Медичні послуги в громаді

Якщо травмувалися внаслідок падіння

Деталі

Опубліковано: Середа, 18 січня 2023, 14:38

Зимовий період року характерний збільшенням кількості травм внаслідок падіння, зазвичай, основними ділянками, що страждають від цього є грудна клітка, променево-запястний, гомілково-ступневий, кульшовий суглоб, дещо рідше колінний, плечовий, нажаль інколи звертаються і пацієнти, які внаслідок падіння отримують переломи хребців.

Основні ознаки, при наявності яких необхідно звернутися в травмпункт:
– виражений набряк травмованої кінцівки;
– обмеження рухів, з сильними больовими відчуттями;
– наявність візуальної деформації;
– наявність патологічної рухомості, тобто рухів, які не характерні для даної ділянки кінцівки;
-наявність рани, що кровить.

Що робити з травмованою ділянкою?
Перша допомога, якщо ви маєте можливість надати її може полягати у:
– іммобілізація імпровізованою шиною, можна використати, як картон достатньої товщини, так і дерев’яні планки чи щось подібне;
– холодовий компрес на травмовану ділянку, в жодному разі не можна використовувати грілки та інші способи гріття травмований ділянок тіла, так як це лише збільшує запалення!
– при наявності рани необхідно накласти марлеву пов’язку, не варто використовувати вату чи обробляти рану спиртом, йодом, зеленкою;
– при артеріальній кровотечі застосувати турнікет, якщо ж це незначна кровотеча використання підручних засобів замість турнікету, як наприклад ремінь, шнурівки чи щось подібне може лише нашкодити.

Куди звертатись?

Травматологічна служба нашої лікарні працює 24/7, саме для цього у нас є травмпункт, на базі приймального відділення.

Тут вас проконсультує лікар ортопед-травматолог щодо консервативного або оперативного лікування (накістний або внутрішньокістковий остеосинтез, застосування апаратів зовнішньої фіксації) за сучасними методиками, яке виконують у нашій лікарні, що дозволяє мінімізувати ускладнення та швидше розпочати відновний період.

Лікар ортопед-травматолог: Павло Адамик

Біль у животі: причини та наслідки

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 17 січня 2023, 16:08

Сьогодні хотілось би поговорити про дуже актуальну тему сьогодення – болі в області живота.

Більш детально нам про це розкаже молодий лікар-хірург КНП «Золочівська ЦРЛ» Юрій Токар.

Що таке біль у животі?

Біль в животі може виникати внаслідок загострення у людей хронічних патологій при їх наявності або при гострих станах.

Больові відчуття в животі можуть мати різну причину, починаючи від звичайного отруєння, закінчуючи важкими запальними процесами і навіть пухлинами.

Незважаючи на широкий спектр всіляких причин, болі в животі можуть виникати внаслідок порушень роботи кишечника, кишкової інфекції і навіть внутрішньої кровотечі. При порушеннях роботи жовчних шляхів, виникає сильний біль, який супроводжується нападами нудоти, ознобом і підвищеною пітливістю.

Біль буває 3-х типів:

Гострий-виникає раптово або посилюється протягом кількох днів;

Рецидивний-виникає періодично;

Хронічний-триває >3 міс.

Я б хотів акцентувати на гострих болях в животі , тому що часто після неконтрольованого прийму ліків виникають різні ускладнення які можуть мати летальні наслідки.

Різні стани, що викликають гострий біль у животі, зазвичай супроводжуються іншими симптомами і розвиваються протягом  кількох годин до кількох днів. 

Причини можуть варіюватися від незначних станів, які розрішуються без будь-якого лікування, до серйозних медичних ситуацій, включаючи:

1. Аневризма черевної аорти;
2. Апендицит
3. Холецистит;
4. Цистит;
5. Дивертикуліт;
6. Дуоденіт;
7. Позаматкова вагітність;
8. Абдомінальна форма інфаркту міокарда;
9. Травма живота;
10. Кишкова непрохідність;
11. Панкреатит;
12. Перитоніт;
13. Мезентеріальна ішемія і тромбоз;
14. Мезентеріальний лімфаденіт.

Перш за все, слід встановити детально усі умови виникнення болю, його характеристики, локалізацію,  зв’язок з їжею, зміною положення тіла, часом доби, наявність травм, падінь із висоти тощо.

Також слід розпитати пацієнта про медикаменти, які він приймав, адже біль також може бути проявом інтоксикації, у жінок необхідно дізнатись про особливості перебігу менструального циклу. Важливими деталями є дані про можливу втрату ваги та супутні симптоми (наприклад, зміна кольору, консистенції або частоти випорожнень, поява пігментації шкіри, візуальні зміни сечі тощо).

Після чого проводяться додаткові інструметально- лабораторні методи діагностики (УЗД, рентген, аналізи крові, інколи КТ, МРТ).

Звертаю Вашу увагу на те, що, займатись самолікуванням небезпечно, тому що інколи біль може бути внаслідок госторого стану, прийом обезболюючих може замаскувати проблему. Погоджуюсь з тим, що «чарівна таблетка» ліквідовує симптоми, але проблема нікуди не зникає.

Самостійне вживання медикаментів може зашкодити здоров‘ю і потребує призначення лікарем. Часто в нас під рукою є знеболюючі та спазмолітичні засоби. Проте ця симптоматична терапія умісна та потрібна не при всіх станах. Водночас, без правильного лікування, людина погіршує якість свого життя.

Адже постійний біль – це погіршення щоденної продуктивності та працездатності. Гірше те, що намагаючись терпіти біль, можна пропустити початкові стадії захворювання та прогресування більш важких станів.

Біль в животі може бути ознакою серйозної патології, що потребуватиме втручання кваліфікованого фахівця чи навіть невідкладної допомоги та негайного оперативного втручання. Важливо вчасно звернутися до професіоналів, що забезпечать точний діагностичний пошук та призначать ефективне лікування.

Недарма кажуть: профілактика краща за лікування.

Хоча деяких хвороб не уникнути, ви можете багато зробити для того, щоб сповільнити розвиток захворювання чи взагалі йому запобігти.

Нагадуємо  що в КНП «Золочівська ЦРЛ» надається цілодобова ургентна хірургічна допомога.

Бережіть своє здоров’я і здоров’я близьких

Не забуваймо: «У здоровому тілі – здоровий дух!»

Лікар-хірург
КНП «Золочівська ЦРЛ»
Юрій Токар

Як захистити себе та своїх близьких від грипу

Деталі

Опубліковано: П'ятниця, 13 січня 2023, 09:37

Щороку зима, разом з негодою, приносить спалахи грипу та застуди, оскільки людський імунітет у цей період ослаблений. В холодну пору особливу увагу слід приділяти самопочуттю дітей, їхньому харчуванню та режиму дня. Як не захворіти або перенести захворювання у легкій формі та який є надійний захист від грипу — топ батьківських запитів  до сімейних лікарів.

Питання міцного імунітету дітей завжди стоїть гостро, але зараз про це думають найбільше. Особливо, коли дитина вкотре оговтується від ГРВІ, мама задається питанням: що робити, щоб зміцнити імунітет дитини, розуміючи важливість його готовності до наступної зустрічі з вірусом.

До щоденних звичок для міцного імунітету належать збалансоване і різноманітне харчування, регулярна фізична активність, режим сну, навчання та відпочинку. Дорослі мають дозувати своїй малечі час користування гаджетами, більше проводити з ними на свіжому повітрі.

Тривога батьків зрозуміла, і її можна пояснити, але перш ніж панікувати, необхідно об'єктивно оцінити ситуацію. Дитина хворіє частіше, коли починає відвідувати дитячий сад або школу. Причина тому — контакт з великою кількістю «незнайомих» інфекцій у новому дитячому колективі. І це нормально і неминуче. Саме так формується імунітет. Це природний процес! Ставитися до цього потрібно спокійно. Такий «адаптаційний» період може тривати до року. Важливо у цей період запобігати ускладненням у вигляді пневмоній, отитів, гайморитів та ін.

Чим старшою стає дитина, тим рідше хворіє — «незнайомих» інфекцій стає все менше. У шкільному віці кількість захворювань зменшується, а діти-підлітки, зазвичай, хворіють не частіше 1–2 разів на рік.

Для того, щоб забезпечити захист імунітету, діти повинні отримувати з раціону всі необхідні поживні речовини, вітаміни, особливо білки. Бо саме білок допомагає організму впоратися з вірусами. Тому повноцінне харчування неможливе без риби, м’яса птиці, бобових та кисломолочних продуктів.

Чи дійсно вітаміни зменшують ймовірність ГРВІ?

Усі корисні вітаміни і мікроелементи ми отримуємо з їжею. Харчування дитини має бути різноманітним і містити фрукти, овочі, м'ясо, рибу, злаки, молочні та кисломолочні продукти. На зиму можна заморожувати овочі і фрукти, зокрема різноманітні ягоди. Ці заготовки можуть використовуватися для додавання в йогурти, компоти та ін.

Бажано, щоб вітаміни були органічними, тобто натуральними, а не штучно-синтезованими. Так, наприклад, в якості джерела вітаміну Д, профілактичний прийом якого призначається дітям різного віку,  вітамін Д, який міститься в риб'ячому жирі та рослинних оліях. Також корисні вітаміни групи В, які містяться у проростках пшениці. Багаті на вітаміни і мікроелементи будь-які продукти бджільництва (мед). Якщо у дитини немає алергії, рекомендовано для зміцнення імунітету щоранку давати малюкові чайну ложку меду зі склянкою питної води.

Який найдієвіший спосіб вилікувати нежить у дитини? Як і чим у домашніх умовах промивати ніс?

Не можна відповісти однозначно, який спосіб дієвий. Нежить сам по собі — це не хвороба, а прояв захворювання, тобто симптом. Тому коректно сказати, що треба лікувати захворювання, яке викликало нежить.

Назальні краплі тільки полегшують симптом. Іноді для лікування цього достатньо, іноді ні. На різних людей по-різному діють речовини, що входять до складу крапель для носа. Не варто зловживати судинозвужувальними препаратами, їх прийом не повинен перевищувати 5 днів. Винятки можливі лише за рекомендацією лікаря. У будь-якому випадку, важливим у лікуванні нежиттю є очищення порожнини носа від слизових виділень за допомогою сольових розчинів. Можна купити готові спреї на основі солоної води в аптеці, можна замінити дорогі спреї звичайним фіз.розчином, а можна рідину для промивання зробити самому.

Чи допомагають дезінфікувальні спреї або мазі для носа?

На сьогодні немає якісних досліджень, які показали б ефективність і безпеку дезінфікувальних спреїв для носа і ротової порожнини як профілактики ГРВІ. Це, до речі, природно: будь-яка речовина досить швидко змивається слиною, її концентрація фізично не може підтримуватися. Щоправда, недавні дослідження показали: обробка рук дезінфікувальними засобами знижує захворюваність і є ефективною профілактикою.

Набагато гіршою є ситуація з мазями для носа: користуючись таким засобом, ви паралізуєте мільярди війок носової порожнини, які вловлюють на себе віруси, бактерії і пил. Виходить, ми самі даємо зелене світло хвороботворним мікроорганізмам, усуваючи захист від них. З цієї ж причини не дають користі препарати, які створюють плівку, що нібито захищає від вірусів та алергенів.

Наскільки важливо, щоб повітря в кімнаті був вологим? Яким способом його краще зволожувати під час опалювального сезону?

Вологе повітря — це дійсно важливо. При хворобах, пов'язаних з дихальними шляхами, це одна зі складових процесу одужання.

Усі способи прості та давно відомі:

1. Прилад-зволожувач (але важливо звернути увагу на площу приміщення, на яку зволожувач розрахований). Часто стикаюся з фактом, що одним невеликим приладом ми хочемо охопити всі кімнати, і щиро дивуємося, чому немає змін у вологості повітря.
2. Максимально прикрутити батареї і не користуватися обігрівальними приладами, які сушать повітря. Звичайно, в межах розумного. Температура приміщення, в якому перебуває дитина, не повинна опускатися нижче 20 градусів.
3. Також зволожують повітря квіти, випаровуючи воду поливу, будь-які ємності з водою, мокрий рушник, повішений на батарею.

Деякі педіатри стверджують, що імуномодулюючі препарати, як і противірусні, ефекту при ГРВІ не дають.

Препаратів, які діють безпосередньо на вірус, дуже мало. І вони швидше показані при грипі, ніж при ГРВІ. Здебільшого ліки, які призначаються лікарями і активно рекламуються як противірусні, мають імуномодулюючу дію. Достовірних доказів ефективності цих препаратів при вірусних інфекціях немає, тому лікарі-імунологи дуже стримано ставляться до таких призначень. 

Імунітет дитини — непростий механізм, тому будь-яке призначення ліків, які на нього діють, має бути обґрунтованим.

Наскільки часто (на рік, на місяць) можна давати дитині антибіотики, і при цьому не завдати шкоди її здоров'ю?

Антибіотик потрібно давати тільки тоді, коли він необхідний. Оскільки антибіотики діють тільки на бактерії, вони призначаються за гострих бактеріальних інфекцій (наприклад, ангіна, отит) або в разі ускладнення вірусних інфекцій. Антибіотики в більшості випадків підбираються з урахуванням бактерії, яка викликає інфекцію. Тому вибір препарату повинен проводитися лікарем. На тлі прийому антибіотика, щоб зменшити можливі побічні дії, бажано приймати пробіотики — препарати, що містять нормальні для кишечника мікроорганізми.

Що стосується бактеріальних ускладнень, то в нас прийнята жахлива практика призначень антибіотиків при лихоманці на третій день. Треба знати, що температура може зберігатися набагато довше, антибактеріальні препарати повинні призначати суворо при підтвердженні бактеріальної інфекції, і ніяк інакше. Доведено: навіть якщо в перший день ГРВІ почати прийом антибіотиків, це не профілактує ні пневмонію, ні гнійний отит. Але своєчасна вакцинація від пневмококової інфекції захистить від бактерій, які в 80% випадків є причиною бактеріальних ускладнень.

Чому одні діти хворіють постійно, а інші рідко?

Приблизно в половини дітей немає хронічних захворювань, які сприяли б частим респіраторним інфекціям, і вони практично здорові. У решті випадків потрібний огляд для того, щоб зрозуміти, чи є супутні причини хвороб. Підвищена схильність до інфекцій, наприклад, розвивається при деяких лор-захворюваннях через алергічний або вазомоторний риніт.

Часті ларингіти, пневмонії і тривалий кашель можуть виникати через гастроезофагальну рефлюксну хворобу. Досить поширений  дефіцит заліза (або, як його ще називають, анемія без анемії), коли гемоглобін добрий, але при цьому є всі ознаки його зниження: блідість і сухість шкірних покривів, блакитні склери, прискорене серцебиття, підвищена стомлюваність, емоційність, плаксивість, дратівливість і нескінченні інфекції – від ГРВІ до рецидивів герпетичного дерматиту.

Як лікувати ГРВІ правильно?

Щоб дитина хворіла набагато легше і без ускладнень, треба її активно відпоювати – найнебезпечніше при ГРВІ саме зневоднення. Потрібно давати жарознижувальні препарати, виходячи зі стану дитини, а не цифр на термометрі, і в правильному дозуванні: для ібупрофену – 10 міліграмів на кілограм маси тіла до трьох-чотирьох разів на добу, а для парацетамолу – 15 міліграмів на кілограм до чотирьох разів. Потрібно активно зрошувати ніс фізіологічним розчином і не використовувати судинозвужувальні засоби без крайньої потреби і не довше ніж п’ять днів. Важливо купати дитину якщо немає температури, виходити гуляти відразу після поліпшення самопочуття, створити вдома комфортні умови (щоб було прохолодно і волого).

Які з поширених інфекцій можуть загрожувати життю дитини?

Небезпеку для життя становлять гепатит В, грип, кір, паротит, краснуха, коклюш, вітряна віспа, пневмококова та менінгококова інфекції, туберкульоз і багато інших захворювань, які вже є керованими (є способи їх профілактики, а деколи і лікування, або активно проводять дослідження). Найефективніший метод профілактики очевидний – вакцинація.

Вакцинація проти грипу – це стовідсотковий захист? А від ГРВІ вона захищає?

Усупереч поширеній думці, щеплення від грипу не буде захищати від інших респіраторних інфекцій – мало того, ймовірність захворіти на грип теж залишається. Але щеплення необхідне передусім для профілактики загрозливих для життя ускладнень. Є тільки одна умова: вакцина повинна бути повноцінною, тобто відповідати суворим міжнародним вимогам і містити потрібну кількість антигену.

При якій частоті дитячих хвороб батькам треба звертатися до імунолога?

Дитина, яка відвідує дитячий садок, може хворіти 10-15 разів на рік (особливо якщо є старші брати або сестри). Усе залежить від того, як хвороби протікають.

Якщо йти до фахівця, то найкраще – до кваліфікованого педіатра або сімейного лікаря. До імунолога дитину варто скеровувати лише тоді, коли є ознаки первинного імунодефіциту. Але ці вроджені захворювання майже ніколи не проявляються частими вірусними інфекціями, їхня тривожна ознака – регулярні бактеріальні та / або грибкові інфекції

НАДІЙНИЙ ЗАХИСТ ВІД ГРИПУ 24/7!

Грип - це гостре, вірусне, інфекційне захворювання, яке вражає переважно дихальну систему.

Він викликається трьома різними типами вірусу грипу - А, В і С. Грип можна ефективно запобігти за допомогою вакцинації. Вакцини проти грипу знижують ризик захворіти і запобігають розвитку серйозних ускладнень. Вакцинацію слід проводити щороку, до початку сезону зараження, який в Україні триває з початку осені до весни. 

Вакцинація є основним засобом захисту від грипу та його ускладнень. Доступні вакцини забезпечують захист від найсерйозніших типів вірусу грипу. Вакцини розроблені таким чином, що немає страху, що ви можете захворіти в результаті їх введення. Вони безпечні і рекомендовані для маленьких дітей (старше 6 місяців).

Небезпека грипу в основному обумовлена його ускладненнями, до яких особливо вразливі  діти до 2 років.

Щоб отримати вакцину проти грипу потрібно звернутися до свого сімейного лікаря. Лікар проводить кваліфікаційний огляд і, якщо немає протипоказань, допускає пацієнта до введення вакцини.

Вакцинацію проти грипу слід проводити щорічно.

Необхідність щорічної вакцинації обумовлена антигенною мінливістю штамів вірусу грипу. Тому імунізація проти грипу постійно вдосконалюється та контролюється, завдяки чому регулярне щеплення підвищує та розширює захист від вірусів.

Ми всі повинні мати на увазі, що грип - це серйозне захворювання, яке несе високий ризик ускладнень, і його не можна нехтувати або нехтувати вакцинацією.

Якій категорії дітей рекомендується щеплення від грипу?

Це є здорові діти віком від 6 місяців до 18 років (з особливим акцентом на дітей віком від 6 до 60 місяців).

Лікарі-педіатри рекомендують щепитись  щороку у таких дозах, аби захистити дитячий імунітет від захворювань:

• діти віком від 6 місяців та дорослі: доза 0,5 мл

• діти віком до 9 років, які раніше не були щеплені або не були інфіковані грипом, повинні бути щеплені два рази з інтервалом не менше ніж 4 тижні у вищезазначеній дозі.

Подбайте про дітей у високий час сезонної захворюваності!

Збережіть своє здоров’я та  здоров’я  своїх дітей!

Що таке холецистит та його лікування

Деталі

Опубліковано: Середа, 11 січня 2023, 15:46

Холецистит – це запальне захворювання, що вражає слизову оболонку жовчного міхура. Воно асоціюється з порушенням відтоку жовчі, що виробляється в печінці і надходить через жовчний міхур і жовчовивідні протоки в дванадцятипалу кишку.

При холециститі рух жовчі порушується, і вона починає накопичуватися в жовчному міхурі. В результаті з’являються больові відчуття і інші симптоми, а також порушуються функції цього органу, і розвиваються ускладнення.

ПРИЧИНИ ХОЛЕЦИСТИТУ

Холецистит може виникнути і розвинутися на тлі жовчнокам’яної хвороби, коли камені  в жовчному міхурі пошкоджують його стінки і ускладнюють нормальний процес відтоку жовчі. Його також можуть викликати паразити. У багатьох хворих холециститом лікарі знаходять в жовчі інфекцію (кишкову паличку, стрептокок і ін.). Запалення також може спровокувати затікання ферментів підшлункової залози в жовчний міхур при панкреатиті.

Причиною гострого запального процесу іноді стає травма жовчного міхура.

Однак набагато частіше до холециститу призводять:

• неправильне харчування;
• часті запори;
• переїдання;
• знижений імунітет;
• хронічні інфекції;
• дискінезія жовчних шляхів;
• низька фізична активність;
• порушення обміну речовин.

СИМПТОМИ ХОЛЕЦИСТИТУ

Розрізняють 2 форми захворювання: гостру і хронічну. Гостру форму захворювання характеризують такі ознаки:

• жовтяниця;
• приступоподібні болі під ребром справа;
• нудота і сильна блювота.

Хронічна форма холециститу проявляється:

• притупленим болем у животі справа;
• нудотою;
• дискомфортом після прийому жирної їжі, газованих напоїв тощо;
• метеоризмом.
• виникненням болю після стресу, переохолодження і т.д.

ВИДИ ХОЛЕЦИСТИТУ

Залежно від особливостей перебігу хвороби та виразності симптомів виділяють:

• гострий холецистит;
• хронічний холецистит.

ГОСТРИЙ ХОЛЕЦИСТИТ

Гострий холецистит характеризується швидким розвитком та вираженою симптоматикою. Пацієнта можуть турбувати сильний біль, нудота, блювання, підвищення температури тощо.

При гострому холециститі часто потрібна госпіталізація та негайний початок лікування, іноді потрібне хірургічне втручання.

Залежно від наявності конкрементів (каменів у жовчному міхурі) гострий холецистит поділяють на:

• калькульозний (з камінням);
• некалькульозний.

За видом та ступенем патологічних змін виділяють:

• катаральний холецистит – відбувається набряк слизових оболонок жовчного міхура та звуження проток;
• флегмонозний – приєднується гнійний процес; 
• гангренозний – розвивається некроз тканин;
• деструктивний – відбувається перфорація стінок органу та з’являються виразки.

Також, залежно від причини, виділяють інфекційний (бактеріальний, вірусний) холецистит, з порушенням моторики (дискінезія) та інші види. За ступенем вираженості патологічних процесів виділяють холецистит легкого ступеня, середнього та тяжкого, а також ускладнений.

Ця класифікація важлива для підбору оптимальних методів лікування кожної форми захворювання.

ХРОНІЧНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ

Для хронічного холециститу на ранній стадії характерний безсимптомний перебіг або з періодичним ниючим болем у правому підребер’ї (зазвичай виникає через 1-3 години після їжі) з іррадіацією в праве плече, лопатку, шию. Як правило, він розвивається після гострого холециститу, на фоні дискінезії жовчовивідних шляхів чи інших захворювань.

Як і гострий, хронічний холецистит може бути калькульозним та некалькульозним, з порушенням моторики або без тощо.

ПЕРЕБІГ І НАСЛІДКИ ХОЛЕЦИСТИТУ

При холециститі запалюються слизова оболонка та інші структури жовчного міхура. Гостра форма захворювання розвивається протягом 2-3 тижнів, але іноді триває до 2 місяців.

Під впливом різних факторів (причини хвороби, наявності інфекції, конкрементів, часу початку лікування) можуть розвиватися різні форми гострого холециститу: флегмонозний, гангренозний та деструктивний. Вони проявляються вираженою симптоматикою і здебільшого вимагають госпіталізації пацієнта та проведення хірургічного лікування. Катаральний холецистит піддається медикаментозній терапії в амбулаторних умовах.

Також хвороба може перейти у хронічну форму. Її симптоми менш виражені, але можуть посилюватись при загостренні.

Ускладненнями холециститу можуть бути:

• водянка жовчного міхура;
• запалення жовчних проток;
• гнійний та некротичний процес у жовчовивідних шляхах;
• спайковий процес у черевній порожнині;
• жовтяниця;
• печінкові кольки;
• розрив жовчного міхура;
• перитоніт.

У більшості випадків при розвитку ускладнень виникає загроза для життя пацієнта і потрібне термінове хірургічне лікування.

ДІАГНОСТИКА ХОЛЕЦИСТИТУ

При розвитку гострого холециститу пацієнт звертається до гастроентеролога через сильний біль у животі. Розпитавши про симптоми, лікар проводить огляд, пальпує живіт. Це дозволяє припустити, яке захворювання турбує пацієнта.

Для уточнення діагнозу проводять:

• УЗД черевної порожнини;
• комп’ютерну томографію;
• холецистохолангіографію – рентген жовчного міхура та проток з контрастом;
• фіброгастродуоденоскопію (зондування) – ендоскопічне дослідження стравоходу та шлунка;
• аналіз жовчі;
• аналізи крові та сечі.

Які дослідження необхідні пацієнту, лікар вирішує індивідуально після вивчення скарг, історії хвороби та проведення огляду.

ЛІКУВАННЯ ХОЛЕЦИСТИТУ

Залежно від форми та ступеня тяжкості захворювання застосовують різні методи лікування. Холецистит лікується як медикаментозними засобами, так й хірургічно. Операції проводять при ускладнених формах, коли розвивається гнійний чи некротичний процес, запалення передається на суміжні органи. Також показанням до хірургічного втручання може бути жовчнокам’яна хвороба.

При гострому холециститі або загостренні хронічного може знадобитися госпіталізація. У стаціонарі проводять медикаментозну терапію та фізіотерапевтичні процедури. Також рекомендують дотримуватися суворої дієти.

При хронічному холециститі теж необхідно дотримуватися лікувальної дієти. Крім цього призначають спазмолітики, жовчогінні, ферментні та інші препарати. 

МЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ ХОЛЕЦИСТИТУ

Медикаментозне лікування ефективне лише при деяких формах холециститу. Його можуть призначити при гострому катаральному холециститі та хронічному. При цьому програма терапії визначається за результатами обстеження.

Залежно від причини хвороби, наявності інфекції, вираженості больового синдрому тощо, пацієнту можуть прописати:

• антибактеріальні;
• антигельмінтні;
• жовчогінні препарати;
• спазмолітики;
• холекінетики;
• холелітолітики;
• прокінетики та інші ліки.

Самостійно підбирати медикаментозне лікування не можна, оскільки це може призвести до серйозних ускладнень.

ДІЄТА ПРИ ХОЛЕЦИСТИТІ

Дієта є одним із компонентів лікування як гострого, так і хронічного холециститу. Призначає її лікар з урахуванням форми захворювання.

Загальні принципи харчування, яких слід дотримуватися при запаленні жовчного міхура:

• їсти 4-6 разів на день в той самий час;
• вживати невеликі порції їжі;
• готувати методом варіння, тушкування, запікання, приготування на пару;
• утримуватися від висококалорійних продуктів, смажених, копчених, гострих, соусів, солодощів, жирних молокопродуктів тощо;
• не вживати алкогольні напої, газовані лимонади, каву та какао;
• потрібно обов’язково снідати та вечеряти не пізніше ніж за 2-3 години до сну;
• пити достатню кількість рідини.

При хронічному холециститі рекомендують їсти нежирні сорти м’яса, нежирні види молокопродуктів, крупи, хліб та макарони з цільнозернового борошна, овочеві супи, деякі овочі, фрукти та горіхи.

Щоб скласти правильний раціон харчування, необхідно проконсультуватися лікарем або дієтологом.

Профілактика холециститу

Профілактичні заходи щодо запалення жовчного міхура будуть передбачати два основних напрямки: попередження застою жовчі в міхурі і лікування інфекцій та інвазій.

Важливими віхами є:

• Дієтотерапія – відмова від смаженого, гострого, жирного, надмірно солодкого/солоного.
• Підтримання необхідного водного балансу – часте вживання необхідної кількості для ваги людини води.
• Помірна фізична активність.
• Вчасна діагностика та лікування інфекційних процесів, глистяних інвазій.
• Відмова від шкідливих звичок.

Звертаємо вашу увагу на те, що наші хірурги проводять планові та ургентні операції на органах черевної порожнини малоінвазивною методикою.

Дбайте про себе – вирішуйте проблеми зі здоров’ям завчасно!

Ігор Хоміцький,
лікар-хірург,
завідувач хірургічного
віддділення КНП
«Золочівська ЦРЛ»