Правила поведінки та дії населення при перебуванні в умовах радіаційного забруднення

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 27 червня 2023, 16:33

Що потрібно знати про радіаційну аварію

Радіаційна аварія – подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки.

Радіаційний вплив на людину полягає в порушенні життєвих функцій органів кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту й розвитку променевої хвороби під впливом іонізуючих випромінювань.

Залежно від дози опромінення, проникаючої радіації чи радіоактивних речовин загальна гамма зовнішнього опромінення спричиняє у людей і тварин гостру променеву хворобу. Вона може бути від легкого до надзвичайно важкого ступеня.

Правила поведінки і дії в зоні радіоактивного забруднення

Радіоактивно зараженою може виявитися місцевість не тільки після ядерного вибуху, а й внаслідок аварії на атомній електростанції, на інших об'єктах, що виробляють або використовують розщеплені матеріали.

Характерна особливість радіоактивного зараження місцевості після ядерного вибуху - швидкий спад рівнів радіації через безперервний розпад радіоактивних речовин. Так, через 7 год. після вибуху рівень радіації на місцевості зменшується у 10 разів, через добу - приблизно у 40 разів, через 49 годин - у 100 разів. Найдужче спадають рівні радіації у першу добу, яка становить найбільшу небезпеку для людей.

У тих населених пунктах і районах, де виявлено радіоактивне зараження, усі мешканці повинні надягнути респіратори, протипилові тканинні маски, ватно-марлеві пов'язки або протигази, взяти документи, запас їжі і води, медикаменти, предмети першої необхідності й піти до захисної споруди. (Цього не було зроблено у Прип'яті, Чорнобилі та в навколишніх населених пунктах після аварії на ЧАЕС у 1986 р.) Якщо обставини змусили когось сховатись у квартирі або виробничому приміщенні, потрібно, не гаючи часу, зачинити вікна і двері, завісити їх цупкою тканиною, затулити всі щілини.

Якщо ж люди опинилися в зоні зараження або їм потрібно залишити її, кожна людина повинна прийняти радіозахисний засіб. Складною і дуже відповідальною проблемою в таких умовах є харчування. Готувати їжу найкраще на незараженій території. В разі крайньої потреби можна готувати на відкритій місцевості з рівнем радіації не вищим 1Р/год., а якщо рівень радіації - до 5Р/год., то у наметах. Коли радіація вища за 5Р/год. - лише у закритих герметичних і дезактивованих приміщеннях або у захисних спорудах.

Слід пам'ятати, що і після зняття обмежень треба додержувати заходів перестороги, оскільки частина радіоактивних речовин (в основному ізотопи цезію-137 і стронцію-90) надовго залишається на ґрунті, рослинності, у воді, на поверхні будівель. Вони можуть потрапити до організму з їжею і водою. Тому для приготування їжі придатні тільки ті продукти, що зберігалися у погребах, підстіллях, холодильниках, кухонних столах, шафах, закритому скляному посуді, були загорнуті в пилонепроникні матеріали.

Щоб запобігти масовому радіаційному опроміненню (чи хоча б знизити його дози до допустимих норм), штаби ЦО у цих зонах запроваджують режими радіаційного захисту, тобто визначають час безперервного перебування людей у захисних спорудах, тривалість перебування у будинках і на відкритій місцевості. Якщо підприємство і в цих умовах продовжує свою діяльність, то для кожного цеху встановлюється час роботи, час відпочинку в захисних спорудах або житлових приміщеннях. Вибір режиму залежить від рівнів радіації, захисних властивостей сховищ, наявності протирадіаційних укриттів та інших умов.

Нині розроблено і рекомендовано вісім типових режимів захисту для різних категорій населення: режими 1-3 - для непрацюючого населення, режими 4-7 - для робітників і службовців, режим 8 - для особового складу невоєнізованих формувань.

Кожний режим радіаційного захисту ділиться на три етапи:

• перший - перебування у захисних спорудах;
• другий - перебування у захисних спорудах і будинках;
• третій - перебування у приміщеннях та обмежений час перебування на відкритій місцевості.

Засоби індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) використовуються для захисту людини від отруйних речовин, сильнодіючих отрут, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів і за своїм призначенням діляться на засоби захисту органів дихання та засоби захисту шкіри.

Засоби захисту органів дихання

Найпростіші засоби захисту органів дихання - протипилова тканинна маска і ватно-марлева пов'язка. Вони захищають органи дихання від радіоактивного пилу і деяких видів бактеріологічних засобів, а для захисту від отруйних речовин непридатні.

Протипилова тканинна маска складається з двох частин - корпусу і кріплення. Корпус маски шиють з 4-5 шарів тканини. Зовнішні шари роблять з тканини без ворсу, а внутрішні - для кращої фільтрації - з ворсом. Кріпленням служать смужки тканини, пришиті збоку корпуса. Маски виготовляються семи розмірів, відповідно до висоти обличчя: до 80 мм - перший розмір, 80-90 мм - другий, 91-100 мм - третій, 101-110 мм - четвертий, 111-120 мм - п'ятий, 121-130 мм - шостий, 131 мм і більше - сьомий розмір.

Ватно-марлева пов'язка виготовляється із шматка марлі розміром 100x50 см. Його розстеляють на столі, посередині на площі 30x20 см кладуть шар вати завтовшки 1-2 см (якщо немає вати, то її замінюють марлею в 5-6 шарів). Вільний край марлі по довжині загинають з обох боків на вату, а на кінцях роблять розрізи (30-35 см).

Респіратори застосовують для захисту органів дихання від радіоактивного і ґрунтового пилу. Найбільш поширені респіратори Р-2 і ШБ-1 ("Пелюсток").

Фільтрувальний протигаз призначений для захисту органів дихання, очей, шкіри обличчя від впливу ОР, РР, БЗ і деяких СДОР, а також від різних шкідливих домішок, що є у повітрі.

Камера захисна дитяча (КЗД) призначена для захисту дітей у віці до 1,5 року від ОР, РР, БЗ в інтервалі температур від +30°С до -30°С.

Медичні засоби індивідуального захисту - це аптечка індивідуальна (АІ-2), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) і пакет перев'язувальний індивідуальний.

Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 призначений для знезараження краплиннорідких ОР, що потрапили на відкриті ділянки шкіри та одяг.

Засоби захисту шкіри

Звичайні засоби захисту шкіри - це предмети одягу та взуття, що можуть бути у кожної людини. Найпростішим засобом захисту шкіри є робочий одяг (спецівка). До ізолюючих засобів захисту шкіри належать: захисний комбінезон (костюм), легкий захисний костюм Л-1 і загальновійськовий захисний комплект.

Дії населення при оповіщенні про радіоактивне зараження навколишнього середовища

Отримавши повідомлення про небезпеку радіоактивного зараження, негайно надіньте протигаз або респіратор, а при їх відсутності ватяну марлеву пов’язку, дітей до півтора року помістіть у камери захисні дитячі та ідіть в захисну споруду. Якщо захисна споруда далеко і у вас нема протигазу (камери захисної дитячої для дитини), залишайтесь в приміщенні. Ввімкніть радіоточку (радіоприймач, телевізор) для прослуховування інформаційних повідомлень відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (району, міста), закрийте вікна, двері, вентиляційні отвори (люки), віддушини, виконайте герметизацію приміщення. З метою захисту від дії радіонуклідів необхідно з моменту отримання повідомлення про радіоактивне зараження негайно приступити до проведення йодної профілактики. Для цієї мети на протязі семи днів кожний день приймайте по одній таблетці (0,25 г) йодистого калію і давайте дітям до 2-х років 1/4 таблетки, дітям від 2-х до 14 років – половину таблетки. Таблетки необхідно придбати в аптеці або отримати в лікувально-профілактичному закладі в перші години після аварії (катастрофи). Можна використати йодистий калій із аптечки індивідуальної АІ-2. Йодну настойку можна приготувати самому: три-п’ять крапель розчину йоду на стакан води, дітям до двох років – одну-дві краплі.

Якщо за умовами радіаційної обстановки подальше перебування людей в даному будинку (вулиці) небезпечно, тоді проводиться евакуація населення. Слідкуйте за повідомленнями управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення  області (відділу з НС та ЦЗН міста обласного підпорядкування або району). Уточніть час початку евакуації, місце подання автотранспорту. Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела електроенергії, візьміть з собою документи, гроші, необхідні речі, надіньте протигаз (респіратор або змочену ватяну марлеву пов’язку), накидку або плащ, резинові чоботи. Не забудьте попередити сусідів про початок евакуації.

Після прибуття до нового місця проживання, необхідно провести дезактивацію засобів захисту органів дихання, одягу, взуття і санітарну обробку покровів шкіри на обладнаному санітарному обмивочному пункті (СОП) або самостійно. Самостійна обробка заключається в видаленні радіоактивних речовин з відкритих часток шкіряних покривів тіла, одягу, взуття і засобів захисту. Послідовність дії така: зняти накидку (плащ, пальто і т.д.) і, ставши спиною проти вітру, витрусити її. Після того повісити одяг на перекладину (мотузку) і віником (щіткою) змести з неї радіоактивний пил.

Після цього потрібно почистити взуття щіткою або будь-яким  підручним засобом і вимити водою. Після цього обробити відкриті частини шкіри водою або розчином із індивідуального протихімічного пакета (ІПП-8). Для обробки шкіри можна використовувати сухі тампони, рушник і т.д. В подальшому проводиться повна санітарна обробка на помийних пунктах (бані, пральні і т.д.) з заміною одягу. Перед початком проведення санітарної обробки і після неї необхідно пройти дозиметричний контроль.

Дія населення при проживанні на місцевості з підвищеним радіаційним фоном

При аваріях (катастрофах) на радіаційно небезпечних об’єктах частина території області може опинитися в умовах підвищеного радіаційного зараження. В цій обстановці треба суворо дотримуватися заходів радіаційної безпеки і санітарної гігієни. Головну небезпеку для людей на такій території, забрудненій радіоактивними речовинами, становить внутрішнє опромінювання внаслідок потрапляння радіоактивних речовин в середину організму з повітрям, що вдихається та при прийомі харчів і води. Ось чому необхідно захистити органи дихання від радіоактивних речовин, підготувати своє житло, дотримуватися правил поведінки на зараженій території.

Заключна частина

Великі аварії, які виникають на великих промислових об'єктах, на транспорті, за обсягами руйнування, людськими жертвами, а також за характером післядії на людей, тварин і рослин можуть бути такими, як дія сучасної зброї масового ураження.

Таким чином, захист населення при радіаційному забрудненні, відіграючи вирішальну роль у рятуванні великих мас населення, що постраждали від вибуху радіоактивних речовин, являє собою цілий комплекс заходів.

Ці заходи здійснюються наділеними для цього повноваженнями службами, організаціями та загонами, що складаються з працівників та керівників підприємств та організацій. Ефективність здійснення таких заходів залежить не тільки від вправності робіт формувань цивільної оборони, а й насамперед, від поінформованості суспільства, його навичок стосовно боротьби із ситуацією радіаційного ураження та поведінки у такій ситуації.

З часів появи ядерної енергії та цивільної оборони як такої, вона стала невід'ємною частиною загального захисту населення, та отримала широку наукову та технічну базу, використання якої – обов’язок держави та суспільства при порятунку життів.

Класифікація аварій ядерних реакторів аес за масштабами радіоактивних викидів

Таблиця 2 - Міжнародна шкала оцінки подій на АЕС

Пам'ятайте, у разі радіаційного впливу краще не займатися самолікуванням і за першої нагоди обов’язково звернутися до лікаря.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ «ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПРИ ЕВАКУАЦІЇ»

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 27 червня 2023, 16:16

Залежно від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

Обов’язковій евакуації підлягає населення у разі виникнення загрози аварії з викидом радіоактивних і небезпечних хімічних речовин, катастрофічного затоплення місцевості, збройних конфліктів.

Загальна евакуація населення проводиться із зон радіоактивного та хімічного забруднення, катастрофічного затоплення населених пунктів у разі руйнування гідротехнічних (гідрозахисних) споруд, хвиля прориву яких може досягнути зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години.

Часткова евакуація населення проводиться на підставі рішення місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.

ЕВАКУАЦІЯ – комплекс заходів щодо організованого вивезення (виведення) населення із зон можливого впливу наслідків надзвичайної ситуації або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру і розміщення його поза зонами дії вражаючих факторів джерел надзвичайної ситуації у разі виникнення безпосередньої загрози життю та заподіяння шкоди здоров’ю населення. 

Рішення про проведення евакуації приймають на:

• •  державному рівні – Кабінет Міністрів України;
• •  регіональному рівні – голова обласної держадміністрації;
• •  місцевому рівні – голова громади;
• •  на рівні конкретного суб’єкта господарювання - його керівник.

Одержавши розпорядження на евакуацію, необхідно підготувати та взяти з собою:

документи (паспорт, військовий квиток, документи  про освіту, свідоцтво про шлюб i народження дітей,  трудову книжку або пенсійне посвідчення), гроші;

наявні засоби індивідуального захисту органів  дихання (респіратор, ватяно-марлеву пов’язку), одяг i взуття, пристосовані для захисту шкіри, аптечку з необхідними  ліками,  перев’язувальними  матеріалами, постільну  білизну;

3-х добовий запас продуктів, що не псуються та  упаковані у герметичні місткості чи у поліетиленові  пакети, воду;

комплект верхнього одягу і взуття за сезоном.

Загальна вага особистих речей, на кожного члена сім'ї, повинна бути не більше 50 кг.

Усі речі акуратно складіть в рюкзак або мішок, зручний для перенесення. На кожен мішок, рюкзак прикріпіть бирку з вказівкою  прізвища, імені, по батькові, адресу постійного місця проживання i кінцевого пункту евакуації. На бирці для дитячих речей крім того вкажіть рік народження дитини.

Зверніть увагу! Дітям дошкільного віку вкладається у кишеню записка або пришивається до одягу , де зазначається прізвище, ім’я та по батькові, домашня адреса, а також ім’я та по батькові матері та батька. 

Залишаючи квартиру, виключить електричні та нагрівальні прилади, закрийте водопровідні і газові крани, вікна, двері. На вхідні двері квартири або будинку прикріпить заздалегідь підготовлену табличку «У квартирі (будинку) № ___  мешканців не має».

ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ:

• • про включення Вас і членів Вашої сім’ї до списків на евакуацію;
  • яким видом транспорту (потягом, автомобілями) або пішим порядком Ви вирушаєте до нового місця розташування;
• • місце збору перед відправленням на збірний пункт евакуації (ЗПЕ), адресу ЗПЕ і час відправлення потягу, автомобільної або пішохідної колони;
  • новий район (пункт) розташування об`єкта, якщо це визначено завчасно;
• • сигнали оповіщення цивільного захисту та як діяти за сигналами.

Евакуація населення проводиться у безпечні райони.

Евакуйоване населення розміщується у готелях, санаторіях, пансіонатах, будинках відпочинку, дитячих оздоровчих таборах та у придатних для проживання будівлях підприємств, установ та організацій.

На шляхах евакуації необхідно:

• •    неухильно виконувати всі розпорядження керівників;
• •    швидко діяти за сигналами оповіщення;
• •    не залишати своїх місць у транспорті та не виходити з нього без дозволу;
  •    після прибуття до кінцевого пункту евакуації пройти реєстрацію та зайняти призначене помешкання. 

Евакуація є основним способом захисту населення при загрозі або виникненні надзвичайної ситуації на території громади.

Перед повідомленням про порядок та початок евакуації буде подано звуковий сигнал «Увага, всім!» – переривисте звучання електросирен. Почувши цей сигнал, необхідно увімкнути гучномовці радіомовлення, телевізори та вислухати повідомлення.

Отримавши інформацію про надзвичайну ситуацію та рішення про проведення евакуації, населення зобов’язано негайно залишити свої квартири та власні будинки, при цьому відключити електричну мережу, газ, воду, закрити вікна й квартирки, двері та вийти на збірні евакуаційні пункти і пункти посадки на автотранспорт, або у безпечні зони, вказані в повідомленні.

Евакуація передбачається комбінованим способом, при якому основна частина населення виходить пішки. Збір  населення, реєстрація та відправка колон буде проводитись на збірних евакуаційних пунктах. Люди похилого віку (чоловіки старші 65 років, жінки старші 60), вагітні жінки, жінки з дітьми до 10 років, хворі, інваліди збираються на пунктах посадки на автотранспорт.

При виході із собою варто взяти документи, гроші, продукти харчування та воду на три доби, постільну білизну, необхідний одяг та взуття вагою не більше 50 кг. на кожного члена сім’ї. Дітям дошкільного віку потрібно вкласти в кишеню або пришити до одягу записку, де зазначається прізвище, ім’я та по-батькові дитини та батьків і їхню домашню адресу.

Також обов’язково взяти з собою засоби індивідуального захисту (протигази, респіратори, марлеві пов’язки).

На збірних евакуаційних пунктах та пунктах посадки на автотранспорт уважно слухайте та чітко виконуйте всі розпорядження посадових осіб евакуаційних органів та органів охорони громадського порядку.

Свій збірний евакуаційній пункт та пункт посадки на автотранспорт можете дізнатись із витягу Плану евакуації населення міста, району.

В безпечному місці евакуйованих осіб приймуть і розмістять в громадських будівлях чи житлових будинках. Для них буде організоване комунально-побутове та медичне обслуговування.

Зазначені громадяни в свою чергу зобов’язані виконувати всі розпорядження приймальних евакуаційних органів та місцевих органів влади

Висока організованість та дисципліна кожного – головне в період евакуації!

Що робити під час землетрусу...

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 27 червня 2023, 15:46

Попередити чи зупинити землетрус неможливо. Однак часто влада на основі прогнозів може сповістити про ймовірну загрозу. Слід діяти максимально швидко, але спокійно, впевнено й без паніки. В такій ситуації необхідно дотримуватися важливих правил, які врятують вам життя. Наприклад:

• насамперед зберігайте спокій та уникайте паніки;
• щойно з’явиться відчуття коливання землі або будівлі, потрібно триматися якомога далі від предметів та уламків, які падають;
• якщо ви перебуваєте на перших поверхах квартири, вам потрібно негайно вибігти на вулицю, у найбільш відкрите місце;
• тікайте з кутових кімнат, якщо ви залишилися вище другого поверху;
• перш за все станьте в отворі внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів;
• не біжіть до сходів або до ліфта, якщо ви опинилися у висотній будівлі вище п’ятого поверху. На виході з будинку буде дуже багато людей, а ліфти можуть не працювати;
• вибігайте з будинку швидко, але остерігайтеся уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки;
• відійдіть від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач.

Якщо вас попередили про землетрус заздалегідь: 

• перш ніж залишити дім, вимкніть нагрівальні пристрої та газ, якщо топилася піч, загасіть її;
• поставте на підлогу важкі та великі речі. Закріпіть речі, які можуть впасти;
• слухайте офіційну інформацію та інструкції про порядок дій по радіо. Не користуйтеся без потреби телефоном, аби не перевантажувати мережу;
• якщо вдома ви не самі, спершу допоможіть одягнутись і зібратися дітям та людям похилого віку, після чого одягніться самі та візьміть тривожну валізу або оперативно зберіть найнеобхідніші речі: документи, запасний одяг, невеликий запас продуктів харчування, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, радіоприймач;
• зберігайте спокій, попередьте сусідів про загрозу, надайте допомогу дітям, вагітним, людям похилого віку та всім іншим, хто не в змозі потурбуватися про себе сам.
• поясніть дітям, як ви будете діяти, коли почнеться землетрус. На випадок евакуації в рюкзак та кишеню одягу дитини покладіть позначки з її ім’ям, роком народження, домашньою адресою, запланованим місцем призначення та інформацією про батьків – іменами й контактами. Поясніть дитині, коли і як користуватися цією запискою.
• покиньте приміщення. На вулиці якомога швидше відійдіть від будівель і споруд у напрямку площ, широких вулиць, скверів, спортивних майданчиків, незабудованих ділянок.

Що робити під час землетрусу в машині

Якщо ви їхали в автівці, вам перш за все потрібно зупинитися, видихнути та діяти далі. Відчиніть двері та залишіться в машині доти, поки коливання не припиняться. Перевірте, чи немає біля вас постраждалих. Якщо вони є, то подзвоніть рятувальникам, аби вони надали першу допомогу.

Крім цього, дотримуйтеся таких правил:

• не зупиняйтеся під мостами, шляхопроводами, лініями електропередач;
• при паркуванні машини не загороджуйте дорогу іншим транспортним засобам;
• їдьте і зупиняйте автомобіль подалі від балконів, карнизів і дерев;
• за можливістю, не користуйтеся автомобілем, а пересувайтеся пішки.

Що робити під час землетрусу вдома

• Завжди зберігайте спокій, підбадьорюйте присутніх;
• укрийтеся під великими столами, поблизу головних стін чи колон, тому що головна небезпека виходить від падіння внутрішніх стін, стель, люстр;
• тримайтеся якомога далі від вікон, електроприладів;
• одразу ж загасіть, якщо здійнявся вогонь;
• одягніть дітей та відведіть у безпечне місце їх та людей похилого віку;
• використовувати телефон дуже рідко, тільки тоді, коли потрібно покликати на допомогу, передати повідомлення пожежникам, рятувальникам, швидкій;
• слухайте новини по радіо;
• відкрийте двері для забезпечення виходу;
• ніколи не виходьте на балкони;
• не користуйтеся ліфтом, сірниками, запальничкою;
• коли закінчиться перша хвиля поштовхів, залиште будинок, але перш ніж зробити це, закрийте всі крани, відключіть газ і електроенергію;
• винесіть предмети першої необхідності й документи;
• виходьте з житла спиною до стіни, особливо якщо доведеться спускатися сходами;
• закрийте двері будинку;
• зібравши всіх членів родини, а також тих, хто живе поблизу, йдіть в найближчий центр збору людей, бажано пішки, а не на транспортному засобі;
• уникайте вузьких і захаращених вулиць.

Що робити при землетрусі у школі та навчальних закладах

• Дотримуйтесь заздалегідь розробленого відповідними органами ситуаційного плану;
• допомагайте іншим, якщо вони цього потребують;
• ховайтеся під партами;
• кожен учень має відповідати за свої речі;
• вчитель повинен передивитися список усіх дітей, чи всі є в класі, та передати їх батькам або в спеціальні центри збору.

Землетрус: що робити у потязі або в метро

• Якщо їдете вночі, світла не буде, тому потрібно буде діяти без нього (можливо, відключиться електроенергія через сильні поштовхи);
• не панікуйте;
• в метро підземні станції у разі землетрусу є безпечним місцем (металоконструкції дають змогу їм добре протистояти поштовхам).

Що робити, якщо перебуваєте під уламками:

• Дихайте глибоко, не падайте духом (вам потрібно вижити попри все);
• шукайте у кишенях або поблизу предмети, що могли б допомогти подавати світлові чи звукові сигнали (наприклад, будь-яким предметом наносити удари по трубах чи стінах, в результаті чого, завдяки звуку, що утвориться, привернути увагу);
• у разі нестачі повітря, не запалюйте свічки, що випалюють кисень;
• у випадку, коли єдиним шляхом виходу є вузький лаз, необхідно просуватися крізь нього. Для цього потрібно, розслабивши м’язи, поступово просуватися, притиснувши лікті до боків, і рухаючись ногами вперед.

Що робити при землетрусі у багатоповерховому будинку

У багатоповерховому будинку можна відчинити двері на сходи і стати в отворі. Якщо є небезпека падіння шматків штукатурки, світильників, шибок – ховайтеся під стіл. Дітям можна залізти під столи, відвернутися від вікон. У будь-якій будівлі тримайтеся далі від вікон, ближче до внутрішніх капітальних стін будівлі.

У багатоповерхових будинках будьте готові до того, що можуть почати працювати сигнали пожежної тривоги та спринклери. Не виходьте на балкон, не запалюйте вогонь.

Що робити під час землетрусу по дорозі до безпечних місць

• Направляйтеся до місцевості, подалі від будинків, багатоповерхівок, електромереж та інших об’єктів;
• уважно стежте за стінами, які можуть упасти, тримайтеся подалі від веж, дзвіниць, водоймищ;
• за неможливості знайдіть укриття під портиком входу в під’їзд;
• дивіться під ноги, оминайте дроти під напругою, скло, зламані дошки;
• не підходьте близько до місця пожежі;
• не ховайтеся поблизу гребель, річкових долин, на морських пляжах і берегах озер;
• знайдіть для себе питну воду.

У громадському місці відходьте від юрби, що піддалася паніці (у цьому випадку намагайтеся вибрати безпечний вихід, ще не помічений людьми). Не падайте, бо можуть розтоптати, і ви не зможете піднятися. Схрестіть руки на животі.

Що робити після землетрусу

• Заспокойтеся і заспокойте дітей, людей, які виснажилися нервово, оцініть те, що сталося;
• якщо є можливість, допоможіть постраждалим, викличте медичну допомогу;
• подивіться, чи ваше житло не зазнало ушкоджень;
• біля будинку потрібно передивлятися все дуже акуратно, адже може статися раптове обвалення, а також загрожувати небезпека від витоку газу, ліній електромереж, розбитого скла;
• перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання;
• кип’ятіть перед вживанням питну воду, бо вона може бути забруднена;
• перевірте, чи немає загрози пожежі;
• не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не буде впевненості, що немає витоку газу;
• не користуйтеся певний час телефоном, якщо вам не загрожує серйозна небезпека;
• не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна допомога;
• будьте готові до повторних поштовхів;
• знайдіть адреси організацій, які відповідають за надання допомоги постраждалому населенню;
• стежте за подальшими повідомленнями місцевої влади. Вони повідомлять, чи минула загроза або є ризик повторного землетрусу.

Рекомендації для населення: як діяти у разі виникнення радіаційної небезпеки

Деталі

Опубліковано: П'ятниця, 30 вересня 2022, 16:33

У департаменті з питань цивільного захисту Львівської ОВА підготували спеціальну пам’ятку для населення, що пояснює, як потрібно діяти у разі виникнення радіаційної небезпеки.