Новини

Право роботодавця на захист своєї власності Vs Право працівника на повагу до приватного життя

Деталі

Опубліковано: Середа, 29 вересня 2021, 10:29

Наразі питання захисту права на приватність під час здійснення відеоспостереження та пов’язаних із цим новітніх технологій є надзвичайно актуальним, і не лише в Україні.

Під час здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини перевірок щодо дотримання вимог законодавства у сфері захисту персональних даних, зокрема стосовно обробки персональних даних працівників, зібраних за допомогою камер відеоспостереження на робочих місцях, виявлено, що рівень обізнаності володільців персональних даних щодо необхідності захисту зібраних за допомогою камер відеоспостереження персональних даних, дуже низький.

Крім того, більшість володільців персональних даних не вважають, що відеозображення особи є персональними даними. Зазначене також підтверджується відомостями зі скарг щодо втручання у приватне життя особи шляхом здійснення відеоспостереження, що надходять до Уповноваженого.

У цьому контексті варто зауважити, що наприкінці 2019 року Велика палата Європейського суду з прав людини (далі ‒ Суд) в рамках розгляду справи «Лопес Рібальда та інші проти Іспанії» висловила позицію, у якій визначила перелік факторів, які мають ключове значення для встановлення балансу між правом працівників на повагу до їхнього приватного життя на робочому місці та правом роботодавця на здійснення відеоспостереження.

Зазначена справа стосувалася прихованого відеоспостереження за працівниками мережі супермаркетів, що призвело до звільнення тих із них, котрі, як виявилося, викрадали речі. Суд визначив, що принципи, попередньо викладені у рішенні «Барбулеску проти Румунії», низка яких випливала із рішення «Кьопке проти Німеччини», що стосувалися аналогічних фактів, можуть бути застосовані і до обставин, за яких роботодавець може здійснювати заходи відеоспостереження на робочому місці, з урахуванням окремих особливостей.

Суд також презюмував, що викладені ним критерії повинні застосовуватися з урахуванням специфіки трудових відносин та розвитку нових технологій, які можуть спричинити надмірне втручання у приватне життя працівників.

У цьому контексті, з метою забезпечення принципу пропорційності під час застосування відеоспостереження на робочому місці роботодавцям необхідно керуватися наступними факторами:

• Чи повідомлений працівник про можливість встановлення роботодавцем відеоспостереження та про безпосередню реалізацію таких заходів. На практиці працівники можуть бути повідомлені різними способами залежно від конкретних обставин, проте, як правило, працівник має бути повідомлений до початку запровадження відповідного моніторингу, крім того, повідомлення повинне містити чітку інформацію щодо виду здійснюваного моніторингу.
• В якому об’ємі роботодавцем здійснюватиметься моніторинг та які межі втручання у приватне життя працівника. У зв’язку з цим слід враховувати рівень приватності у сфері, яка підлягає моніторингу, у комплексі із будь-якими обмеженнями у часі та просторі і кількістю осіб, що мають доступ до результатів моніторингу.
• Чи роботодавець навів законні підстави, на яких здійснюватиметься моніторинг, та чи повідомив про межі втручання у приватність. Чим більше втручання передбачається, тим вагомішими мають бути підстави для його обґрунтування.
• Чи можна було б запровадити систему моніторингу, яка б передбачала менше втручання. У зв’язку з цим має проводитися оцінка, з урахуванням окремих обставин, на предмет того, чи могла б мета бути досягнута роботодавцем шляхом меншого втручання у приватне життя працівника.
• Наслідки моніторингу для конкретного працівника. Слід брати до уваги, зокрема, як роботодавець використовує результати моніторингу та чи дозволили отримані результати роботодавцеві досягнути мети, для якої були запроваджені ті чи інші заходи.
• Чи забезпечено працівника відповідними гарантіями, особливо у тих випадках, коли заходи з моніторингу роботодавця передбачають втручання у приватне життя. Такі гарантії можуть, з-поміж іншого, включати надання інформації зацікавленим працівникам щодо факту запровадження моніторингу та меж втручання, повідомлення незалежного органу про встановлення такого заходу або забезпечення працівників можливістю подати скаргу.

Разом із тим, у зазначеному рішенні Судом зазначено, що заявники працювали у частині приміщення, яка є відкритою і, враховуючи, що спостереження було обмеженим у часі, а також, що лише окремі суб’єкти мали доступ до перегляду відеозаписів, ступінь втручання у право заявників на приватне життя не набув високого рівня.

Суд також звернув увагу, що відеозаписи були використані виключно для виявлення винних у недостачах осіб, і не було інших доступних заходів, за допомогою яких роботодавець міг би досягнути мети, яка полягала, зокрема, у захисті власності.

З огляду на вказане, Суд визнав, що баланс прав було дотримано і констатував відсутність порушення права на  повагу до приватного і сімейного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Суду є джерелом права. Відтак викладені критерії мають також враховуватися володільцями персональних даних в Україні з метою встановлення балансу між правом роботодавця на захист своєї власності та правом працівника на повагу до приватного життя.

Мінсоцполітики спільно з Мінцифрою розширюють пілотний проект з впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери для громадян в окремих областях

Деталі

Опубліковано: Четвер, 23 вересня 2021, 14:09

Міністерство соціальної політики спільно з Міністерством цифрової трансформації продовжують реалізацію пілотного проекту з впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) та збільшують кількість електронних соціальних послуг для громадян в пілотованих областях. Відповідна постанова сьогодні ухвалена Урядом.

«Таке рішення було прийняте за результатами успішного завершення першого пілотного проекту з впровадження ЄІССС, в якому брали участь працівники чотирьох територіальних управлінь соціального захисту населення та п’яти територіальних громад Київської та Житомирської областей. Механізм роботи перевірено і налагоджено. Тепер ми рухаємося далі – запроваджуємо надання більше десяти соціальних послуг в електронній формі для громадян у пілотних областях, які ми зараз визначаємо. Основною перевагою ЄІССС є спрощення бюрократичної процедури для заявників шляхом запровадження електронних сервісів», – повідомив заступник Міністра соціальної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Валерій Бушков.

Він уточнив, що до кінця 2021 року пілотний проект запрацює для громадян не менше, ніж у двох областях. Для того, щоб отримати державну соціальну допомогу у рамках проекту, громадяни матимуть вибір, – звернутися до територіальної громади або до районного управління соціального захисту населення особисто або скористатися електронним сервісом через Портал «Дія».

«Запровадження ЄІССС допоможе людині швидше і зручніше отримувати соціальну виплату або послугу без збирання додаткових папірців з різних державних інстанцій. Вся необхідна інформація для призначення допомоги буде зосереджена в Єдиному соціальному реєстрі», – зазначив Валерій Бушков.

Зокрема, в рамках пілотного проекту громадянам надаватиметься державна соціальна допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; на дітей одиноким матерям; на тяжкохворих дітей; при усиновленні дитини; особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю. Також люди зможуть звертатися в електронній формі за призначенням житлових субсидій; пенсій; за наданням соціальних послуг; державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям; за призначенням компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Довідково:

Єдина інформаційна система соціальної сфери надасть можливість кожному громадянину, який потребує соціальної підтримки, швидко отримати будь-який вид допомоги через фронт-офіс в територіальній громаді та ЦНАПі або через електронні сервіси Порталу "Дія". Основою ЄІССС є Єдиний соціальний реєстр, в якому сконцентрована інформація про кожного, хто має право, отримує чи колись отримував будь-який вид державної соціальної підтримки.

У чотирьох територіальних управліннях соціального захисту населення та п’яти територіальних громадах Київської та Житомирської областей вже успішно протестовані основні технології ЄІССС.

Перша черга Системи та її технологічне ядро – ЄСР створене за рахунок міжнародної технічної допомоги в рамках пілотного проекту, реалізованого спільно Мінсоцполітики, Мінцифри та Пенсійним фондом.

У 2022 році Мінсоцполітики планує запровадити ЄІССС на території усієї країни та більше 80% соціальних послуг перевести в електронну форму.

Джерело: Міністерство соціальної політики України

IV фестиваль "У колі "Родинного дерева""

Деталі

Опубліковано: Четвер, 23 вересня 2021, 12:52

Цьогоріч виповнюється 77 років з початку примусового виселення українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Підляшшя, Холмщини та Західної Бойківщини в 1944–1951 роках. Це був акт геноциду проти українського народу. Депортовано 482109 осіб (122454 родин). Цього року вперше ці події вшановують на державному рівні. У селі Ушня на Золочівщині проживає більша частина людей з родин переселенців.

У неділю, 19 вересня 2021 року, вчетверте в Ушні пройшов фестиваль «У колі «Родинного дерева». За доброю народною традицією фестиваль розпочався молитвою.

Цьогоріч почесними гостями фестивалю стали народна депутатка України, українська співачка, політик, член Президії Світової федерації українських лемківських об'єднань Софія Федина і уродженець Ушні, заслужений артист України Дмитро Каршневич.

Тут традиційно палала ватра, яку зі старостою ватри запалила співачка, народний депутат України Софія Федина.

Зі сцени Народного дому вітали гостей фестивалю представники влади, голова громадської організації «Родинне дерево».

Ігор ГРИНЬКІВ, міський голова Золочева:

– Дякую вам за запрошення, і ви знаєте, навіть якби ви мене не запросили, то я всеодно приїхав би, бо це мій обов’язок, і як міського голови, і як того, чия родина потерпіла від цього злочину у 44 році, бо батько моєї дружини є також переселений сюди на Золочівщину. Чому ми тут усі? Бо ми – українці, бо нас об’єднує спільний біль і ми маємо спільну пам’ять. Біль найбільш відчувають ті люди більш поважного віку, хто їхав сюди у товарних вагонах, молоді вже знають про це з розповідей. Дуже гарно сказала сьогодні пані Софія, дуже важливо для нас зберегти оцю пам’ять. Родина для кожного з нас – це святе. І сьогодні наші родини збираються тут. І поки є ця пам’ять, поки ми відчуваємо свої родини, ми будемо тут і ми будемо пам’ятати про свою землю, бо то наша земля, бо там покояться наші рідні. Дуже важливо, аби ми були єдині, бо це збереже нам державу. Бо я б не хотів, щоб у нас були товариства кримські, луганські, донецькі, бо пройде трошки часу, і ми виженемо москалів зі своєї території, бо це також наша земля. Дякую вам Світлано, дякую всьому товариству, що ви зберігаєте нашу лемківську культуру, нашу традицію, нашу пам’ять.

Староста Михайло ГЕТЬМАНЧИК, вітаючи учасників та гостей фестивалю, наголосив, що тут зібралися люди, які пам’ятають своє минуле, знають свою історію, знають історію своїх батьків і своїх предків, вшановують пам’ять тих, хто стали жертвами акції Вісла, вони вшановують тих, які залишилися на етнічних українських землях, вшановують тих, які перенісши біль, опинилися на нашій ушнянській землі, на наших теренах.

Вітала учасників фестивалю Марія КВАС, начальник відділу з питань культури Золочівської міської ради.

Патронатна сім’я прихистить дитину, поки батьки виходять зі скрути

Деталі

Опубліковано: Четвер, 23 вересня 2021, 12:46

У понеділок, 20 вересня 2021 року, проведено «круглий стіл» на теми: «Будинок дитини не для дитини» та «Послуга патронату у громаді». Засідання проходило в рамках проєкту «Громада для сім’ї. Сім’я для дитини» благодійної організації «Благодійний фонд «Золочів відроджений», за підтримки Золочівської міської ради та департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації.
Метою заходу було розкрити питання актуальності впровадження послуги патронатного вихователя, яка забезпечить право дитини, що за певних причин не може залишатись з біологічними батьками, проживати в умовах «тимчасової» сім’ї, а не притулку. А також дасть змогу запобігти дитячій бездоглядності, правопорушенням, домашньому насильству та жорстокому поводженню з дітьми, знизити рівень девіантної та асоціальної поведінки дітей вразливих категорій сімей.
Представники з області – начальниця відділу організації навчання для сімейних форм виховання Львівського обласного центру соціальних служб, тренерка з підготовки кандидатів у прийомні батьки, опікуни та усиновлювачі, Наталія Тибура та національна тренерка з навчання кандидатів у патронатні вихователі ГО «Українська освітня платформа» Ірина Королець.
Також у заході взяли участь члени БО БФ «Золочів відроджений», керівники районних та міських структур, старости Золочівської територіальної громади, патронатні вихователі.
Кожна дитина в нашiй країнi має право на безтурботне, щасливе дитинство, право виховуватись в повноцінній родині, мати все необхiдне для всебічного та гармонійного розвитку.
Це право для дитини забезпечує держава, громада і сім’я.
Про реалізацію проєкту БО «БФ «Золочів відроджений» «Громада для сім’ї. Сім’я для дитини», про цілі проєкту та завдання, який реалізується за підтримки Золочівської міської ради, говорив заступник міського голови з питань виконавчих органів Золочівської міської ради Василь Романович Гавришків.

У випадку, коли власна родина не виконує свої функції держава передбачає інші форми сімейного виховання, а саме: усиновлення, опіка/піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, а ще – патронатні сім’ї, куди влаштовують дітей без статусу, тимчасово. Для України це нове явище, проте в розвинутих країнах завдяки такій формі влаштування дітей практично не існує інтернатів, про це говорили спікери Наталія Тибура та Ірина Королець.
Саме послуга патронату повинна вирішити питання ухиляння батьків від виконання своїх обов’язків із виховання дитини, а також жорстокого поводження з дитиною, домашнього насильства, своєчасне попередження загрози життю і здоров’ю дитини, про це сказала завідуюча відділенням соціальної роботи КЗ «Центр надання соціальних послуг» Наталія Маркевич.

Власним досвідом, як патронатний вихователь поділилась Наталія Курпіта, яка на сьогодні уже двічі приймала малолітніх дітей з сімей, які перебували у складних життєвих обставинах.
Головним завданням патронату є забезпечення дитині сімейного догляду і виховання на період подолання її батьками складних життєвих обставин, наголосила Наталія Михайлівна.
Учасники заходу та старости Золочівської міської ради мали змогу задавали запитання спікерам, представникам влади та патронатним вихователям.
Галина Жуковська, головний спеціаліст відділу економічного розвитку, інвестицій, управління проєктами, МТД та міжнародного співробітництва – фахівець, завдяки якому цей проєкт реалізовано:
– Ми сьогодні дуже ґрунтовно обговорили тему «Патронатства у громаді». Готуючи цей проєкт з спеціалістом відділення соціальної роботи КЗ «Центр надання соціальних послуг» Оксаною Дужою, ми вибирали такі теми, які були б актуальні для нашої громади, наших учасників, бо така проблема є, і ми мусимо її вирішувати. Дякую нашим спікерам, які нам достеменно донесли інформацію про послуги патронату у нашій громаді. Дякую усім учасниками, і бажаю, щоб на ваших територіях було чим менше таких проблем, таких сімей, яким потрібно тої послуги «патронатства».
У підсумку «круглого столу», організатори, від імені БО «Благодійного фонду «Золочів відроджений» подякували за участь керівництву міста, представникам області, патронатному вихователю, усім учасникам – керівникам організацій, старостам. А також подякували Золочівській міській раді за підтримку в реалізації проєкту та центру зайнятості за надане приміщення.