На Львівщині стартує нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. На водоймах Золочівської міської територіальної громади Золочівського району розпочато комплексну операцію "Нерест-2024"

Деталі

Опубліковано: Понеділок, 01 квітня 2024, 15:11

Увага! З 1 квітня 2024 року в 22 областях України розпочинається нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. Також наразі триває заборона на вилов раків. Тривалість нерестової заборони відрізняється залежно від областей та водойм України.

           З метою посилення охорони, відтворення та збільшення водних ресурсів, попередження і недопущення порушень правил любительського рибальства на водоймах Львівської області головою обласної військової адміністрації підписано розпорядження від 26.03.2024 № 224/0/5-24 ВА «Про заборону добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у період нересту у водних об’єктів Львівської області, не заборонених для проведення любительського рибальства в 2024 році» та затверджено перелік позанерестових ділянок для проведення любительського рибальства в період встановлення весняно-літньої заборони на лов риби, інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах Львівської області у 2024 році. В межах області оголошено квітень, травень, червень поточного року місяцями охорони нерестуючої риби.

На території Львівської області в цей період заборонено будь-яке рибальство, а також вилов раків у такі терміни:

   в басейні р. Дністер із 1 квітня до 10 червня (включно);

   в басейнах річок Західний Буг, Сян та Стир із 1 квітня до 20 травня (включно);

   у всіх водосховищах, технічних водоймах із 1 квітня до 10 червня (включно);

   у придаткових системах водойм (протоки, гирла, стариці, розливи водойм, які тимчасово заповнюються водою в період весняної повені) із 1 квітня до 30     червня (включно).

Як виняток, дозволити любительське рибальство в межах Золочівської міської територіальної громади:

Золочівське (водосховище):

        Озеро на вул. Шевченка м. Золочева (вздовж дамби та на відстані 300 м від дамби північного берега).

18. Золочівське водосховище:

18.1 - вздовж гребля та на відстані 300 м від водопропускної споруди північного берега (Золочівський район).

         Ставок «Молодіжний» в парку відпочинку «Здоров’я» колишня назва «Жовтневий» в м. Золочеві (уздовж греблі та на відстані 300 м по обидві сторони від неї).                          

19. Ставок в парку «Жовтневий» (м. Золочів):

19.1 - уздовж греблі та на відстані 300 м по обидві сторони від неї (Золочівський район).

Зіпсувати задоволення від улюбленого заняття рибалці може тільки одне- порушення правил і заборони рибоволі.

Заборона вилову риби, а також інших водних біоресурсів, застосовується з метою поновлення і збереження популяції різних видів. Кожен рибак повинен знати, що для свого задоволення законом дозволено використовувати не всі знаряддя та способи рибалки. Зокрема заборонити все, що стосуються вилову сітками, а також існують обмеження по вилову риби з човнів.

Відповідно до Правил любительського та спортивного рибальства, під час нересту дозволяється виключно любительське рибальство однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом. Рибалити можна з берега в межах населеного пункту у дозволених місцях, за межами нерестовищ (межі визначені у наказах). Забороняється здійснення будь-якого іншого способу вилову, в тому числі, з перевищенням дозволеної добової норми вилову – три кілограми. Заборонено пересування плавучих засобів (човнів), організацію змагань з рибальства та проведення підводного полювання.

Як інформують у Державній екологічній інспекції у Львівській області та Львівському рибоохоронному патрулі, в період нересту заборонено:

• – проведення у рибогосподарських водних об’єктах та в прибережних захисних смугах  днопоглиблювальні, вибухові, гідротехнічні та інші види робіт;

• – добування піщано-гравійної суміші;
• – розчищення русел річок, берегоукріплення;
• – проведення змагань зі спортивного рибальства, підводне полювання;
• – пересування плавучих засобів (човнів), крім суден спеціально уповноважених органів та державних органів, що здійснюють охорону водних біоресурсів та у випадку надзвичайних потреб, тощо.

Крім того, відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України забороняється добування водних біоресурсів у даний період.

Потужний природний інстинкт нересту стає у риб головним, він приглушує рефлекси самозбереження. В цей час риба може стати легкою здобиччю для браконьєрів. Тому закликаємо громадян бути відповідальними та дотримуватися даної заборони, адже від того, як пройде нерест водних біоресурсів, залежить відновлення їх популяцій у наших водоймах».

За порушення правил рибальства під час нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. У разі порушень правил рибальства - громадяни можуть повідомити на «гарячу лінію» Львівського рибоохоронного патруля за телефонами: (032) 270-41-88 та   (066) 098-84-47 управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області /держінспектора Круть Р.Р. 0672630568.

Довідково:

Основними передумовами, що дають «команду» до початку нересту є температурний чинник, кисневий режим, наявність партнера та субстрату для відкладання статевих продуктів.

Однак, не вся риба одразу йде на нерест. Зазвичай, спочатку нерестяться хижі види риб: щука та окунь. Далі протягом квітня в нерестовий процес поступово входить переважна більшість видів іхтіофауни. Останніми відкладають ікру короп, лин та сом (з середини або кінця травня). Карась взагалі може метати ікру порціями протягом всього літа.

Ікрометання у риб буває одноразовим, коли метають ікру впродовж декількох хвилин (щука, окунь, плітка та інші) або порційним, коли метають ікру окремими порціями з інтервалами від декількох днів до 2-3 тижнів (лин, плоскирка, карась та інші).

На Львівщині узгоджено спільні заходи для охорони шпилькових насаджень у передноворічний період 2024 року

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 19 грудня 2023, 16:18

З метою посилення охорони лісових насаджень від самовільної заготівлі новорічних ялинок та організованого проведення ялинкової кампанії 2023-2024 років Державна екологічна інспекція у Львівській області, Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства, Головне управління національної поліції у Львівській області та Управління патрульної поліції у Львівській області узгодили спільні заходи щодо забезпечення охорони хвойних насаджень від незаконних рубок.

Зокрема, в межах територіальних громад Львівщини відведено місця торгівлі новорічними ялинками,  визначено порядок заготівлі та відпуску новорічних ялинок, передбачено створення мобільних рейдових груп, які здійснюватимуть перевірки документів на право перевезення та реалізацію ялинок на дорогах, залізничних та автобуснихстанціях.

Упродовж грудня 2023 року та першої декади 2024 року (під час проведення операції «Новорічна ялинка 2023-2024») посилено здійснюватимуться перевірки на предмет незаконної заготівлі та перевезення новорічних ялинок, буде посилено контроль за дотриманням правил торгівлі, законності придбання і продажу ялинок (виявлення фактів незаконного продажу новорічних ялинок без обов’язкового маркування пластиковими бирками або самоклеючими стрічками із штрих-кодом).

Рейдові групи перевірятимуть законність заготівлі, перевезення та реалізації ялинок, а громадян, які здійснюватимуть незаконну діяльність, притягуватимуться до адміністративної чи кримінальної відповідальності у встановленому законом порядку.

З метою виявлення незаконного продажу новорічних ялинок у відведених та не відведених місцях Золочівської міської ради На виконання розпорядження міського голови м.Золочева від 15 грудня 2023 року № 456 в Золочівській міській раді створено робочу групу для проведення заходів з охорони хвойних насаджень у передноворічний період 2024 року.

Золочівською міською радою визначено перелік місць для здійснення передноворічної роздрібної торгівлі хвойними деревами у період з 06 грудня 2023 року  до 1 січня 2023 року у місті Золочеві, а саме:

 -  м. Золочів, С.Бандери, вул.Базарна та вул. Кривоноса М (прилегла територія до КП «Золочівський ринок»).

Правила поведінки та дії населення при перебуванні в умовах радіаційного забруднення

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 27 червня 2023, 16:33

Що потрібно знати про радіаційну аварію

Радіаційна аварія – подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки.

Радіаційний вплив на людину полягає в порушенні життєвих функцій органів кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту й розвитку променевої хвороби під впливом іонізуючих випромінювань.

Залежно від дози опромінення, проникаючої радіації чи радіоактивних речовин загальна гамма зовнішнього опромінення спричиняє у людей і тварин гостру променеву хворобу. Вона може бути від легкого до надзвичайно важкого ступеня.

Правила поведінки і дії в зоні радіоактивного забруднення

Радіоактивно зараженою може виявитися місцевість не тільки після ядерного вибуху, а й внаслідок аварії на атомній електростанції, на інших об'єктах, що виробляють або використовують розщеплені матеріали.

Характерна особливість радіоактивного зараження місцевості після ядерного вибуху - швидкий спад рівнів радіації через безперервний розпад радіоактивних речовин. Так, через 7 год. після вибуху рівень радіації на місцевості зменшується у 10 разів, через добу - приблизно у 40 разів, через 49 годин - у 100 разів. Найдужче спадають рівні радіації у першу добу, яка становить найбільшу небезпеку для людей.

У тих населених пунктах і районах, де виявлено радіоактивне зараження, усі мешканці повинні надягнути респіратори, протипилові тканинні маски, ватно-марлеві пов'язки або протигази, взяти документи, запас їжі і води, медикаменти, предмети першої необхідності й піти до захисної споруди. (Цього не було зроблено у Прип'яті, Чорнобилі та в навколишніх населених пунктах після аварії на ЧАЕС у 1986 р.) Якщо обставини змусили когось сховатись у квартирі або виробничому приміщенні, потрібно, не гаючи часу, зачинити вікна і двері, завісити їх цупкою тканиною, затулити всі щілини.

Якщо ж люди опинилися в зоні зараження або їм потрібно залишити її, кожна людина повинна прийняти радіозахисний засіб. Складною і дуже відповідальною проблемою в таких умовах є харчування. Готувати їжу найкраще на незараженій території. В разі крайньої потреби можна готувати на відкритій місцевості з рівнем радіації не вищим 1Р/год., а якщо рівень радіації - до 5Р/год., то у наметах. Коли радіація вища за 5Р/год. - лише у закритих герметичних і дезактивованих приміщеннях або у захисних спорудах.

Слід пам'ятати, що і після зняття обмежень треба додержувати заходів перестороги, оскільки частина радіоактивних речовин (в основному ізотопи цезію-137 і стронцію-90) надовго залишається на ґрунті, рослинності, у воді, на поверхні будівель. Вони можуть потрапити до організму з їжею і водою. Тому для приготування їжі придатні тільки ті продукти, що зберігалися у погребах, підстіллях, холодильниках, кухонних столах, шафах, закритому скляному посуді, були загорнуті в пилонепроникні матеріали.

Щоб запобігти масовому радіаційному опроміненню (чи хоча б знизити його дози до допустимих норм), штаби ЦО у цих зонах запроваджують режими радіаційного захисту, тобто визначають час безперервного перебування людей у захисних спорудах, тривалість перебування у будинках і на відкритій місцевості. Якщо підприємство і в цих умовах продовжує свою діяльність, то для кожного цеху встановлюється час роботи, час відпочинку в захисних спорудах або житлових приміщеннях. Вибір режиму залежить від рівнів радіації, захисних властивостей сховищ, наявності протирадіаційних укриттів та інших умов.

Нині розроблено і рекомендовано вісім типових режимів захисту для різних категорій населення: режими 1-3 - для непрацюючого населення, режими 4-7 - для робітників і службовців, режим 8 - для особового складу невоєнізованих формувань.

Кожний режим радіаційного захисту ділиться на три етапи:

• перший - перебування у захисних спорудах;
• другий - перебування у захисних спорудах і будинках;
• третій - перебування у приміщеннях та обмежений час перебування на відкритій місцевості.

Засоби індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) використовуються для захисту людини від отруйних речовин, сильнодіючих отрут, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів і за своїм призначенням діляться на засоби захисту органів дихання та засоби захисту шкіри.

Засоби захисту органів дихання

Найпростіші засоби захисту органів дихання - протипилова тканинна маска і ватно-марлева пов'язка. Вони захищають органи дихання від радіоактивного пилу і деяких видів бактеріологічних засобів, а для захисту від отруйних речовин непридатні.

Протипилова тканинна маска складається з двох частин - корпусу і кріплення. Корпус маски шиють з 4-5 шарів тканини. Зовнішні шари роблять з тканини без ворсу, а внутрішні - для кращої фільтрації - з ворсом. Кріпленням служать смужки тканини, пришиті збоку корпуса. Маски виготовляються семи розмірів, відповідно до висоти обличчя: до 80 мм - перший розмір, 80-90 мм - другий, 91-100 мм - третій, 101-110 мм - четвертий, 111-120 мм - п'ятий, 121-130 мм - шостий, 131 мм і більше - сьомий розмір.

Ватно-марлева пов'язка виготовляється із шматка марлі розміром 100x50 см. Його розстеляють на столі, посередині на площі 30x20 см кладуть шар вати завтовшки 1-2 см (якщо немає вати, то її замінюють марлею в 5-6 шарів). Вільний край марлі по довжині загинають з обох боків на вату, а на кінцях роблять розрізи (30-35 см).

Респіратори застосовують для захисту органів дихання від радіоактивного і ґрунтового пилу. Найбільш поширені респіратори Р-2 і ШБ-1 ("Пелюсток").

Фільтрувальний протигаз призначений для захисту органів дихання, очей, шкіри обличчя від впливу ОР, РР, БЗ і деяких СДОР, а також від різних шкідливих домішок, що є у повітрі.

Камера захисна дитяча (КЗД) призначена для захисту дітей у віці до 1,5 року від ОР, РР, БЗ в інтервалі температур від +30°С до -30°С.

Медичні засоби індивідуального захисту - це аптечка індивідуальна (АІ-2), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) і пакет перев'язувальний індивідуальний.

Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 призначений для знезараження краплиннорідких ОР, що потрапили на відкриті ділянки шкіри та одяг.

Засоби захисту шкіри

Звичайні засоби захисту шкіри - це предмети одягу та взуття, що можуть бути у кожної людини. Найпростішим засобом захисту шкіри є робочий одяг (спецівка). До ізолюючих засобів захисту шкіри належать: захисний комбінезон (костюм), легкий захисний костюм Л-1 і загальновійськовий захисний комплект.

Дії населення при оповіщенні про радіоактивне зараження навколишнього середовища

Отримавши повідомлення про небезпеку радіоактивного зараження, негайно надіньте протигаз або респіратор, а при їх відсутності ватяну марлеву пов’язку, дітей до півтора року помістіть у камери захисні дитячі та ідіть в захисну споруду. Якщо захисна споруда далеко і у вас нема протигазу (камери захисної дитячої для дитини), залишайтесь в приміщенні. Ввімкніть радіоточку (радіоприймач, телевізор) для прослуховування інформаційних повідомлень відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (району, міста), закрийте вікна, двері, вентиляційні отвори (люки), віддушини, виконайте герметизацію приміщення. З метою захисту від дії радіонуклідів необхідно з моменту отримання повідомлення про радіоактивне зараження негайно приступити до проведення йодної профілактики. Для цієї мети на протязі семи днів кожний день приймайте по одній таблетці (0,25 г) йодистого калію і давайте дітям до 2-х років 1/4 таблетки, дітям від 2-х до 14 років – половину таблетки. Таблетки необхідно придбати в аптеці або отримати в лікувально-профілактичному закладі в перші години після аварії (катастрофи). Можна використати йодистий калій із аптечки індивідуальної АІ-2. Йодну настойку можна приготувати самому: три-п’ять крапель розчину йоду на стакан води, дітям до двох років – одну-дві краплі.

Якщо за умовами радіаційної обстановки подальше перебування людей в даному будинку (вулиці) небезпечно, тоді проводиться евакуація населення. Слідкуйте за повідомленнями управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення  області (відділу з НС та ЦЗН міста обласного підпорядкування або району). Уточніть час початку евакуації, місце подання автотранспорту. Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела електроенергії, візьміть з собою документи, гроші, необхідні речі, надіньте протигаз (респіратор або змочену ватяну марлеву пов’язку), накидку або плащ, резинові чоботи. Не забудьте попередити сусідів про початок евакуації.

Після прибуття до нового місця проживання, необхідно провести дезактивацію засобів захисту органів дихання, одягу, взуття і санітарну обробку покровів шкіри на обладнаному санітарному обмивочному пункті (СОП) або самостійно. Самостійна обробка заключається в видаленні радіоактивних речовин з відкритих часток шкіряних покривів тіла, одягу, взуття і засобів захисту. Послідовність дії така: зняти накидку (плащ, пальто і т.д.) і, ставши спиною проти вітру, витрусити її. Після того повісити одяг на перекладину (мотузку) і віником (щіткою) змести з неї радіоактивний пил.

Після цього потрібно почистити взуття щіткою або будь-яким  підручним засобом і вимити водою. Після цього обробити відкриті частини шкіри водою або розчином із індивідуального протихімічного пакета (ІПП-8). Для обробки шкіри можна використовувати сухі тампони, рушник і т.д. В подальшому проводиться повна санітарна обробка на помийних пунктах (бані, пральні і т.д.) з заміною одягу. Перед початком проведення санітарної обробки і після неї необхідно пройти дозиметричний контроль.

Дія населення при проживанні на місцевості з підвищеним радіаційним фоном

При аваріях (катастрофах) на радіаційно небезпечних об’єктах частина території області може опинитися в умовах підвищеного радіаційного зараження. В цій обстановці треба суворо дотримуватися заходів радіаційної безпеки і санітарної гігієни. Головну небезпеку для людей на такій території, забрудненій радіоактивними речовинами, становить внутрішнє опромінювання внаслідок потрапляння радіоактивних речовин в середину організму з повітрям, що вдихається та при прийомі харчів і води. Ось чому необхідно захистити органи дихання від радіоактивних речовин, підготувати своє житло, дотримуватися правил поведінки на зараженій території.

Заключна частина

Великі аварії, які виникають на великих промислових об'єктах, на транспорті, за обсягами руйнування, людськими жертвами, а також за характером післядії на людей, тварин і рослин можуть бути такими, як дія сучасної зброї масового ураження.

Таким чином, захист населення при радіаційному забрудненні, відіграючи вирішальну роль у рятуванні великих мас населення, що постраждали від вибуху радіоактивних речовин, являє собою цілий комплекс заходів.

Ці заходи здійснюються наділеними для цього повноваженнями службами, організаціями та загонами, що складаються з працівників та керівників підприємств та організацій. Ефективність здійснення таких заходів залежить не тільки від вправності робіт формувань цивільної оборони, а й насамперед, від поінформованості суспільства, його навичок стосовно боротьби із ситуацією радіаційного ураження та поведінки у такій ситуації.

З часів появи ядерної енергії та цивільної оборони як такої, вона стала невід'ємною частиною загального захисту населення, та отримала широку наукову та технічну базу, використання якої – обов’язок держави та суспільства при порятунку життів.

Класифікація аварій ядерних реакторів аес за масштабами радіоактивних викидів

Таблиця 2 - Міжнародна шкала оцінки подій на АЕС

Пам'ятайте, у разі радіаційного впливу краще не займатися самолікуванням і за першої нагоди обов’язково звернутися до лікаря.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ «ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПРИ ЕВАКУАЦІЇ»

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 27 червня 2023, 16:16

Залежно від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

Обов’язковій евакуації підлягає населення у разі виникнення загрози аварії з викидом радіоактивних і небезпечних хімічних речовин, катастрофічного затоплення місцевості, збройних конфліктів.

Загальна евакуація населення проводиться із зон радіоактивного та хімічного забруднення, катастрофічного затоплення населених пунктів у разі руйнування гідротехнічних (гідрозахисних) споруд, хвиля прориву яких може досягнути зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години.

Часткова евакуація населення проводиться на підставі рішення місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.

ЕВАКУАЦІЯ – комплекс заходів щодо організованого вивезення (виведення) населення із зон можливого впливу наслідків надзвичайної ситуації або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру і розміщення його поза зонами дії вражаючих факторів джерел надзвичайної ситуації у разі виникнення безпосередньої загрози життю та заподіяння шкоди здоров’ю населення. 

Рішення про проведення евакуації приймають на:

• •  державному рівні – Кабінет Міністрів України;
• •  регіональному рівні – голова обласної держадміністрації;
• •  місцевому рівні – голова громади;
• •  на рівні конкретного суб’єкта господарювання - його керівник.

Одержавши розпорядження на евакуацію, необхідно підготувати та взяти з собою:

документи (паспорт, військовий квиток, документи  про освіту, свідоцтво про шлюб i народження дітей,  трудову книжку або пенсійне посвідчення), гроші;

наявні засоби індивідуального захисту органів  дихання (респіратор, ватяно-марлеву пов’язку), одяг i взуття, пристосовані для захисту шкіри, аптечку з необхідними  ліками,  перев’язувальними  матеріалами, постільну  білизну;

3-х добовий запас продуктів, що не псуються та  упаковані у герметичні місткості чи у поліетиленові  пакети, воду;

комплект верхнього одягу і взуття за сезоном.

Загальна вага особистих речей, на кожного члена сім'ї, повинна бути не більше 50 кг.

Усі речі акуратно складіть в рюкзак або мішок, зручний для перенесення. На кожен мішок, рюкзак прикріпіть бирку з вказівкою  прізвища, імені, по батькові, адресу постійного місця проживання i кінцевого пункту евакуації. На бирці для дитячих речей крім того вкажіть рік народження дитини.

Зверніть увагу! Дітям дошкільного віку вкладається у кишеню записка або пришивається до одягу , де зазначається прізвище, ім’я та по батькові, домашня адреса, а також ім’я та по батькові матері та батька. 

Залишаючи квартиру, виключить електричні та нагрівальні прилади, закрийте водопровідні і газові крани, вікна, двері. На вхідні двері квартири або будинку прикріпить заздалегідь підготовлену табличку «У квартирі (будинку) № ___  мешканців не має».

ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ:

• • про включення Вас і членів Вашої сім’ї до списків на евакуацію;
  • яким видом транспорту (потягом, автомобілями) або пішим порядком Ви вирушаєте до нового місця розташування;
• • місце збору перед відправленням на збірний пункт евакуації (ЗПЕ), адресу ЗПЕ і час відправлення потягу, автомобільної або пішохідної колони;
  • новий район (пункт) розташування об`єкта, якщо це визначено завчасно;
• • сигнали оповіщення цивільного захисту та як діяти за сигналами.

Евакуація населення проводиться у безпечні райони.

Евакуйоване населення розміщується у готелях, санаторіях, пансіонатах, будинках відпочинку, дитячих оздоровчих таборах та у придатних для проживання будівлях підприємств, установ та організацій.

На шляхах евакуації необхідно:

• •    неухильно виконувати всі розпорядження керівників;
• •    швидко діяти за сигналами оповіщення;
• •    не залишати своїх місць у транспорті та не виходити з нього без дозволу;
  •    після прибуття до кінцевого пункту евакуації пройти реєстрацію та зайняти призначене помешкання. 

Евакуація є основним способом захисту населення при загрозі або виникненні надзвичайної ситуації на території громади.

Перед повідомленням про порядок та початок евакуації буде подано звуковий сигнал «Увага, всім!» – переривисте звучання електросирен. Почувши цей сигнал, необхідно увімкнути гучномовці радіомовлення, телевізори та вислухати повідомлення.

Отримавши інформацію про надзвичайну ситуацію та рішення про проведення евакуації, населення зобов’язано негайно залишити свої квартири та власні будинки, при цьому відключити електричну мережу, газ, воду, закрити вікна й квартирки, двері та вийти на збірні евакуаційні пункти і пункти посадки на автотранспорт, або у безпечні зони, вказані в повідомленні.

Евакуація передбачається комбінованим способом, при якому основна частина населення виходить пішки. Збір  населення, реєстрація та відправка колон буде проводитись на збірних евакуаційних пунктах. Люди похилого віку (чоловіки старші 65 років, жінки старші 60), вагітні жінки, жінки з дітьми до 10 років, хворі, інваліди збираються на пунктах посадки на автотранспорт.

При виході із собою варто взяти документи, гроші, продукти харчування та воду на три доби, постільну білизну, необхідний одяг та взуття вагою не більше 50 кг. на кожного члена сім’ї. Дітям дошкільного віку потрібно вкласти в кишеню або пришити до одягу записку, де зазначається прізвище, ім’я та по-батькові дитини та батьків і їхню домашню адресу.

Також обов’язково взяти з собою засоби індивідуального захисту (протигази, респіратори, марлеві пов’язки).

На збірних евакуаційних пунктах та пунктах посадки на автотранспорт уважно слухайте та чітко виконуйте всі розпорядження посадових осіб евакуаційних органів та органів охорони громадського порядку.

Свій збірний евакуаційній пункт та пункт посадки на автотранспорт можете дізнатись із витягу Плану евакуації населення міста, району.

В безпечному місці евакуйованих осіб приймуть і розмістять в громадських будівлях чи житлових будинках. Для них буде організоване комунально-побутове та медичне обслуговування.

Зазначені громадяни в свою чергу зобов’язані виконувати всі розпорядження приймальних евакуаційних органів та місцевих органів влади

Висока організованість та дисципліна кожного – головне в період евакуації!