18 травня для музеїв особливе свято – професійне. До Міжнародного дня музеїв у 2019-му році обрано тему: «Музеї як культурні хаби: майбутнє традицій».

«Музеї змінюються. Будучи досить статичними інституціями, вони переосмислюють свою місію і завдання, додають у роботі більше інтерактиву, зосереджуються на аудиторії, орієнтуються на громаду, стають більш гнучкими, адаптованими та мобільними. Частина музеїв вже давно є культурними центрами, які функціонують як платформи, де творчість поєднується зі знаннями, а відвідувачі можуть так само творити, ділитися та взаємодіяти», –переконаний Генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Тарас Возьняк.

Музеї дедалі більше перетворюються на культурні центри, вони також знаходять нові підходи для презентації своїх колекцій, їхньої історії, створюючи традиції, які матимуть нове значення для майбутніх поколінь і будуть актуальними для більш різноманітної сучасної аудиторії на глобальному рівні.

18 травня з нагоди святкування Міжнародного дня музеїв у Золочівському замку відбулась науково-практична конференція «Золочівський замок: минуле і сучасні перспективи».

На вході у Королівський палац гостей зустрічав військовий оркестр Національної гвардії України.

Відкрив конференцію Генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Тарас Возьняк. Він привітав учасників конференції, наголосивши на великій ролі музейників у збереженні історії краю, України і великій місії просвітництва.

З вітальним словом до присутніх звернувся міський голова Золочева Ігор Гриньків, котрий поділився спогадами про ті часи, коли проводили реставрацію Музею східних культур та Королівського палацу.

– Золочів по праву належить до історичних місць Львівщини, адже маємо чимало сакральних пам’яток архітектури та культури. Поруч із пам’ятками національного значення Костелом успіння Пресвятої Діви Марії та Церквою Воскресіння Господнього маємо наш унікальний Золочівський замок, котрий є серцем нашого Золочева. І сьогодні, вітаючи Вас, я хочу наголосити на жертовності, на вашій жертовності, адже ви сумлінно за покликом серця віддаєте життя справі збереження наших пам’яток. Не можу сьогодні не згадати жертовну працю покійного Героя України Бориса Возницького. Він жив нашим Золочівським замком.

Дозвольте мені від імені Золочівської міської ради, від виконавчого комітету, громади міста і від себе особисто привітати вас із професійним святом та з початком конференції.

Також в цей день відбулось погашення спеціального конверта та марки, приурочених 15-річчю Музею східних культур та 10-річчю музею Великий палац.

В рамках конференції гостям було представлено також виставку робіт народного художника Володимира Павловича Слєпченка. Його роботи презентувала донька художника сестра Марія. Художник, який винайшов самобутню манеру малювання «Артлайн», представив на виставку 28 картин. Володимир Слєпченко є майстром психологічного портрету: від великих державних діячів – до майстрів музики, мистецтва й спорту. З-під пензля Володимира Слєпченка вийшли півсотні портретів добре знаних українців. Усі об’єднані не лише мистецьким стилем та глибоким символізмом, а й тим, який слід зоставили за собою колись – чи продовжують залишати тепер.

– «Обрані часом» – так називається авторська серія психологічних портретів мого батька, – розповідає сетра Марія. – До неї входить галерея портретів славетних українців. Серед них – як постаті із сивої давнини, так і сучасники: Ярослав Мудрий, Григорій Сковорода, Іван Мазепа, В’ячеслав Чорновіл, Валерій Лобановський, Ліна Костенко… Усі підібрані не навмання. Відбір пройшов тривалий процес авторського аналізу. В усіх портретах Батько упевнено відкарбовує свій авторський стиль: картини пише у власній манеріарт-лайну: мистецтва лінії. Каже, лінія має – магічну сутність: «Лінія долі, життя, творчості… Лінія – може бути довгою чи короткою, як життя. Лінія навіює на філософські роздуми». Ще одним важливим напрямком у творчості мого батька Володимира Слєпченка є образ жінки – образ Берегині. Він дуже часто зображує жінку, Жінку-матір, наголошує на її високій ролі, жертовності... Дуже часто йому вдається поєднувати в одному символічному портреті різних людей і навіть різні світи.

Виставка триватиме до 15 липня.

Якщо досі хтось не знав, як пов’язана з Україною знаменита Нобелівська премія, то мав нагоду дізнатися про це під час конференції. Філателіст Юрій Ковальков представив чудову експозицію «Нобелівська премія: українська проекція». Виставка – марки, конверти, листівки з понад 30 країн світу – розповідає про історію заснування Нобелівської премії та про вихідців з України – лауреатів цієї високої нагороди: Іллю Мечникова та Зенона Ваксмана, уродженця Бучача Шмуеля, Жоржа Шарпака та нашого земляка Роальда Гофмана. Саме листи від Роальда Гофмана є особливою цінністю для пана Юрія.

Його розповідь захопила навіть далеких від філателії. Свою колекцію він започаткував зі збору інформації про нобелівських лауреатів, що мали причетність до України, згодом почав збирати марки та конверти, пов’язані з Нобелівською премією. Шість марок, випущених у Великобританії, на перший погляд не привертають уваги, якщо не знати їхніх секретів. Марка, присвячена економіці, повторює стиль перших в історії марок. «Медична» містить мікрокапсули з евкаліптовою олією, яка пахне при терті. На «літературній» надруковано цілу поему, яку можна прочитати під мікроскопом.

Леся ГОРГОТА

Фото автора