Схиляли квіти свої голови до ніг Героя, а у небі плакали журавлі... Замовкло в скорботі рідне село Гончарівка...

Дмитро був прикладом для свого брата та опорою для всієї своєї родини. Чесний, впевнений, вірний… Він завжди був готовий допомогти людям, не відмовляв, якщо міг чимось підтримати, зарадити, вберегти! Саме бажання захистити найрідніших і повело серце воїна на фронт.

Вічна та світла пам’ять захиснику та Герою України!