік. Отож єкономія очевидна. Уже після обіду доповідь на тему «Ремонт старовинних будівель» мав архітектор Дірк Франке з м. Брауншвейга. Наступного дня оглянули початкову школу, яка знаходиться у стані капітального ремонту. Пан Кльот розповів про особливості ремонту шкіл. І, нарешті, найцікавішою була поїздка у монастир у місті Гуізбурзі. Фахівці поділились досвідом та складностями при застосуванні енергозберігаючих технологій у цій історичній архітектурній споруді.