Всенародний збір коштів на реконструкцію площі Вічевої у Золочеві набирає обертів. Золочів’яни, і не лише золочів'яни, жертвують хто скільки може на рахунок Золочівської міської ради. Суми є різні. Як різні люди, котрі допомагають місту. Днями на рахунок Золочівської міської ради надійшло 20 тисяч гривень від підприємця, власника бару REDington та співзасновника магазину Вініл Клуб Станіслава Бабінського. Для мене особисто цікаво, що мотивувало хлопця на такий щедрий крок, то ж не втрималась запросила його до розмови.

– Станіславе, ви пожертвували доволі значну суму для реконструкції площі Вічевої. Що стало поштовхом до такого кроку?

– Я майже 10 років розвивав бізнес у Львові і кожного дня їздив туди-назад. Був період, що я подумував переїхати у Львів, але в Золочеві є щось таке, що притягує. Тут комфортно і затишно, сюди хочеться повертатися. Для себе я вирішив, що найближчі роки житиму в Золочеві, буду щось корисне робити тут. Поштовхом до такого кроку стало бажання допомогти рідному місту, в якому я виріс та провів більшу частину свого життя, а бажання виникло після того, як я прочитав в Фейсбуку про проблеми з фінансуванням реконструкції площі Вічевої та побачив, що золочів’яни почали допомагати. Я просто послідував їхньому прикладу. Дуже хочеться, щоб місто з кожним роком ставало гарнішим.

– Сьогодні чимало молодих людей, навіть доволі заможних, покидає Україну у пошуках «кращої долі»... Ви пов'язуєте своє майбутнє із Золочевом, чи також виникають думки про те, щоб виїхати?

– В певні періоди життя такі думки були, але то було, швидше, бажання втекти від себе. То ж повернення відбулось, бо Золочів справді притягує. Тут сім'я, тут все близьке, тут варто працювати на користь громади. Тому й вирішив, що житиму в Золочеві. Насправді, єдиного рецепту для всієї молоді немає, тут кожен повинен для себе визначити. Для мене зараз зрозуміло, що «закордон» – це не панацея, з певними складнощами, але у нас є всі умови для нормального життя та роботи, благо, навіть в Золочеві можна знайти достатньо прикладів людей та компаній, яких можна сміло віднести до типового європейського середнього класу, а то й вище.

– Яким для Вас є Золочів майбутнього?

– В майбутньому я бачу Золочів тихим європейським містом, де гуляє безліч туристів, проводяться різноманітні заходи та фестивалі. Також мій Золочів майбутнього – це місто, де працюють фабрики, створюються прогресивні ІТ-продукти, а фермери збирають урожаї. Це все реально, але ми всі разом мусимо прикласти чимало зусиль для цього.

 – У вас багато цікавих ідей, ви прагнете змін. Ви задумуєтесь про те, щоб творити ці зміни шляхом приходу у владу, скажімо, ставши міським чи районним депутатом?

– Ні, про це я ніколи не думав. Думаю, що до цього я ще не доріс (Сміється). Проте я дуже хочу, щоб мій Золочів і надалі розвивався і якщо я можу бути в чомусь корисним, то радо приєднаюсь, поділюсь своїми думками та ідеями. Може і справді вони стануть у нагоді.

Розмовляла Леся ГОРГОТА