вул. Шашкевича Маркіяна, буд. 22

(03265)42322

(03265)42376

mail@zlmr.gov.ua

  • foto winter 1
  • castle 2
  • 20230505 125501
  • 20230505 130318
  • 1020230505 150059

Агропромисловий розвиток

Нагадаємо, що африканська чума свиней (АЧС) — це інфекційне вірусне захворювання

Нагадаємо, що африканська чума свиней (АЧС) — це інфекційне вірусне захворювання свиней (диких і свійських), що характеризується високою смертністю та завдає значних економічних збитків, зумовлених відсутністю вакцини, запровадженням спеціального режиму господарств, які утримують та вирощують свиней, витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів та торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження.

АЧС – чи не найнебезпечніша з усіх хвороб свиней, оскільки її занесення супроводжується:
– високою смертністю серед ураженого поголів’я і значними економічними збитками, зумовленими відсутністю вакцини й необхідністю знищувати усе, навіть потенційно, інфіковане стадо (або поголів’я в населених пунктах в зоні захисту);
– запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств та обмежень у сфері торгівлі свинарською продукцією, що впливає на ціни та доступність свинини для споживачів;
– комплексом витрат на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів, втратами внаслідок міжнародних торговельних обмежень, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження.                 

Нагадаємо, що ця хвороба не є небезпечною для людини, але разом з тим є дуже заразною для домашніх та диких свиней!У випадку підозри на захворювання АЧС власник та/або спеціалісти ветеринарної медицини, які обслуговують дане господарство, зобов’язані негайно повідомити про це Золочівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області і до прибуття спеціалістів у господарстві вжити заходів щодо недопущення розповсюдження збудника хвороби (заборона переміщення тварин, сировини та продукції тваринного походження, а також обслуговуючого персоналу).     

Клінічні ознаки хворих на Африканську чуму свиней:
– раптова загибель тварини, за відсутності клінічного прояву;
– підвищення температури тіла до 40.5-42°C;
– зниження апетиту, в’ялість, швидка втомлюваність, слабкість тазових кінцівок, хитка хода, посилена спрага, тварини лежать, зарившись в підстилку;
– ядуха, кашель, блювота, діарея (іноді з кров’ю), частіше запор, слизисті виділення з очей та носа, параліч тазових кінцівок, можливі аборти у самок;
– червонувато-фіолетові плями на череві, підгрудку, мошонці, вухах, п’ятачку та кінцівках (необхідно відрізняти від бешихи та класичної чуми свиней;Хвороба охоплює 40-65 % поголів’я тварин, 85-100 % з яких гине впродовж 6-13 діб.

Як відбувається зараження свиней:
Шляхом безпосереднього контакту (відсвині – до свині).
Опосередковано:– через ґрунт, незнезаражені корми, предмети догляду й утримання, транспортнізасоби; диких кабанів, бродячих тварин, птахів, мух та обслуговуючий персонал.– при згодовуванніхарчовихвідходів, щомістятьпродукти забою хворихчиінфікованихтварин.Вірус АЧС залишаєтьсяжиттєздатним:
в м’ясівідхворихтварин – до 155 днів;
у гною та ґрунті – до 3 місяців;
у трупах свиней – до 2,5 місяців;
у копченихм’ясопродуктах – до 6 місяців;
в солонині – до 1 року;
в замороженомум’ясі – до 3 років.

САМОЛІКУВАННЯ ТВАРИН ЗАБОРОНЕНО!!!Щоб запобігти занесенню вірусу АЧС у господарство, необхідно:
– утримувати свиней в приміщенні, дотримуючисьзакритого режиму роботи;
– не дозволятивідвідуватигосподарствостороннім особам;
– не забиватихворих свиней та не перероблятитушізахворілихтварин
– не купуватитварин у місцяхстихійноїторгівлі;
– не утримувати свиней в домашніхгосподарствахмисливцям, працівникамлісу та працівникам свиноферм;
– не згодовуватисвинямхарчовівідходи, щомістять свинину абопродукти забою.З метою запобігання занесення вірусу АЧС на територію району забороняється ввезення з територій, неблагополучних щодо АЧС:
– домашніх свиней і диких кабанів;
– яйцеклітин/ембріонів домашніх свиней і диких кабанів;
– сирого м’яса домашніх свиней і диких кабанів;
– усіх видів м’ясних продуктів, отриманих від домашніх свиней і диких кабанів, які не піддавались обробленню, що гарантує знешкодження вірусу АЧС;
– продуктів тваринного походження (із свиней), призначених для годівлі тварин або для використання у сільськогосподарських та промислових цілях, у фармацевтичних або хірургічних цілях, патологічного матеріалу і біологічних продуктів (із свиней);
– кормів рослинного походження для годівлі свиней (без термічної обробки, що гарантує знешкодження вірусу АЧС).

У випадку підозри виникнення Африканської чуми виней просимо повідомляти Золочівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області за тел. 4 – 52 – 90

12 травня – Міжнародний день здоров’я рослин

Організація Об’єднаних Націй оголосила 12 травня Міжнародним днем здоров’я рослин. Мета полягає в тому, щоб підвищити глобальну обізнаність про те, як захист здоров’я рослин може допомогти покласти край голоду, зменшити бідність, захистити біорізноманіття та прискорити економічний розвиток .

             Від  рослин залежить і наше здоров’я, і здоров’я нашої планети. Рослини виробляють 98% кисню, яким ми дихаємо, складають 80% їжі, яку ми їмо. Сьогодні відомі 25000 видів рослин, із яких майже 3000 їстівні. Кисень і їжа які ми отримуємо від рослин, дають нам необхідну енергію, щоб рости, рухатись. Рослини дають нам ліки, коли ми хворіємо.

               Своїми коренями рослини зміцнюють ґрунт і запобігають його руйнування. Вони також підтримують здоров’я ґрунту(родючість ). Якісні, міцні ґрунти та здорові рослини нероздільно зв’язані  одне з одним. Тому для виживання людей і інших форм життя на Землі дуже важливо піклуватися про рослини та підтримувати їх здоров’я. 30% поверхні Землі заселено рослинами.  Якщо розглядати  поверхню землі із космосу, то буде видно, що зелений колір – один із основних кольорів разом  з коричневим і синім.

                За повідомленнями ФАО(Організація продовольства та сільського господарства ООН) щорічно внаслідок впливу небезпечних шкідливих організмів рослин втрачається 40% урожаю сільгоспкультур.

                Зміни клімату та діяльність людини змінили екосистеми, стали причиною зменшення біорізноманіття,  з’явилися нові технології. У сучасних інтегрованих системах захисту рослин,  провідним є хімічний метод. Ця тенденція на тривалий час збережеться і в майбутньому, оскільки науково обґрунтоване застосування пестицидів, порівняно з іншими засобами захисту від шкідливих організмів, забезпечує його високу біологічну і економічну ефективність.  Сучасні технології вирощування сільськогосподарських культур передбачають застосування пестицидів з урахуванням економічного порогу шкодочинності, що значно зменшує пестицидне навантаження до довкілля.

          Міжнародні подорожі та торгівля, які втричі збільшилися за останнє десятиліття, можуть швидко поширювати шкідників, хвороби, фітонематоди та бур’яни по всьому світі, завдаючи великої шкоди місцевим рослинам та середовищу.

         Як і у випадку зі здоров’ям людини,  захист рослин від шкідливих організмів набагато вигідніший, ніж боротьба з надзвичайними ситуаціями. Профілактика має вирішальне значення, для уникнення нищівного впливу шкідливих організмів на сільське господарство, засобів до існування та продовольчої безпеки.

         Будьте обережні, замовляючи рослини та рослинні продукти в Інтернеті або через поштові служби, оскільки невеликі пакунки можуть легко обійти звичайний фітосанітарний контроль.     

       

Що ми можемо зробити, щоб підтримати здоровя рослин

          Якщо ви землекористувач, запобігайте поширенню шкідників, використовуючи лише сертифіковане насіння та саджанці, вільні від шкідників.

         Регулярно відстежуйте та повідомляйте про появу шкідників на ваших ділянках.

          Застосовуйте екологічно чисті методи боротьби зі шкідливими організмами, включаючи ті, які базуються на біологічних підходах, які не вбивають запилювачів, а також корисних комах і організмів.

        Скористайтеся перевагами сучасних цифрових технологій, мобільних додатків і програмного забезпечення, щоб отримати доступ до інформації про те, як запобігти поширеню шкідників  і хвороб рослинам і боротися з ними, також повідомляти про спалахи.

         Підприємства приватного сектору  - зробіть торгівлю та транспортування рослин і рослинних продуктів безпечнішими, дотримуючись міжнародних стандартів охорони здоров’я рослин і законодавства. Громадськість повинна бути обізнана про ризики, пов’язані з транскордонним переміщенням рослин і рослинної продукції, які можуть бути джерелом шкідників і хвороб.  Купуючи рослини та рослинну продукцію, особливо шляхом дистанційної торгівлі, яка обходить регулярні фітосанітарні перевірки потрібно бути дуже обережними, таке переміщення продукції може поширювати шкідливі організми – іноді з руйнівними результатами.

        Уряди можуть захищати здоров’я  рослин багатьма способами, таким чином підвищуючи продовольчу  безпеку, захищаючи навколишнє середовище та сприяючи торгівлі.

       Сприяти проведенню інформаційних компаній щодо важливості здоров’я  рослин і того, що кожен може зробити для їх захисту.

         Інвестувати більше в дослідження, пов’язані зі здоров’ям рослин, в інноваційні практики та технології, а також заохочувати приватний сектор  і землекористувачів всіх форм власності робити це.

       Забезпечувати, щоб фітосанітарні вимоги щодо імпорту ґрунтувалися на стандартах ІРРС і були технічно обґрунтованими, відповідали ризику зараження шкідливими організмами, являли собою найменш доступні обмежувальні заходи та створювали мінімальні перешкоди для міжнародного руху людей, товарів і транспортних засобів.

       Забезпечувати дотримання стандартів охорони здоров’я рослин і посилити потенціал захисту рослин, у тому числі шляхом проведення оцінки фітосанітарної спроможності (РСЕ) у співпраці з Секретаріатом ІРРС.

       Посилити системи моніторингу та раннього попередження для захисту рослин і здоров’я  рослин.

        Узгоджувати політику та дії з цілями сталого розвитку, пов’язаними зі здоров’ям рослин, зокрема тими, які спрямовані на усунення голоду,  недоїдання,  зменшення бідності та загроз для навколишнього середовища.

    

                                                         Марія КУЗЬМЕНКО,

провідний спеціаліст – фітосанітарний інспектор

                                                         відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики

                                                         та прогнозування  Головного управління

                                                         Держпродспоживслужби у Львівській області

                                                         

ПАМ’ЯТКА про діючі вимоги щодо зберігання та застосування пестицидів, агрохімікатів у народному господарстві

Суб’єкти господарювання аграрного сектору повинні дотримуватись вимог Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»ДСП 8.8.1.2.001-98.

  Зокрема це:

  1. Завчасно, але не менше, ніж за три доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів.
  2. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.
  3. Всі роботи з пестицидами, агрохімікатами слід проводити в ранні ранкові (до 10) і вечірні години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10° C
  4. Зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку повинна бути не менше 500 м.

          У випадку застосування авіації для обробки полів агрохімікатами, обов’язковим є дотримання Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України, затверджених наказом МОЗ України від 18.12.1996р №382.

 Основні вимоги:

  1. За три дні до початку робіт замовник повинен повідомити населення відповідної місцевості про місце та строки використання пестицидів, випасання худоби на відстані ближче 1 км до місця проведення робіт, про необхідність переміщення пасік на відстань більше 5 км від місця застосування пестицидів на період до 5 днів.
  2. Замовник повинен встановити спеціальні попереджувальні знаки на відстані 300 метрів від місця розпилення, та на дорогах, які проходять через відповідні поля.
  3. Забороняється проводити авіаційні обробки полів пестицидами на відстані ближче ніж 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік, 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водозабезпечення, місць випасання домашніх тварин, 1 км від населених пунктів, тваринницьких ферм, садів, виноградників та місць проведення інших сільськогосподарських робіт.

Особливості обробок пестицидами медоносів

      

В умовах широкого застосування хімічних препаратів у сільському і лісовому господарстві все гострішою стає проблема охорони і захисту бджіл від отруєнь. Неконтрольоване застосування пестицидів, особливо на медоносних культурах, призводить до масової загибелі бджіл та інших корисних комах, які є запилювачами цих культур. Мед, отриманий з обробленої пестицидами культури, містить їх залишки, що знижує харчові та лікувальні властивості цього цінного продукту. Такий мед є джерелом отруєння бджолиного розплоду, що також негативно впливає на життєздатність та продуктивність бджолосімей і пасіки в цілому.

       Масова загибель бджіл може призвести до зникнення багатьох видів рослин, у тому числі сільськогосподарських, оскільки майже 80 % з них запилюють медоносні бджоли.

Також ентомологи довели, що під дією пестицидів у бджіл погіршується пам'ять та інші розумові здібності. Пестициди викликають у бджіл епілепсію. Найнебезпечніші для комах комбіновані пестициди. Виявилося, що вже через 4 дні після першого контакту з пестицидами близько 30% бджіл втрачало здатність до навчання й починало гірше проходити тести на запам'ятовування запаху квітів. Попередні дослідження засвідчили, що гліфосат може вплинути на здатність бджіл навчатися та орієнтуватися у просторі.

       Протягом останніх 3-5 років в Україні посівні площі під ріпак, соняшник збільшуються, а відтак частіше застосовуються інсектициди. При цьому пестициди, якими обробляють поля проти шкідників, не вбивають бджіл, а роблять їх уразливими до кліщів та несприятливих факторів навколишнього середовища (рис. 1).

Тому для уникнення можливого негативного впливу пестицидів на бджіл, людину і навколишнє середовище, сільськогосподарські підприємства повинні суворо дотримуватись правил техніки безпеки при роботі з ними.

       Узгодження з територіальними громадами (оповіщення) часу, періодичність оброблення сільськогосподарських культур та земель пестицидами і агрохімікатами, дотримання просторової ізоляції з населеними пунктами, не перевищення норм внесення засобів захисту рослин та суворе дотримання правил техніки безпеки при роботі з ними, забезпечать уникнення можливого негативного впливу пестицидів на людину, бджіл та навколишнє середовище.      

Для запобігання випадків отруєння бджіл під час обробітку сільськогосподарських культур, необхідно дотримуватись правил, що встановлені законодавством України.

          

      

       Асортимент пестицидів, засоби, сфера застосування, норми, кратність обробок повинні відповідати “Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні”, доповненням до “Переліку” та інструкціям з безпечного застосування пестицидів, які затверджені постановами Міністерства охорони здоров’я та Мінприроди.

     Фізичні і юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, згідно ст.37 Закону України “Про бджільництво”, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. У період проведення робіт у радіусі 200 метрів від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.

     Оскільки, господарства повідомляють населення про місце і час обробок пестицидами через територіальну громаду, то власники пасіки повинні зареєструватись в сільській раді, на території якої вони знаходяться.

     Роботи з пестицидами, враховуючи вплив та безпечність для бджіл, слід проводити у вечірні (18–22) та ранкові (до 8-10) години, при мінімальних висхідних повітряних потоках шляхом обприскування наземною апаратурою, при цьому пасіки необхідно вивести не менш ніж на 5 км від оброблюваних ділянок або ізолювати їх на термін до п’яти діб залежно від внесеного препарату.

     Враховуючи токсичність всіх пестицидів для бджіл, обприскування сільськогосподарських культур, які є медоносами, потрібно проводити у фазу бутонізації і до цвітіння (в ранкові та вечірні години). Обробки інсектицидами в садах, на посівах ріпаку та інших медоносних культурах в період цвітіння не проводять.

     Працівники, які працюють з пестицидами і агрохімікатами, повинні пройти медичний огляд і мати допуск та посвідчення до робіт з пестицидами і агрохімікатами.

     Порушення законодавства про захист рослин тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність передбачену ст.21 Закону України “Про захист рослин”,  ст. 38 Закону України “Про бджільництво” та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

М. В. Кузьменко, провідний спеціаліст – державний

фітосанітарний інспектор відділу контролю за обігом засобів захисту

рослин ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області