вул.Шашкевича 22

(03265)42322

(03265)42376

mail@zlmr.gov.ua

  • foto winter 1
  • castle 2
  • foto winter 2

60389717 646332149174279 4032582388063141888 nІ знову цьогоріч, 8 травня, біля Вічного вогню, День пам’яті і примирення та 74-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні поминальними заходами відзначили військовослужбовці, духовні отці, освітяни, представники влади та громада нашого міста.

За упокій душ убитих на фронтах Другої світової представники Золочівського духовенства провели поминальний молебень. З розповіддю про визволення з фашистських концтаборів, втрати бойових товаришів у апогеях атак та післявоєнні роки життя останнього фронтовика Золочева, свого батька, Андрія Васильовича Сивака, який минулої осені пішов у засвіти, виступив історик, краєзнавець, вчитель Володимир Сивак.

«І боляче стає, коли деякі політики дають оцінку Другій світовій війні недолуго, неграмотно прирівнюють фронтовиків до енкаведистів, хоча енкаведисти стріляли в спину фроновикам, щоб, боронь Боже, не відступили з якоїсь ділянки фронту. Але, як казав Богослов: велич Бога не в силі, а в правді. Україна переживає важкі часи, йде війна на сході. Більше 11 тис. воїнів вже загинули, більше 3 тисяч мирних жителів…Недаремно в народі кажуть: якби туди послали служити синів депутатів, політиків, то ця війна би вже закінчилась. Але, на жаль, гинуть кращі сини й дочки України. Адже там, на українському сході воюють сини та онуки ветеранів Другої світової війни та воїнів УПА. І Україна буде непереможною, до тих пір в неї будуть такі патріоти, які віддають життя за неї. І до тих пір вона буде незалежною, самостійною і, можливо, квітучою державою».60346676 332465397466158 834406755705290752 n

Рядками сумної реалістичної поезії ведуча заходу Марія Квас нагадала про страшні втрати тисяч матерів, що не дочекались своїх славних синів з фронтів, яких вбила Друга світова.

«І хто любив їх – запам’ятали навічно, і хто знав – уявляли такими ж веселими, молодими і ніжними. Та ті, хто чекав їх, до останніх днів свого життя – не дочекались».

Захід продовжився ходою громади до пам’ятника Братської могили жертв репресій 1939-1941 рр., покладанням вінків та квітів у супроводі військового оркестру навчального центру Національної гвардії України.

Вісім мільйонів втрачених життів – ця цифра може звучати як символ гіркої нескінченності людського гріха та ненависті. Як страх перед майбутнім, що показує гострі пазурі жадібного сусіда, не менш лихого, ніж фашистська Німеччина. Та найбільше сенсу вкладено у назві цього Дня. Лише любов’ю та принципами людської гідності можна перемогти те, що не дає жити й нормально розвиватись нашій Державі.

Єва ТОЦЬКА

Фото автора