Проблем тут чимало. Підземелля, підвальні приміщення, які служать укриттям для педагогів та діток, потрібно вдосконалити. Підлога, вентиляція, стільці чи лави тощо. Покрівля школи давно потребує заміни. Є ряд інших питань чи проблем.

Також у планах – завершити утеплення фасаду школи, про що я озвучив педагогам під час короткого перебування у школі.

Та якщо говорити про заклади освіти в цілому, то я хотів би більше ініціативи від дирекції і самих педагогів. Власне мова йде не про навчальний процес. Тут вони відмінно виконують свою роботу. Найважливіші проблеми у школах нашої громади ми вирішимо коштами бюджету. Але менш значимі речі можна вирішувати спільною ініціативою.

Чому педагоги разом із батьківським самоврядуванням із залученням старшокласників не пишуть проекти, в тому числі на конкурси міжнародної технічної допомоги, які сьогодні, в час війни, як ніколи відкриті для нас?

На потреби шкіл можна і треба залучати додаткові кошти. Так, ключове – цього потрібно хотіти і потрібно докладати зусиль. Здобути знання як написати проєкт, як правильно оформити заявку, затратити свій час. Але без цього ніяк.

Правдива наша ситуація виглядає так. Нам треба кошти на придбання комп’ютерів. Немає коштів – ми їх не купили. Може подумаємо, де їх взяти? А що тут думати? Гроші треба, – тоді будуть комп’ютери. Це нагадало мені старий анекдот про афроамериканця Тома, котрий зголоднів і чекав під деревом, поки впаде кокос. Йому пропонували докласти зусиль, вилізти на дерево і зірвати кокос. Однак, він відповідає: «Працювати треба. А я сиджу і нічого не роблю». Йому кажуть, щоб виліз на дерево, зірвав три кокоси, посадив і мав більше кокосів, щоб з’їсти. А він відповідає: «Працювати треба. А я сиджу і нічого не роблю». Йому кажуть, щоб нарвав кокосів, засадив плантацію, взяв на роботу людей, а він би сидів і нічого не робив. А Том відповідає: «А я і так сиджу і нічого не роблю».

Прошу мене зрозуміти правильно. Це не закид освітянам. Це моя дружня порада передусім директорам шкіл, що треба робити, а не чекати. Не обмежуйте себе тим, що немає грошей. Наведу приклад Золочівського ЗЗСО № 2 ім. М. Шашкевича. У співпраці з проєктом USAID «Говерла» дирекція школи вже розпочала переобладнання харчоблоку. В результаті школа отримає плити, пароконвектомати, лінії роздачі страв, холодильники та інше обладнання. Інший приклад.

Спільно з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Золочів відроджений» рамках проєкту Українсько-данського молодіжного дому придбано сім овочерізок та один холодильник для їдалень закладів освіти Золочівської громади, в яких проживали та харчувались внутрішньо переміщені особи. Після закінчення проєкту обладнання передане на баланс відділу з питань освіти, молоді та спорту Золочівської міської ради з подальшим використанням в освітніх закладах громади.

Добра ініціатива завжди дає добрий результат.