Новини

Міський голова Золочева Ігор Гриньків взяв участь у посвяченні каплички Пресвятої Богородиці та відновленої фігури Святого Яна Непомуцького у Білому Камені

Деталі

Опубліковано: Неділя, 03 жовтня 2021, 16:02

3 жовтня міський голова Золочева Ігор Гриньків взяв участь у посвячені каплички Пресвятої Богородиці та відновленої фігури Святого Яна Непомуцького. Це майже детективна історія... Серед заростей кропиви на цвинтарі у Білому Камені знайшли стару скульптуру. Неозброєним оком було видно, що вона доволі старовинна і гарно зроблена. Запросили реставраторів зі Львова, які й відкрили загадку – це скульптура XVI-XVII відомого чеського Святого Яна Непомуцького або Непомуки. Старожили кажуть, що вона була тут до 1943 року, а потім зникла. Є припущення, що місцеві селяни самі зняли й заховали її подалі від радянської влади, аби врятувати від знищення.

Міський голова вручив подяки Тарасу та Володимиру Бородинським та Василю Семківу за те, що вони найбільш спричинилися до відновлення скульптури.

Розмір субсидії для багатодітних родин та дитячих будинків сімейного типу може сягати до 10 тисяч гривень на місяць

Деталі

Опубліковано: П'ятниця, 01 жовтня 2021, 15:03

Розмір субсидій на оплату житлово-комунальних послуг для багатодітних родин та дитячих будинків сімейного типу може скласти до 10 тисяч гривень в опалювальному сезоні 2021-2022 років. Про це повідомив заступник Міністра соціальної політики України Віталій Музиченко.

«Сьогодні призначення субсидій відбувається в індивідуальному порядку й залежить від розміру доходу членів домогосподарства і розміру плати за житлово-комунальні послуги, на що впливають тарифи і кількість цих послуг. Зокрема, для багатодітних родин, дитячих будинків сімейного типу, які займають велику житлову площу, розмір субсидій в опалювальному сезоні 2021-2022 років буде складати до 10 тисяч гривень», – пояснив Віталій Музиченко.

Він зазначив, що в цілому середній розмір субсидій по країні в неопалювальний сезон складає 300-350 гривень, а в опалювальний – до двох тисяч гривень. Але, залежно від умов споживання житлово-комунальних послуг, складу домогосподарства, рівня тарифів, ця сума може складати й три-п’ять тисяч гривень.

Віталій Музиченко нагадав, що для призначення субсидії в загальному випадку слід подати лише заяву й декларацію про доходи. Документи можна подати особисто, звернувшись безпосередньо до Центру надання адміністративних послуг; у старостат або уповноваженої особи в громаді; органу соціального захисту населення в районному центрі. Також документи на призначення субсидії можна відправити поштою, роздрукувавши заяву з сайту Міністерства соціальної політики. Крім того, реалізовано можливість подання заяви й декларації через офіційний веб-сайт Міністерства.
Заступник Міністра також підкреслив, що громадяни, які мають право на отримання субсидій на житлово-комунальні послуги, не повинні зволікати з їхнім оформленням, аби мати можливість вчасно і в повному обсязі оплачувати надані послуги.

Джерело: Міністерство соціальної політики України

Право роботодавця на захист своєї власності Vs Право працівника на повагу до приватного життя

Деталі

Опубліковано: Середа, 29 вересня 2021, 10:29

Наразі питання захисту права на приватність під час здійснення відеоспостереження та пов’язаних із цим новітніх технологій є надзвичайно актуальним, і не лише в Україні.

Під час здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини перевірок щодо дотримання вимог законодавства у сфері захисту персональних даних, зокрема стосовно обробки персональних даних працівників, зібраних за допомогою камер відеоспостереження на робочих місцях, виявлено, що рівень обізнаності володільців персональних даних щодо необхідності захисту зібраних за допомогою камер відеоспостереження персональних даних, дуже низький.

Крім того, більшість володільців персональних даних не вважають, що відеозображення особи є персональними даними. Зазначене також підтверджується відомостями зі скарг щодо втручання у приватне життя особи шляхом здійснення відеоспостереження, що надходять до Уповноваженого.

У цьому контексті варто зауважити, що наприкінці 2019 року Велика палата Європейського суду з прав людини (далі ‒ Суд) в рамках розгляду справи «Лопес Рібальда та інші проти Іспанії» висловила позицію, у якій визначила перелік факторів, які мають ключове значення для встановлення балансу між правом працівників на повагу до їхнього приватного життя на робочому місці та правом роботодавця на здійснення відеоспостереження.

Зазначена справа стосувалася прихованого відеоспостереження за працівниками мережі супермаркетів, що призвело до звільнення тих із них, котрі, як виявилося, викрадали речі. Суд визначив, що принципи, попередньо викладені у рішенні «Барбулеску проти Румунії», низка яких випливала із рішення «Кьопке проти Німеччини», що стосувалися аналогічних фактів, можуть бути застосовані і до обставин, за яких роботодавець може здійснювати заходи відеоспостереження на робочому місці, з урахуванням окремих особливостей.

Суд також презюмував, що викладені ним критерії повинні застосовуватися з урахуванням специфіки трудових відносин та розвитку нових технологій, які можуть спричинити надмірне втручання у приватне життя працівників.

У цьому контексті, з метою забезпечення принципу пропорційності під час застосування відеоспостереження на робочому місці роботодавцям необхідно керуватися наступними факторами:

• Чи повідомлений працівник про можливість встановлення роботодавцем відеоспостереження та про безпосередню реалізацію таких заходів. На практиці працівники можуть бути повідомлені різними способами залежно від конкретних обставин, проте, як правило, працівник має бути повідомлений до початку запровадження відповідного моніторингу, крім того, повідомлення повинне містити чітку інформацію щодо виду здійснюваного моніторингу.
• В якому об’ємі роботодавцем здійснюватиметься моніторинг та які межі втручання у приватне життя працівника. У зв’язку з цим слід враховувати рівень приватності у сфері, яка підлягає моніторингу, у комплексі із будь-якими обмеженнями у часі та просторі і кількістю осіб, що мають доступ до результатів моніторингу.
• Чи роботодавець навів законні підстави, на яких здійснюватиметься моніторинг, та чи повідомив про межі втручання у приватність. Чим більше втручання передбачається, тим вагомішими мають бути підстави для його обґрунтування.
• Чи можна було б запровадити систему моніторингу, яка б передбачала менше втручання. У зв’язку з цим має проводитися оцінка, з урахуванням окремих обставин, на предмет того, чи могла б мета бути досягнута роботодавцем шляхом меншого втручання у приватне життя працівника.
• Наслідки моніторингу для конкретного працівника. Слід брати до уваги, зокрема, як роботодавець використовує результати моніторингу та чи дозволили отримані результати роботодавцеві досягнути мети, для якої були запроваджені ті чи інші заходи.
• Чи забезпечено працівника відповідними гарантіями, особливо у тих випадках, коли заходи з моніторингу роботодавця передбачають втручання у приватне життя. Такі гарантії можуть, з-поміж іншого, включати надання інформації зацікавленим працівникам щодо факту запровадження моніторингу та меж втручання, повідомлення незалежного органу про встановлення такого заходу або забезпечення працівників можливістю подати скаргу.

Разом із тим, у зазначеному рішенні Судом зазначено, що заявники працювали у частині приміщення, яка є відкритою і, враховуючи, що спостереження було обмеженим у часі, а також, що лише окремі суб’єкти мали доступ до перегляду відеозаписів, ступінь втручання у право заявників на приватне життя не набув високого рівня.

Суд також звернув увагу, що відеозаписи були використані виключно для виявлення винних у недостачах осіб, і не було інших доступних заходів, за допомогою яких роботодавець міг би досягнути мети, яка полягала, зокрема, у захисті власності.

З огляду на вказане, Суд визнав, що баланс прав було дотримано і констатував відсутність порушення права на  повагу до приватного і сімейного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Суду є джерелом права. Відтак викладені критерії мають також враховуватися володільцями персональних даних в Україні з метою встановлення балансу між правом роботодавця на захист своєї власності та правом працівника на повагу до приватного життя.

Мінсоцполітики спільно з Мінцифрою розширюють пілотний проект з впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери для громадян в окремих областях

Деталі

Опубліковано: Четвер, 23 вересня 2021, 14:09

Міністерство соціальної політики спільно з Міністерством цифрової трансформації продовжують реалізацію пілотного проекту з впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) та збільшують кількість електронних соціальних послуг для громадян в пілотованих областях. Відповідна постанова сьогодні ухвалена Урядом.

«Таке рішення було прийняте за результатами успішного завершення першого пілотного проекту з впровадження ЄІССС, в якому брали участь працівники чотирьох територіальних управлінь соціального захисту населення та п’яти територіальних громад Київської та Житомирської областей. Механізм роботи перевірено і налагоджено. Тепер ми рухаємося далі – запроваджуємо надання більше десяти соціальних послуг в електронній формі для громадян у пілотних областях, які ми зараз визначаємо. Основною перевагою ЄІССС є спрощення бюрократичної процедури для заявників шляхом запровадження електронних сервісів», – повідомив заступник Міністра соціальної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Валерій Бушков.

Він уточнив, що до кінця 2021 року пілотний проект запрацює для громадян не менше, ніж у двох областях. Для того, щоб отримати державну соціальну допомогу у рамках проекту, громадяни матимуть вибір, – звернутися до територіальної громади або до районного управління соціального захисту населення особисто або скористатися електронним сервісом через Портал «Дія».

«Запровадження ЄІССС допоможе людині швидше і зручніше отримувати соціальну виплату або послугу без збирання додаткових папірців з різних державних інстанцій. Вся необхідна інформація для призначення допомоги буде зосереджена в Єдиному соціальному реєстрі», – зазначив Валерій Бушков.

Зокрема, в рамках пілотного проекту громадянам надаватиметься державна соціальна допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; на дітей одиноким матерям; на тяжкохворих дітей; при усиновленні дитини; особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю. Також люди зможуть звертатися в електронній формі за призначенням житлових субсидій; пенсій; за наданням соціальних послуг; державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям; за призначенням компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Довідково:

Єдина інформаційна система соціальної сфери надасть можливість кожному громадянину, який потребує соціальної підтримки, швидко отримати будь-який вид допомоги через фронт-офіс в територіальній громаді та ЦНАПі або через електронні сервіси Порталу "Дія". Основою ЄІССС є Єдиний соціальний реєстр, в якому сконцентрована інформація про кожного, хто має право, отримує чи колись отримував будь-який вид державної соціальної підтримки.

У чотирьох територіальних управліннях соціального захисту населення та п’яти територіальних громадах Київської та Житомирської областей вже успішно протестовані основні технології ЄІССС.

Перша черга Системи та її технологічне ядро – ЄСР створене за рахунок міжнародної технічної допомоги в рамках пілотного проекту, реалізованого спільно Мінсоцполітики, Мінцифри та Пенсійним фондом.

У 2022 році Мінсоцполітики планує запровадити ЄІССС на території усієї країни та більше 80% соціальних послуг перевести в електронну форму.

Джерело: Міністерство соціальної політики України