Зима та морози для наших захисників на передовій – це ще одне випробовування. Оберігаючи країну, вони мокнуть під дощем, живуть в холодних бліндажах, інколи обморожують собі кінцівки. Воєнні реалії такі, що тут не до комфорту, проте наші жінки продовжують дбати про своїх Героїв та допомагати хто як може. Не виняток, червоненські жінки, котрі ледь не з перших днів повномасштабного вторгнення готують смачні гостинці нашим військовим на фронт. Їхня історія — це приклад того, на скільки важливий внесок кожного, навіть найменший, у велику спільну Перемогу. Та й гостинці з дому для хлопців на війні – безцінні. Бо домашнє солодке пісочне печиво до чаю чи запашні пиріжки з капустою з припеченими боками – це смачне нагадування про те, що вдома їх чекають, про них пам’ятають і їх люблять.
– Якщо ви думаєте, що наш кулінарний батальйон — це професійні кухарі чи люди з великими статками — вимушена розчарувати, – говорить староста сіл Червоне і Княже Леся ОЛЕКСІВ. – Це звичайні жінки, родини, які живуть на пенсію чи зарплату, які в нашій громаді не такі вже й великі. Проте вони знаходять можливість підтримати хлопців на фронті. Суттєво, правда, допомагають нам місцеві підприємці. То борошно підвезуть, то олії, то продуктів для випічки закуплять. Не залишаються осторонь і наші чоловіки та діти. Ми всі спільно підтримуємо захисників. Коли запитую, що бійцям подобається, волонтери, які передають їм гостинці, відповідають: «Та ви що, все домашнє — смачне, раді всьому. Це ж все пахне домівкою». На перший погляд наша допомога видається мізерною, та знаю, що хлопцям приємно, що про них знають, пам’ятають, піклуються і передають з дому гостинці. І це найменше, що ми можемо зробити, бо завдяки їм ми тут живемо й чекаємо їх вдома із перемогою.
Леся ГОРГОТА