вул. Шашкевича Маркіяна, буд. 22

(03265)42322

(03265)42376

mail@zlmr.gov.ua

  • foto winter 1
  • castle 2
  • foto winter 2

Цивільний захист та екологія

Рекомендації для населення: як діяти у разі виникнення радіаційної небезпеки

У департаменті з питань цивільного захисту Львівської ОВА підготували спеціальну пам’ятку для населення, що пояснює, як потрібно діяти у разі виникнення радіаційної небезпеки.

Перш за все, після отримання повідомлення через засоби оповіщення про радіаційну небезпеку пропонується терміново зробити наступне:

  • укритися в житлових будинках. Важливо знати, що стіни дерев’яного будинку ослаблюють іонізуюче випромінювання у 2 рази, а цегляного – у 10 разів! Заглибленні сховища ще більше ослаблюють дозу випромінювання: з дерев’яним покриттям у 7 разів, з цегляним або бетонним у 40-100 разів;
  • вжити заходи захисту від проникнення у квартиру (будинок), радіоактивних речовин з повітря: закрити кватирки, загерметизувати рами, двері;
  • зробити запас питної води: набрати воду в закриті ємкості, підготувати простіші засоби санітарного визначення, перекрити крани;
  • провести екстрену йодну профілактику (якомога раніше, але тільки після спеціального оповіщення): водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі тричі на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока (консервованого) або дитячої молочної суміші; дітям старше двох років та дорослим – по 3-5 крапель на склянку молока (консервованого) або води. Наносити на поверхню рук настойку йоду у вигляді сітки раз на день протягом 7 діб.

Щоб підготуватися до можливої евакуації, уточніть час початку евакуації. Не забувайте попередити сусідів, допомогти дітям, людям з інвалідністю та людям похилого віку (їх мають евакуювати в першу чергу). Далі потрібно підготувати документи, гроші, речі першої необхідності, упакувати ліки, мінімум одягу. Серед іншого необхідно:

  • зібрати запас консервованих харчів, у тому числі молоко для дітей на 2-3 дні;
  • зібрані речі упакувати у поліетиленові мішки і пакети та скласти їх в помешканні, найбільш захищеному від проникнення зовнішнього забруднення;
  • перед виходом з будинку вимкнути джерела електро-, водо- і газопостачання, взяти підготовлені речі, одягнути протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов’язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидку), гумові чоботи;
  • на новому місці перебування провести дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, за можливістю, почистити одяг), обробити відкриті ділянки шкіри водою або спеціальним розчином, що буде виданий кожному. Для оброблення шкіри можна використовувати марлю чи рушники.

Правила безпечної поведінки на забруднених радіонуклідами територіях:

-  використовуйте для харчування консервоване молоко та харчі, що зберігались в закритих приміщеннях та в яких відсутнє радіоактивне забруднення. Не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених полях;

- не вживайте овочів, що зросли на забрудненому радіоактивними речовинами ґрунті;

- не пийте воду із відкритих джерел та з водопроводу. Накривайте колодязі плівкою або кришкою;

- уникайте довгих пересувань забрудненою місцевістю, особливо, ґрунтовими шляхами або травою, не ходіть в ліс, не збирайте у лісі ягід, грибів та квітів, не купайтеся у водоймищах;

- у приміщеннях, призначених для перебування людей, щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів;

- знімайте взуття при вході в приміщення з вулиці (забруднене взуття залишайте при вході).

- засоби індивідуального захисту можна не використовувати в приміщеннях, у тиху погоду без вітру та після дощу.

- у випадку пересування відкритою місцевістю, необхідно використовувати підручні засоби захисту.

Якщо йдеться про органи дихання: прикрити рот та ніс змоченою водою марлевою пов’язкою, носовою хусткою, рушником або іншою частиною одягу. Якщо про шкіру та волосся - вкрити будь-якими предметами одягу, головними уборами,  хустинками, накидками.

Якщо вам украй необхідно вийти на вулицю, потрібно взути гумові чоботи.

Амброзія полинолиста – небезпечний для людини та довкілля бур’ян

Сходи з’являються наприкінці березня – в травні, цвіте з середини липня до жовтня, плодоносить у вересні – листопаді. По зовнішньому вигляду нагадує полин звичайний.

Амброзія полинолиста розмножується лише насінням, яке утворюється у великій кількості. Від материнської рослини насіння може переноситися на значні відстані з водними потоками (талими водами навесні, по струмках, ярах, річках). Розповсюдженню бур’яну сприяють: вітер, транспорт (колеса автомашин, тракторів і інших транспортних засобів), взуття людей, до якого насіння прилипає разом із ґрунтом.

Амброзія полинолиста засмічує всі польові культури, особливо просапні та зернові, а також городи, сади, луки, пасовища. Часто зустрічається на узбіччях залізниць, шосейних і ґрунтових доріг, по берегах річок і ставків.

Шкодочинність рослини в районах масового поширення винятково велика. Вона складається зі зниження врожайності сільськогосподарських культур, засмічення їх врожаю, погіршення якості кормів, зниження продуктивності пасовищ і негативного впливу на здоров’я людей.

Амброзію полинолисту з повним правом можна назвати екологічно небезпечним бур’яном. Адже пилок амброзії викликає у людей захворювання – амброзійний поліноз або «сінну пропасницю». У період цвітіння амброзії від цього захворювання страждає величезна кількість населення.

Вирішальне значення для очищення полів від амброзії полинолистої мають агротехнічні методи боротьби: На землях дуже засмічених амброзією, кращим заходом по очищенню ґрунту від запасів насіння є використання чистого пару, де, за правильного обробітку, засміченість бур’яном знижується на 70-80 %.

На невеликих площах та присадибних ділянках амброзію потрібно прополювати і скошувати не менше 3-4 разів за літо, а на великих площах слід застосовувати гербіциди.

Не будьте байдужими – знищуйте небезпечний карантинний бур’ян!                                    

Державний фітосанітарний інспектор

ГУ Держпродспоживслужби У Львівській області

Кравчук Валентина

Про вимоги щодо застосування пестицидів, агрохімікатів та їх вплив на стан здоров’я населення

Негативний вплив на здоров’я людини мають усі без винятку пестициди, при цьому клінічні прояви залежать від їх токсичності, кількісного та часового впливу. Найбільш небезпечними щодо впливу на людей є інсектициди. Як правило, це результат сильної дії фосфорорганічних інсектицидів та похідних карбамінової кислоти.

       Основними проявами інтоксикації є збудження центральної нервової системи, підвищена секреція залоз, спазми та фібриляція різних груп м’язів, судоми.

         Отруєння гербіцидами може викликати подразнення слизових оболонок та шкіри, а вдихання розпиленої речовини спричиняє кашель, відчуття печії у носі та грудній клітині.

       Гострий токсичний ефект від фунгіцидів малоймовірний, може траплятись лише після споживання протруєного насіння. Фунгіциди можуть викликати також подразнення шкіри та очей.

       Наявність пестицидів у продуктах харчування та воді, при тривалому надходженні в організм людини, навіть у незначних дозах, призводять до загального ослаблення імунної системи.

       Профілактичні заходи отруєнь пестицидами включають наступні напрямки :

  Дотримання суб’єктами господарювання аграрного сектору вимог Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ДСП 8.8.1.2.001-98.

  Згідно останніх, всі роботи з пестицидами слід проводити в ранні ранкові (до 10) і вечірні години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10° C.

  Завчасно, але не менше ніж за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.

  Обприскування вентиляторними і штанговими обприскувачами допускається при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с (крупнокрапельне).

          Зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні повинна бути не менше 500 м, при штанговому і гербігації дощуванням — 300 м. При застосуванні аерозольних генераторів регульованої дисперсності санітарно-захисні зони повинні відповідати вимогам, зазначеним в інструкції для даного виду апаратури; обробка посівів у цих зонах допускається при напрямку вітру від населених пунктів і інших об’єктів, що підлягають санітарному захисту.

          У випадку застосування авіації для обробки полів агрохімікатами, обов’язковим є дотримання Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України, затверджених наказом МОЗ України від 18.12.1996р №382. Основні вимоги останніх зводяться до наступного: перед авіаційним розпиленням пестицидів, замовник таких робіт повинен за три дні до початку робіт повідомити населення відповідної місцевості про місце та строки використання пестицидів, про заборону здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи, випасання худоби на відстані ближче 1 км до місця проведення робіт, про необхідність переміщення пасік на відстань більше 5 км від місця застосування пестицидів на період до 5 днів. Також, замовник повинен встановити спеціальні попереджувальні знаки, у тому числі із зазначенням строків розпилення, на відстані 300 метрів від місця розпилення, та на дорогах, які проходять через відповідні поля.

Лише після вжиття цих заходів та після отримання дозвільних документів, допускається авіаційне оброблення угідь пестицидами.

Окрім того, згідно вищезгаданого СанПіНу, забороняється проводити авіаційні обробки полів пестицидами на відстані ближче ніж:

а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;

б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водозабезпечення, місць випасання домашніх тварин, об’єктів природно-заповідного фонду;

в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких ферм, посівів сільськогосподарських культур, які споживаються без термічної обробки (кріп, огірки, томати, полуниця, малина тощо), садів, виноградників та місць проведення інших сільськогосподарських робіт.

Не дозволяється авіаційне розпилення препаратів для знищення деревної та кущівної рослинності (арбоцидів), на відстані ближче, ніж:

а) 3,5 км до місць відпочинку дітей та дорослих;

б) 2 км до населених пунктів.

Згідно цього ж нормативного документу, авіаційне застосування мінеральних добрив та біологічних препаратів дозволяється при дотриманні санітарно-захисної зони від ділянок обробки до населених пунктів, тваринницьких та птахоферм, джерел водопостачання – не менше 500 м та швидкості руху вітру до 8 м/сек.

Усі вище перелічені санітарні вимоги є обов’язкові для дотримання всіма підприємствами, установами і організаціями, приватними господарствами та особами, що проводять будь-які дії з пестицидами.

Інформування про мінну небезпеку

В наслідок широкомасштабного військового вторгнення рф в Україну та ведення їх військами активних бойових дій, постійних обстрілів, мінувань територій та об’єктів цивільної інфраструктури в межах населених пунктів, включаючи встановлення саморобних вибухових пристроїв, майже 14 % території держави стали небезпечними від вибухонебезпечних предметів.

Активація вибухонебезпечних предметів відбувається від найменшого зовнішнього впливу: удар, тертя, струс, нагрівання. Знання заходів безпеки допоможе уникнути загрози і врятувати життя. Адже основною причиною нещасних випадків є грубе порушення елементарних правил безпеки: спроби взяти в руки, пересунути або розібрати предмет, биття по ньому, кидання у відкритий вогонь або у воду.

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

  1. Торкатися знайденого предмета, пересувати його або робити з ним будь-які інші дії, особливо намагатися розібрати або знешкодити його.
  2. Проводити будь-які роботи біля знайденого предмета, особливо ті, які можуть викликати навіть незначне коливання ґрунту.
  3. Палити, користуватися запальничками, а також іншими джерелами відкритого вогню і предметами, які можуть його утворювати.
  4. Користуватися радіоелектронними пристроями (мобільними телефонами, пультами дистанційного керування, сигналізацією автомобілів тощо).
  5. Заливати предмет рідинами, засипати ґрунтом, намагатися чимось накрити або здійснювати інші дії на нього: звукові, світлові, теплові, механічні та ін.
  6. Допускати скупчення людей безпосередньо поруч зі знайденим предметом.

ЩО РОБИТИ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ?

  1. Зупиніться, нічого не чіпайте. Зберігайте спокій, уникайте паніки. Запам’ятайте місце виявлення предмета.
  2. Попередьте про виявлений предмет осіб, які поруч.
  3. Якщо ви або люди навколо виконують якісь роботи – негайно припиніть їх.
  4. Відійдіть самі і відведіть людей поруч якнайдалі (не менше 100 м) від знайденого предмета. Водночас відходити необхідно тим самим маршрутом (бажано слід у слід), яким ви прийшли. Якщо відходить група людей, то рухатися необхідно колоною по одному й так само, слід у слід.
  5. Повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи і спеціальні служби за телефонами 101 зі 102 (повідомлення необхідно робити без поспіху, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета).
  6. По можливості до прибуття правоохоронних органів або спеціальних служб вживіть заходів щодо недопущення до небезпечної зони сторонніх людей. Негайно повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи або спеціальні служби.

Особливу увагу й пильність треба приділяти:

  • колишнім військовим позиціям і оборонним укріпленням;
  • контрольним дорожнім пунктам;
  • місцях переправ через водні перешкоди;
  • залишкам військової техніки;
  • вузьким місцям, де неможливо обійти або об’їхати перешкоду;
  • ґрунтовим дорогам і узбіччю доріг із твердим покриттям;
  • необробленим ділянкам землі;
  • будинкам і спорудам, покинутим місцевими жителями.

У громадському транспорті (особливо в потязі) звертайте увагу на залишені сумки, портфелі, згортки та інші безхазяйні предмети.

У під’їзді будинку звертайте увагу на сторонніх людей і незнайомі предмети. Як правило, вибуховий пристрій у будівлі закладають у підвалах, на перших поверхах, біля сміттєпроводів, під сходами.

ЩО РОБИТИ, ЩОБ НЕ ДОПУСТИТИ ПОЯВИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ НА ТЕРИТОРІЇ УСТАНОВИ?

  • Щодня обходити закріплену територію та оглядати її.
  • Не допускати складування будівельних матеріалів, сміття на території.
  • Призначати чергових, які мають оглядати приміщення за 10–15 хвилин до початку й після закінчення заходів.

ЩО РОБИТИ ПРИ ВИЯВЛЕННЯ ПІДОЗРІЛОГО ПРЕДМЕТА НА ТЕРИТОРІЇ УСТАНОВИ?

  1. У жодному разі не торкайтеся предмета, не намагайтеся пересувати його або робити будь-які інші дії.
  2. Негайно повідомте про виявлення підозрілого предмета працівнику служби охорони установи, у правоохоронні органи і спеціальні служби. Повідомлення необхідно робити без поспіху, чітко, із зазначенням дати й часу виявлення, точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета, а також інформації про особу, яка його виявила.
  3. Забороніть усім: курити, користуватися запальничками, іншими джерелами відкритого вогню і предметами, які можуть його утворювати; користуватися радіоелектронними пристроями (мобільними телефонами, пультами дистанційного керування, сигналізацією автомобілів тощо).
  4. Звільніть від людей небезпечну зону в радіусі не менше 100 м. У разі необхідності евакуюйте людей.
  5. Забезпечте охорону підозрілого предмета й небезпечної зони силами співробітників охорони або працівників установи.
  6. Розташуйте оточення за предметами, що забезпечують захист (кут будівлі, колона, товсте дерево), і ведіть спостереження.
  7. Забезпечте можливість безперешкодного під’їзду до небезпечної зони автомашин правоохоронних органів, швидкої допомоги, пожежників і спеціальних служб.
  8. Після прибуття представників правоохоронних органів вкажіть місце розташування підозрілого предмета, час і обставини його виявлення. Будьте готові описати зовнішній вигляд предмета, схожого на вибуховий пристрій.

ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ?

  • У жодному разі не торкайтеся предмета, не намагайтеся пересувати його або робити будь-які інші дії.
  • Не куріть поблизу предмета, не користуйтеся запальничками, іншими джерелами відкритого вогню, а також предметами, які можуть його створювати.
  • Відійдіть якомога далі від місця, де виявлено підозрілий предмет.
  • Негайно повідомте про знахідку представникам правоохоронних органів або спеціальних служб.
  • По можливості організуйте охорону на безпечній відстані (не менше 100 метрів).

ЯКЩО ВАШ ДІМ АБО КВАРТИРА ВИЯВИЛИСЯ ПОБЛИЗУ ЕПІЦЕНТРУ ВИБУХУ?

  1. Обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити, чи немає витоків води, газу, спалахів.
  2. У темряві в жодному разі не запалюйте сірники чи свічки – користуйтеся ліхтариком.
  3. Негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду.
  4. З безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким і коротко повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття.
  5. Візьміть із собою документи, гроші, цінності та в разі необхідності ліки.
  6. Надайте допомогу в евакуації дітям, літнім та важкохворим людям.
  7. Перевірте сусідні квартири, будинки на наявність у них дітей, які на час оголошення евакуації залишилися без нагляду дорослих, повідомте про це представникам рятувальних служб.
  8. Обов’язково замкніть свою квартиру.
  9. Залишайте будинок спокійно, уникаючи паніки.

ЯКЩО ВИ ОПИНИЛИСЯ ПОБЛИЗУ ВИБУХУ:

  • Не намагайтеся наблизитися до епіцентру, щоб подивитися чи допомогти рятувальникам. Найкраще, що ви можете зробити, – покинути небезпечне місце.
  • У разі отримання повідомлення про евакуацію з дому дійте за вказівкою представників правоохоронних органів.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!!!

Завжди зберігайте спокій, уникайте паніки! Це допоможе запобігти жертвам й дати можливість спецслужбам діяти ефективно!

Ніколи не заходьте в райони, позначені знаком мінної небезпеки «НЕБЕЗПЕЧНО, МІНИ» (DANGER, MINES / УВАГА, МІНИ)!

У разі перебування в небезпечних районах усі знаки, що викликають сумнів, необхідно розглядати як попередження про небезпеку.

Відео матеріал щодо вибухонебезпечних предметів можна переглянути за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1CXKYZpSg7z9rkcIq3DLOu05Hzs00Rufp/view?usp =sharing