вул. Шашкевича Маркіяна, буд. 22

(03265)42322

(03265)42376

mail@zlmr.gov.ua

  • foto winter 1
  • castle 2
  • foto winter 2

 

Проєкт

 

 

 

 

Стратегія розвитку

 

Золочівської міської

територіальної громади до 2027 року

 

 

2021 рік

Зміст

Звернення до громади.. 3

Вступ.. 4

  1. Методологія та процес розробки Стратегії 5

1.1. Методологія розробки Стратегії 5

1.2. Процес підготовки Стратегії 5

  1. Коротка характеристика соціально-економічного розвитку громади.. 7

2.1. Загальна характеристика Золочівської громади. 7

2.2. Порівняльна характеристика громад-конкурентів. 8

2.3. Земельні та природні ресурси. 9

2.4. Населення і трудові ресурси. 10

2.5. Економіка. 10

2.6. Інфраструктура. 15

2.7. Соціальна сфера. 16

2.8. Стан навколишнього природного середовища. 17

  1. Обґрунтування стратегічного вибору розвитку громади.. 18

3.1. Результати SWOT-аналізу. 18

3.2. Результати опитування мешканців. 21

3.3. Сценарії розвитку Золочівської громади. 25

  1. Стратегічні пріоритети розвитку громади.. 30

4.1. Стратегічне бачення і місія. 30

4.2. Стратегічні та операційні цілі, завдання та потенційні сфери реалізації проєктів. 30

  1. Узгодженість Стратегії з програмними та стратегічними документами.. 46

5.1. Узгодженість з цілями сталого розвитку України на період до 2030 року. 46

5.2. Узгодженість з Державною стратегією регіонального розвитку України на період до 2027 року (ДСРР 2027) 47

5.3. Узгодженість з Регіональною стратегією розвитку Львівської області на період  2021-2027 років. 49

  1. Впровадження і моніторинг Стратегії 51

6.1. Система впровадження Стратегії 51

6.2. Етапи, механізми та фінансове забезпечення реалізації Стратегії 51

6.3. Система індикаторів моніторингу виконання Стратегії 52

6.4. Звітність щодо моніторингу виконання Стратегії 53

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1. План заходів впровадження стратегії на 2022-2024 роки

Додаток 2. Профіль громади

Додаток 3. Склад робочої групи з розробки Стратегії

 
 

Звернення до громади

 

Вступ  

     Стратегія є основним документом довгострокового розвитку Золочівської територіальної громади, який визначає пріоритети та напрямки її розвитку до 2027 року. Реалізація Стратегії передбачається в рамках партнерства влади, громади та бізнесу, де кожен партнер зможе знайти своє місце і свої інтереси та внести відповідний вклад у розвиток території громади, регіону та України в цілому. Головним завданням Стратегії є комплексне покращення умов життя усіх мешканців громади – як мешканців міста, так і сільських населених пунктів, а також гостей, туристів, інвесторів.

Структура документу Стратегії містить два компоненти – «стратегічний», тобто систему стратегічних і операційних цілей, реалізація яких повинна призвести до досягнення стратегічного бачення розвитку Золочівської міської територіальної громади та «операційний», як окремі завдання і проєкти по кожній стратегічній цілі, в рамках яких передбачені реалістичні цілі і досяжні результати, конкретні заходи, прозорі і зрозумілі показники оцінки, потенційні виконавці та фінансові ресурси, необхідні для реалізації проєктів. Завершується документ реєстром технічних завдань на проєкти місцевого розвитку у форматі, прийнятому в рекомендаціях  Міністерства розвитку громад та територій України.

Стратегія Золочівської міської територіальної громади розроблена на підставі Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів», Закону України «Про засади державної регіональної політики», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації», а також доктрини збалансованого розвитку «Україна 2030» та Державної стратегії регіонального розвитку України на період до 2027 року.

При підготовці аналітичних розділів Стратегії було використано матеріали Міністерства економіки України, Міністерства розвитку громад та територій України, інших центральних міністерств та відомств, Львівської  обласної державної адміністрації, науково-дослідних організацій, Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Львівській  області,  Золочівської міської ради та її виконавчих органів, а також інформація від старост Злочівської міської територіальної громади.

1. Методологія та процес розробки Стратегії

1.1. Методологія розробки Стратегії

Стратегічне планування – системний шлях до управління змінами й досягнення консенсусу у громаді, вироблення бачення гармонійного соціально-економічного розвитку громади та оптимального використання наявних ресурсів. Стратегічне планування є ефективним інструментом що сприяє залученню зовнішніх інвестицій та об’єднання місцевих лідерів бізнесу та посадовців для створення публічно-приватних партнерств, що має позитивний вплив на місцевий діловий клімат та конкурентне становище громади, а також на вирішення інших питань, пов’язаних з рівнем життя всіх громадян.

Методологія розробки Стратегії містить кілька рівнів, серед яких – метод стратегічного управління розвитком громади як територіальної соціально-економічної системи, сукупність процесів (етапів, кроків) при розробленні Стратегії, а також прикладні методики та техніки, які застосовуються в тому чи іншому процесі. Рисунок  ілюструє послідовність та зміст трьох основних етапів створення Стратегії.

§  Моделювання сценаріїв

§  Бачення

§  SWOT/TOWS-аналіз

§  Стратегічний вибір

§  Плани дій (цілі, завдання)

§  Проєкти та заходи

§  Дослідження та стратегічний аналіз середовища

§  Профіль

§  Соціологічні дослідження

§  Громадське обговорення

§  Прийняття міською радою

§  Розробка цільових і галузевих програм

§  Структура управління

§  Моніторинг та оцінка

§  Перегляд та коригування

Аналіз

Планування

Впровадження

Схема процесу розробки Стратегії

Методологія підготовки та впровадження Стратегії ґрунтується на твердженні, що її впровадження відбудеться лише за умов об’єднання зусиль виконавців та всіх зацікавлених сторін. В результаті цієї роботи будуть досягнуті визначені цілі, реалізовані спільні проєкти, які в цілому забезпечуватимуть сталий розвиток території для всіх її мешканців.

Документ має модульний характер – окремі його напрямки є самодостатніми, автономними, сформованими з розрахунку на подальше впровадження через реалізацію проєктів, кожен із яких є окремим елементом впровадження Стратегії, але впливатиме на загальний результат. При потребі, документ може бути доповнений іншими напрямками розвитку, які в подальшому можуть бути визначені як ключові для громади.

Розроблена таким чином Стратегія відображає інтереси усіх громадян, усіх населених пунктів громади,  а тому сприймається громадами та їх мешканцями як «своя». Створена у такий спосіб Стратегія незалежно від особистісних якостей керівників або політичної ситуації спрямовується на покращення стандартів життя, зміцнення місцевої економіки та системи надання послуг.

Дана Стратегія розвитку Золочівської міської територіальної громади до 2027 року розроблялася за участі широкого кола представників громади, шляхом обговорень котрі відбулися протягом червня-вересня 2021 року. Також у процесі опрацювання Стратегії були залучені зовнішні фахівці зі стратегічного планування, що здійснювали методичне забезпечення, експертний аналіз даних і результатів досліджень, отриманих під час здійснення процесу планування, забезпечували надання консультаційних послуг.

1.2. Процес підготовки Стратегії

22 червня 2021 року відбулася вступна сесія розробки стратегії розвитку Золочівської міської територіальної громади за участі голови громади, депутатів, працівників міської ради, старост, громадських активістів. Одночасно стартував процес анкетування мешканців Золочівської громади, у тому числі молоді і представників бізнесу.

Протягом червня-серпня в громаді відбулося три робочі сесії в ході яких учасникам було представлено:

  • методологію стратегічного планування та особливості розроблення стратегій розвитку територій;
  • презентацію та обговорення результатів стратегічного аналізу - Профілю громади;
  • презентація та обговорення результатів опитування бізнесу та мешканців;
  • формулювання стратегічного бачення;
  • проведення SWOT-аналізу;
  • визначення стратегічних цілей (пріоритетів);
  • ідентифікація стратегічних проблем по кожному вибраному пріоритету;
  • побудова «дерева цілей» Стратегії.

     16 серпня було оголошено Конкурс ідей проектів Стратегії у відповідності до напрацьованого «дерева цілей». Збір проєктних ідей тривав до 30 вересня, після чого відбувалася підготовка технічних завдань на проєкти розвитку, які відповідають завданням Стратегії. Усього за цей період зацікавленими в розвитку громади представниками органів місцевої влади, бізнесу, громадських організацій та пересічними громадянами було підготовлено більше 100 ідей на проєкти місцевого розвитку.

__________ 2021 року були проведені громадські слухання з обговорення питань щодо Стратегії розвитку Золочівської міської територіальної громади до 2027 року.

Усі засідання Робочої групи проводились у відкритому режимі, тому всі бажаючі мали можливість брати участь в розробці Стратегії. Процес розроблення Стратегії постійно висвітлювався у місцевих та регіональних ЗМІ. Матеріали засідань Робочої групи презентувались та обговорювались у групі Facebook «Стратегія розвитку Золочівської територіальної громади» та на офіційному сайті Золочівської міської ради –  https://zlmr.gov.ua/index.php .

2. Коротка характеристика соціально-економічного розвитку громади       

2.1. Загальна характеристика Золочівської громади

Золочівська територіальна громада була утворена  25 жовтня 2020 року в ході адміністративно-територіальної реформи. Громада складається з міста Золочів та території 18 колишніх сільських рад. Загальна кількість населених пунктів - 67, населення – 49 243 особи.

В таблиці наводяться основні характеристики Золочівської громади (станом на 1 січня 2021р.)

 

Регіон

Площа, км2

Площа у % до загальної площі

району/області

 

Населення, тис. осіб

Населення у % до населення/

району/

області

Щільність населення (осіб/км²)

Золочівська громада

630,7

20,9 / 2,9

49,2

30,1 / 2,0

78,1

Золочівський район

2887,9

13,2

163,3

6,5

56,5

Львівська область

21832

-

2512,1

-

115,1

Золочівська громада розташована у східній частині Львівської області. На півночі межує із   Підкамінською, Заболотцівською, Буською громадами, на заході – із Красненською та Глинянською, на півдні – із Перемишлянськю  та Поморянською, на сході – із Тернопільською областю.

Відстань від кордону з Європейським Союзом (Республіка Польща) до межі громади – близько 100 км. Відстань від адміністративного центру до м. Львова: залізницею – 77 км, шосейними шляхами – 66 км. Через територію громади проходить залізнична колія Львів-Київ, шосейні автостради Львів – Тернопіль, Львів – Івано-Франківськ, лінії електропередач, газопроводи та магістральний нафтопровід „Дружба”.

До 25 жовтня 2020 року в складі Львівської області існували три окремих райони – Бродівський, Буський та Злочівський, які було об’єднано у Золочівський район. Внаслідок проведеної адміністративної реформи на території Золочівського району утворено 7 територіальних громад – Бродівську, Буську, Заболотцівську, Золочівську, Красненську, Підкамінську, Поморянську.

Золочівська  громада об’єднавши 18 сільських рад та одну міську раду, представляє собою адміністративно-територіальну одиницю в складі 67 населених пунктів (місто Золочів – адміністративний центр громади та 66 сіл).

Сільські території поділяються на 13 старостинських округів. На чолі округу стоїть назначений староста, посадовець місцевого самоврядування, що виконує ряд базових адміністративних функцій та представляє інтереси населення округу. Золочів, як територія, що належала до міської ради до об’єднання громади – не має власного старости.

Львівська область. Область є однією з найрозвиненіших областей країни в економічній, туристичній, культурній та науковій сферах. Область є прикордонним реґіоном, що знаходиться на заході України і межує з Республікою Польща (довжина кордону 258 км). На півночі і північному сході область межує з Волинською і Рівненською областями, на сході і південному сході – з Тернопільською й Івано-Франківською областями, на півдні – із Закарпатською областю.  Область вигідно розташована на перехресті міжнародних транспортних, економічних, торговельних та культурних шляхів, що сприяє розвиткові і поглибленню міждержавного співробітництва, відводить важливу роль регіону в інтеграції України в європейські структури.

Область багата на корисні копалини: природний газ, нафту, вугілля, сірку, торф, озокерит, кухонну та калійну сіль, сировину для виробництва цементу, вапняки, пісок, будівельні та вогнетривкі глини, та ін.. У Львівській області знаходиться південна частина Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну та західні частини Передкарпатської нафтогазоносної області, а також Передкарпатського сірконосного басейну. Найбільшими промисловими центрами є Червоноградський, Львівський та Бориславсько-Дрогобицько-Стебницький.

Львівська область належить до історично-культурного регіону Галичина зі значною концентрацію пам’яток культури – від Княжої доби до середини XX століття. Зокрема на території Львівщини на державному обліку перебуває 8 453 пам’ятки культурної спадщини, а також 5 об’єктів, які включені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Львівщина належить до областей України з найбільшою кількістю замків. Трускавець, Моршин та Східниця є бальнеологічними курортами міжнародного значення. Загалом Карпатські гори, архітектурні ансамблі Львова та Жовкви, замки та інші пам'ятки, на які багата область, створюють значні можливості для туристичного розвитку регіону.

2.2. Порівняльна характеристика громад-конкурентів

Для кращого розуміння контексту Золочівської територіальної громади варто порівняти її основні характеристики з відповідними показниками умовних громад-конкурентів. Для порівняння ми вибрали сусідні міські територіальні громади, адміністративні центри яких (як і Золочів) до 2020 року були центрами районів.

Важливо також, що порівнювані громади дуже подібні за ключовими показниками – площею території та кількістю населення. Географічно порівнювані громади знаходяться в одному субрегіоні на сході Львівської області у однакових кліматичних умовах, в економіці територій переважаючий вплив має сільське господарство, а промисловість в основному сконцентрована в адміністративних центрах.

Важливим фактором вибору для порівняння Радехівської міської територіальної громади є те, що на відміну від Бродівської і Золочівської територіальних громад, утворених 25 жовтня 2020 року, Радехівська громада була утворена 23 грудня 2018 року, а 12 червня 2020 року рішенням Кабінету Міністрів України територію громади було значно розширено приєднанням ще 10 навколишніх сільських рад.

Дані порівняння за 2020 рік наведені в таблиці.

Статус громади

Бродівська

Золочівська

Радехівська

Міська територіальна громада

Показники

 

Демографія

Населення, тис. осіб

39,8

49,2

33,6

Природній приріст/скорочення, на 1000 осіб наявного населення

-7,4

-7,4

-7,8

Територія, км²

Територія

642,8

630,7

706,8

Щільність населення, осіб/км²

61,9

78,1

47,3

Земельні ресурси, % від загальної площі

Сільськогосподарські землі

57,8

64,9

68,4

Ліси та інші лісовкриті площі

35,2

27,0

23,7

Економіка

Кількість суб’єктів господарювання, одиниць

558

525

175

Кількість підприємств на 10 тис. населення, одиниць

34

40

35

Кількість малих підприємств на 10 тис. населення, одиниць

31

38

32

Лідер за обсягами оподаткування, галузь/питома вага у %

Лісівництво та деревообробна промисловість            /15,1%

Сільське господарство, 9,3%

Сільське господарство/30,3%

Середня заробітна плата, грн.

8 711

9 394

8 432

Фінанси

Доходи бюджету, тис.грн

372 900,7

367 314,5

150 528,8

Дотація, тис.грн.

-2 767,1

+11 242,9

+4 804,9

Індекс податкоспроможності

0,904

0,697

0,833

Комунальна інфраструктура

Обладнання загальної площі житлового фонду, %

§  Водопроводом

65,8

62,0

42,6

Каналізацією

65,2

61,1

41,4

§  Газом

87,7

86,9

83,8

Соціальна інфраструктура

Кількість ДНЗ, один.

12

9

14

Кількість ЗОШ та НВК, один.

25

29

25

Кількість медичних закладів, один., у тому числі

53

39

30

амбулаторій загальної практики – сімейної медицини, один.

3

7

5

Кількість закладів культури, один.

73

54

33

Кількість спорт. споруд, один.

153

84

202

Сильна сторона, що надає перевагу у розвитку

Розвинута транспортна мережа з адміністративним центром м. Броди – важливим транспортним вузлом

Розвинутий с/г регіон, транспортна мережа, туристичний потенціал

Розвинутий с/г регіон, з потужними підприємствами харчопереробної галузі

 

 

2.3. Земельні та природні ресурси

    Земельний фонд громади. Загальна площа земельного фонду Золочівської міської територіальної громади становить 54084 га. - 86% від загальної площі громади. Площа сільськогосподарських земель складає 40925га (68% території громади). Надважливим ресурсом для громад є земля - це і розвиток, і економіка, і наповнення місцевих бюджетів і, відповідно, благополуччя жителів. На сьогодні завершується процес передачі земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності.

    Водні ресурси. Водні поверхні займають 910 га, або 1,5% загальної площі громади. Громада має достатні ресурси як поверхневих вод, що можуть використовуватися в рекреаційних та господарчих цілях, так і підземних вод, що використовуються в першу чергу для забезпечення населення питною водою. Більше того, Золочівська громада є важливим постачальником питної води для Львова, також тут розташоване підприємство, яке виробляє бутильовану питну воду під маркою «Карпатська джерельна».

       Лісові ресурси. Площа лісів та інших лісовкритих площ Золочівської міської територіальної громади становить 17054 га -       28,2% від загальної площі громади. Сьогодні ліси відіграють значну роль в житті громади та служать для рекреації населення.

       Корисні копалини. Основними корисними копалинами наявними на території громади є буре вугілля (всередині ХХ століття на території громади працювали шахти з видобутку бурого вугілля, які вже давно закриті), будівельний пісок, торф, суглинок, мінеральні води.  Економічному плані найважливішу роль для громади відіграють поклади мінеральних вод.

       Кліматичні умови. Клімат району помірно-континентальний. Максимальна та мінімальна температури повітря досягають відповідно +37˚С та -33˚С. Середньорічна температура на Золочівщині — +6,8 С. Найхолодніший місяць року – січень. Середня температура зими–3,2° 0. Найтепліший місяць року – липень. Середня температура літа +17′С.

2.4. Населення і трудові ресурси

       Демографічна ситуація. У Золочівській громаді громаді проживє 49 200 мешканців особи (у м. Золочів – 24 100 мешканців, а у сільській місцевості – 16 421). Золочівська громада є відносно урбанізована та має посередній показник щільності населення – 78 осіб на 1 кв.км.

Ситуація, що склалась у Золочівській громаді, як і в Україні загалом, характеризується процесом депопуляції – поступовим зменшенням кількості населення, при цьому більш інтенсивно скорочується частка сільського населення.

2.5. Економіка

Загальна економічна ситуація. При підготовці Стратегії розвитку Львівщини до 2027 року Львівською облдержадміністрацією була розроблена територіально-функціональна структура області та визначені критерії зонування, які стосувалися ключових характеристик територій – розвитку промисловості, сільського господарства, транспортних коридорів тощо. Згідно цих критеріїв територія Золочівського району і зокрема новоствореної Золочівської громади була віднесена до «Зони переважно  сільськогосподарського використання».

Лідируючі позиції по кількості СГД (без фізичних осіб-підприємців) займають такі види економічної діяльності як «Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування» (   32,0%), «Надання інших видів послуг» (15,2%), «Переробна промисловість» (12,0%). Феномен «Діяльності у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування» пояснюється значною кількістю об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), яких тільки по м.Золочів налічується 161 одиниць.

В загальних обсягах оподаткування домінує третинний сектор (сфера послуг) – 80,7%. На друге місце виходить первинний сектор завдяки галузі сільського господарства (14,5)%, на третьому місці вторинний сектор.

З огляду на широкий спектр видів економічних діяльностей у третинному секторі, доцільно виділити в ньому суспільний сектор економіки, що потребує стійкого джерела фінансування, яким виступають податкові надходження до бюджету держави. Фактично податки виступають платою за суспільні блага, що надаються державою своїм громадянам. Суспільний сектор охоплює усі організації сфери публічного управління (державні та місцеві), соціальної безпеки, законності і правопорядку, освіти, охорони здоров’я, соціальних та культурних послуг незалежно від джерела їх фінансування і організаційно-правової форми постачальника. Виокремлення таких видів економічної  діяльності засвідчить, що в економіці Золочівської громади цей сектор є визначальним, зокрема (% від загального обсягу оподаткування СГД):

• Освіта        22,8%

• Оборона   20,3%

• Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги           8,6%

• Державне управління та соціальне страхування     7,0%

• Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування  0,7%

Сумарний обсяг оподаткування СГД суспільного сектору за 2020 рік становить 59,4% і значно перевищує інші види економічної діяльності.

Якісний аналіз підприємств свідчить, що серед середніх підприємств на території громади можна назвати державне підприємство "Золочівський лісгосп" з чисельністю працівників більше 200 осіб, Філія товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТСЬКІ МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ"(близько 190 працівників), ТОВ "Княжі лани" (близько 150 працівників), Міське комунальне підприємство "ЗОЛОЧІВВОДОКАНАЛ", Золочівське міське виробниче житлово-комунальне підприємство, ПП "ГАЛКОМСЕРВІС",  ТЗОВ "Д-МІКС" та інші. Кількість підприємств, загальний податок яких складає більше 20 млн.грн. на рік, становить 22 суб’єкти, діяльності яких стосуються різних видів, зокрема – лiсiвництва, сільського господарства, будiвництва, виробництва безалкогольних напоїв; виробництва текстильних матерiалiв, паперової та картонної тари, постачання води, пари, кондиційованого повітря, діяльності у сфері проводового електрозв'язку, збирання безпечних вiдходiв.

На сьогодні ведуться переговори на рівні Львівської області та Золочівського району щодо будівництва на території громади (біля села Сасів, що за 8 км від Золочева) заводу із виготовлення напоїв вартістю 15-20 млн доларів та можливістю працевлаштування близько 400 осіб.

Аналіз інформації щодо географічного розташування ФОПів на території громади засвідчив, що основна їх кількість сконцентрована в місті Золочеві (74%), решта 26% - в сільських населених пунктах громади. Лише по окремих видах економічної діяльності між адміністративним центром (Золочів) та сільськими населеними пунктами спостерігається певний паритет чи навіть переважання сільських населених пунктів, зокрема: F Будівництво - 35% м.Золочів, 65% - сільські населені пункти; A. Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство – 54% і 46% відповідно; С. Переробна промисловість - 60% і 40% відповідно.

Важливо відзначити, що серед 986 ФОПів Золочівської міської ради присутні 293 суб’єктів (30%), які використовують найманих працівників. При цьому кількість цих найманих працівників у 2019-2020 роках склала 1 100 осіб, що дозволило отримати в державний бюджет 18 238,8  тис. грн. (2019), 13 658,3 тис. грн. (2020), у тому числі - місцевий бюджет, в основному за рахунок ПДФО. Середня кількість найманих працівників коливається в діапазоні (3-4 особи), тільки 14 ФОПів утримують більше 10-ти осіб. 

По Золочівській територіальній громаді налічується 30 сільгосппідприємств, у тому числі – 7 фермерських господарств. Інформація щодо ТОП-5 серед них наведена у таблиці.

 

Назва

Код економ. діяльності

Кількість працівників

Обсяги оподаткування, грн.

2019

2020

ТОВ "КНЯЖІ ЛАНИ"

01.11

141

20980777,3

18460164,7

ПП "ПАФ "ВОРОНЯЦЬКІ ЛАНИ"

01.11

15

4447714,3

6852302,9

ТЗОВ "МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "НАДБУЖЖЯ"

01.11

27

2670332,3

3496229,6

ФГ "ОЛЬВІЯ"

01.11

13

1267009,7

3276405,4

ТЗОВ ІМ. М. ШАШКЕВИЧА

01.11

23

3383621,3

3093674,9

Як видно за кодом економічної діяльності всі ці підприємства зайняті у секторі рослинництва.

Золочівський район за загальною посівною площею входить в  трійку лідерів - бувших районів області. При цьому найбільші площі відводяться вирощуванню зернових, олійних та цукрового буряку - де Золочівщина входить в п’ятірку лідерів серед інших районів області. Із загальної кількості посівних площ 76,3% обробляються сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності та 23,7% – населенням.

Проблемною залишається галузь м'ясо-молочного скотарства. За чотири роки виробництво молока зменшилося на 11,2 % та виробництво м’яса яловичини - на 10,8%. Об’єктивними причинами зменшення обсягів виробництва є втрата генетичного потенціалу галузі, її низька рентабельність та збитковість у зв’язку з високою ресурсо- та енергоємністю виробництва.

На тлі загальної ситуації в області у 2020 році тваринництво у Золочівському районі виглядає добре лише за показником кількість свиней у підприємствах. У таблиці наведені обсяги виробництва тваринницької продукції у підприємствах Золочівського району.

 

Показники

Роки:

2015

2016

2017

2018

2019

2020

К-ть свиней у підприємствах, голів

13099

11576

13338

14188

14932

11400

Як видно із таблиці динаміка розвитку свинарства за останні роки харктеризувалася позитивно, однак, у 2020 році знизилась на 24%.

Згідно звіту Золочівської райдержадміністрації за виконання плану соціально-економічного розвитку району за 2020 рік тваринництво у районі представлене:

§ свинарством (ТзОВ "Барком",  СФГ "Пуцило", ПП "Глиняни Агро", які утримують14040 голів);

§ птахівництвом (ФГ "Улар", ТзОВ "Агропродсервіс-Вест", які утримують 398,8 тис. голів птиці);

§ вівчарством (ФГ "Ехма Плюс" утримує 240 голів овець).

Із цих підприємств на території Золочівської громади присутні лише 2 підприємства - СФГ "Пуцило" та ФГ "Ехма Плюс".

Із загальної площі Золочівської територіальної громади (63 063,8 га) площа лісів та інші лісовкритих площ займає 17 054,3 га (27%). Такий значний відсоток лісових ресурсів дає можливість місцевій економіці активно розвивати лісівництво та деревообробну промисловість. Лісове господарство Золочівської громади представляють 2 суб’єкти господарської діяльності  - Золочівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «ГАЛСІЛЬЛІС» та ДП «Золочівський лісгосп», в яких зайнято більше 200 працівників.

Будівництво. Будівельна галузь у Золочівській громаді представлена 19-ма підприємствами, які спеціалізуються на житловому будівництві та будівництві (ремонті) доріг, а також 9-ма фізичними особами-підприємцями (які мають в своєму складі найманих працівників), зафіксованими як платники податків. Найбільш крупними СГД будівельної галузі можна назвати ПП "ГАЛКОМСЕРВІС" (69 працівників), ТЗОВ "ЗОЛОЧІВАГРОБУД" (54 працівники) та МП "ЗОЛОЧІВКА" (21 працівник).

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря. У цій сфері на території громади діє значна кількість СГД – 8 приватних підприємств і жодного комунального (як це має місце в більшості громад області). Серед найбільш крупних підприємств можна назвати ТЗОВ "ЗОЛОЧІВЕНЕРГОРЕСУРС" (33 працівники) та ТЗОВ "ЕКО-ТЕПЛОБУД-ІНВЕСТ" (18 працівників). На території громади також діють 3-и підприємства - ТОВ "ЗТЕІР", ТОВ "АЛЬТЕР ЕНЕРДЖІ ДОЛИНА", ТОВ"АЛЬТЕР ЕНЕРДЖІ РОГАТИН", які не зареєстровані як платники податків.

Водопостачання; каналізація, поводження з відходами. В цій сфері задіяно 3 підприємства, два - комунальної форми власності МКП "ЗОЛОЧІВВОДОКАНАЛ" (105 працівників), ЗОЛОЧІВСЬКЕ МВЖКП (80 працівників), а також ТЗОВ "ЕКО БАЛАНС ЗОЛОЧІВ". МКП "ЗОЛОЧІВВОДОКАНАЛ" є єдиним водопостачальником громади. Основним завданням ЗОЛОЧІВСЬКЕ МВЖКП є забезпечення благоустрою на території громади. ТЗОВ "ЕКО БАЛАНС ЗОЛОЧІВ" відповідає за збір, вивіз, сортування твердих побутових відходів. Підприємство також має сортувальну лінію та займається реалізацією вторинної сировини, зокрема: пет-пляшки, склобій, металобрухт, макулатура, тверді пластмаси. Всі підприємства зафіксовані як платники податків на території громади.

Легка промисловість. Легка промисловість є однією із ключових сфер у вторинному секторі економіки Золочівської громади і представлена 7-ма підприємствами та 3-ма фізичними особами-підприємцями (які мають в своєму складі найманих працівників). Лідером серед підприємств цієї категорії є ТЗОВ "АЛЬТЕКО-ЗАХІД", основна діяльність якого - виготовлення та продаж нетканих полотен (синтипону), у тому числі на експорт. ВАТ “Золочівська швейна фабрика”, заснована ще у 1954 році, на сьогодні значно скоротила свої обсяги виробництва, а кількість працівників складає 12 осіб проти 320 у 2011 році. Інші підприємства галузі ПП "НОВЕЛТІ", ПП "КОЛОРИТ", ПП "ПАЛІТРА", ТОВ "ЗОЛОТЕКС" та ПП "КОНТУР"  займаються пошиттям та продажами одягу.

Деревообробна промисловість. Деревообробна промисловість Золочівської громади представлена достатньо скромно і налічує лише  3-х фізичних осіб-підприємців, з яких за економічними показниками виділяється ФОП Крупський Р. А. (близько 300 працівників). Як згадувалось вище, залежність галузі від економічного стану окремих СГД призводить до різких перепадів економічних показників всієї галузі Так, економічний спад ФОП Крупський Р. А. та, відповідно, зменшення податків у 2019 році до (-10,9) млн.грн, у 2020 до (-19,6) млн.грн. спричинили негативне сальдо всієї деревообробної галузі громади.

Галузь машинобудування. Найбільш потужним  представником даної галузі є ТзОВ «Електроконтакт України» (виробництво електричних кабельних мереж до автомобілів концернів BMW). Продукція ТзОВ «Електроконтакт України» експортується та імпортується лише в Німеччину.

Харчова промисловість. На території Львівської області в сфері виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів виробничу діяльність здійснюють 215 підприємств всіх форм власності. Із 2016 по 2020 роки спостерігається нарощення обсягів виробництва. Це обумовлено збільшення обсягів виробництва олії та тваринних жирів, хлібобулочних та борошняних виробів, перероблення та консервування овочів, а також виробництва інших харчових продуктів та готових кормів для тварин.

На цьому фоні харчова промисловість Золочівської громади є аутсайдером господарського комплексу громади  хоча представлена достатньою кількістю СГД – 9 підприємств та 9 фізичних осіб-підприємців, які використовують найманих працівників. Можливо на погіршення економічних показників галузі значною мірою вплинула реорганізація  ТзОВ "Д-Мікс Україна" у ТОВ "КОУДАЙС УКРАЇНА" (більше 90 працівників), яке на протязі років нарощувало виробництво готових кормів для тварин та олії. Окрім того, в харчовій галузі громади сконцентровані інші підприємства, які щорічно за звітами Золочівської райдержадміністрації фігурували як основні бюджетоутворююсі підприємства району і Золочівської громади, зокрема - ТзОВ "Карпатські мінеральні води" (192 працівники),  ТзОВ "Д-Мікс" (102 працівники). Значний відсоток у цій сфері і крупних фізичних осіб-підприємців, які використовують найманих працівників (в середньому до 10 осіб) і, відповідно сплачують суттєві податки (100-400 тис.грн. на рік).

Торгівля. Сфера торгівлі в Золочівській громаді налічує 48 суб’єктів господарської діяльності – юридичних осіб та 164 фізичних осіб-підприємців, які використовують працю найманих працівників. Серед найбільш значимих СГД у сфері торгівлі (за результатами оподаткування у 2020 році) можна назвати ТЗОВ "ЗОЛОЧІВ ТХ", ЛЬВІВСЬКА ФІЛІЯ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КАРПАТСЬКІ МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ", ПП "ВІТА-АГРО". Важливим гравцем у сфері торгівлі є КП "ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РИНОК" (30 працівників), обсяги оподаткування якого становлять близько 1,5 млн.грн. на рік. Серед фізичних осіб-підприємців у сфері торгівлі можна виділити ФОП СИЧ Н. Б. (роздрібна торгівля).

Серед підприємств, які зазнали значних збитків у 2020 році варто виділити ПМП "КРОК" (оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням) та ТЗОВ "ЗОЛОЧІВРЕМБУД" (оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням). Призупинили свою діяльність такі підприємства як ТОВ "КОМПАНІЯ СВІЖОГО М’ЯСА" та ТзОВ "ФРЕШ ЕКСПРЕС".

Аптечна мережа.

Окреме місце в торговій мережі громади (як і України в цілому) займає аптечна мережа, яка інтенсивно розвивається в останні роки разом із медичними лабораторіями та діагностичними центрами. Особливість аптечної мережі полягає у тому, що майже 100% закладів концентруються у містах. Так, із 24 закладів Золочівської громади (21 аптека та 3 медичні лабораторії/діагностичні центри)  всі заклади розташовані у місті Золочів. Варто також відзначити, що лише одна аптека (ФОП Мудрак) зареєстрована як платник податків на території Золочівської міської ради.

Транспорт та зв’язок. Ця складова являє собою складову частину комплексу інфраструктурних галузей, які є важливим інструментом для досягнення соціальних та економічних пріоритетів регіону, здійснення зовнішньоекономічних зв’язків, що  забезпечують базові умови для життєдіяльності громади.  Насамперед вагомий   внесок  в розвиток даної галузі в Золочівській громаді, а також її господарсько-економічної діяльності, відіграє наявність територіально вигідних зовнішніх транспортних шляхів сполучення та поєднання різних видів наземного транспорту,  автомобільного та залізничного. Це дає змогу задовольняти   потреби виробництва і населення у вантажних та  пасажирських перевезеннях.

Сфера наземного транспорту включає автомобільний та залізничний транспорт (пасажирський та вантажний),  трубопровідний транспорт і представлений на території Золочівської громади 9-ма підприємствами та 31 фізичними особами-підприємцями (які мають в своєму складі найманих працівників), зафіксованими як платники податків. За даними Золочівської райдержадміністрації надання послуг автомобільних пасажирських перевезень жителям району здійснюють такі підприємства як: ТДВ “Золочівське АТП – 14611”, ТзОВ „ЗолочівАвтоТранс”, ТзОВ “Насорох”, ПП “АТП-Завада”, ПП “Вест -Авто”, ПАТ “Львівське АТП – 14630”, ТзОВ “Бродівське АТП – 14610”, ФОП Гац Михайло Богданович, ФОП Бандровська Марта Григорівна. По території району пролягає 4-міжнародні, 11-міжобласних, 19-міжміських та 23-приміських автобусних маршрути.

Операції з нерухомим майном

Ринок нерухомості, де товаром є нерухомість, – важлива складова ринкової економіки. Він тісно пов’язаний із цілим рядом суміжних ринків, зокрема ринком послуг, пов’язаних із нерухомістю. У цій сфері на території громади діє більше 20 підприємств-юридичних осіб та 4-и ФОП, які використовують працю найманих працівників. Однак, в більшості випадків, ця діяльність є додатковою, або ж стосується надання в оренду й експлуатацiю  власного чи орендованого нерухомого майна. Одним із таких ключових суб’єктів є комунальне підприємство КП "ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РИНОК", яке обслуговує центральний ринок в м.Золочів та надає в оренду торгові місця.

Інформація та телекомунікації

Дану сферу в Золочівській громаді представляють 8 підприємств-юридичних осіб та 4-и ФОП, які використовують працю найманих працівників. Категорію підприємств-юридичних осіб представляють в основному місцеві ЗМІ, зокрема РГ "НАРОДНЕ СЛОВО", ТОВ "1 СОФТ", ТОВ "ТРК ЗОЛОЧІВ", КП "РЕДАКЦІЯ РАЙОННОГО РАДІОМОВЛЕННЯ ТА ТЕЛЕБАЧЕННЯ ЗОЛОЧІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ, ТОВ "НАША УКРАЇНСЬКА СПРАВА".

ТЗОВ "ЦЕНТР СЕРВІСНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ" є провідним підприємством і найбільшим платником податків у своїй категорії підприємств. Основні види послуг – продажа та ремонт комп’ютерів, підключення до Інтернет тощо. ТЗОВ ТТЦ "Радіотехніка" спеціалізується на таких видах послуг як створення і трансляція телевізійних програм, прокат відеозаписів і дисків, ремонт приладів побутової електроніки, роздрібна торгівля аудіо і відео технікою.

Інші сфери послуг. Якщо першість в рейтингу за видами діяльності займає торгівля, то інші сфери послуг значно поступаються їй – як по кількості СГД, так і по кількості зайнятих працівників та обсягах податків до місцевого бюджету. Серед інших видів економічної діяльності варто відзначити наступні.

Складське господарство.

Наявність транспортних вузлів завжди було економічно вигідним для розвитку складського господарства та баз позаміського значення. Одним із крупних підприємств цієї категорії на території громади можна назвати ТЗОВ "ЗОЛОЧІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР".

Діяльність із забезпечення стравами та напоями, дiяльнiсть готелiв i засобiв тимчасового розмiщування

У цій сфері діє 4 підприємства - КП ГОТЕЛЬ "УКРАЇНА", ТЗОВ "МОЛОДІЖНЕ", МП "ЗОРАНД", ТОВ "ДЗЯМДЗЯ", а також 19 фізичних осіб-підприємців (які мають в своєму складі найманих працівників). Важливо відзначити, що, незважаючи на пандемію COVID-19 ці підприємства продовжили свою діяльність, хоча економічні показники 2020 року знизились в середньому на (15-20)% по відношенню до 2019 року, за виключенням готелю "УКРАЇНА", економічні показники якого знизились на 35%..

Комплексне обслуговування об'єктiв

В цій сфері домінують 161 ОСББ (за даними Золочівської міської ради), з яких лише 7 суб’єктів наявні в переліку платників податків.

       Туризм. Як було зазначено вище у розділах «Загальна характеристика громади» та «Природні ресурси громади» Золочівщина має значний потенціал для розвитку туризму, як економічної складової – значна кількість об’єктів культурної і природної спадщини; достатньо розвинута туристична інфраструктура – автомобільний та залізничний транспорт, мережа автозаправок та станцій технічного обслуговування, готелів та закладів харчування.

У цій сфері задіяно СГД (з видом діяльності туристичних агентств, туристичних операторів) 2 підприємства - ТЗОВ "ТАНГО ТРЕВЕЛ" та ТОВ "ТАНГО ТРЕВЕЛ ПЛЮС", для яких цей вид діяльності більше зміщений до організації турів за кордон, автобусних турів Україною.

Більш вагомими гравцями на ринку розвитку туристичної галузі виступають СГД некомерційного характеру, зокрема Музей-заповідник «Золочівський замок» (Львівська Національна Галерея Мистецтв імені Бориса Возницького), низка громадських організацій, в активі яких десятки реалізованих проєктів в галузі туризму та збереження культурної та історичної спадщини.

2.6. Інфраструктура

Транспортна інфраструктура. Загальна протяжність доріг Золочівської ТГ становить 600,9 км, з них 190,1 км – дороги загального користування районного та обласного значення, 372,5 км доріг комунальної власності, 38,3 км - ділянка дороги міжнародного значення М09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська.

На даний час надання послуг автомобільних пасажирських перевезень жителям району здійснюють 6 основних автоперевізників. Це такі підприємства: ТДВ “Золочівське АТП - 14611”, ТзОВ „ЗолочівАвтоТранс”, ТзОВ “Насорох”,  ПП “АТП-Завада”, ПП "Вест -Авто", ПАТ “Львівське АТП - 14630”, ФОП Грицько І. В. По території громади пролягає 9 міжміських та 18 приміських автобусних маршрути, якими забезпечується доїзд жителів до центру громади та обласного центру м. Львова. Також територією громади курсують кілька міжобласних автобусних маршрутів. Крім автомобільного, жителі громади користуються залізничним транспортом, у адміністративному центрі громади – м. Золочеві, функціонує залізнична станція «Золочів» (Злочів), яка забезпечує обслуговування пасажирів.

Транспортна мережа складається з автомобільних доріг загального користування, комунальних доріг та залізної дороги, яка перетинає територію громади. Відправлення та приймання великогабаритних вантажів забезпечує залізнична станція «Золочів» (Злочів). Основні автомобільні транспортні потоки проходять дорогами загального користування обласного значення О140701 Золочів-Красне, О140103 Ясенів-Золочів, районного значення - С140202 Гутисько-Тур'янське-Почапи та міжнародною трасою М09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська. Дорога М09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська пролягає у безпосередній близькості до залізничної станції «Золочів», що є сприяє зростанню транспортних потоків із сусідніх до Золочівської транспортних громад.

Інфраструктура системи зв'язку. Мережа зв’язку представлена телекомунікаційною компанією «Укртелеком» та популярними операторами мобільного зв’язку «Київстар», «Vodafone Україна», «lifecell», які крім забезпечення послугами зв’язку, надають користувачам доступ до Інтернету. Крім них, доступ до мережі Інтернет надають ТзОВ «Центр сервісного обслуговування» та компанія «Інтертелеком». ТзОВ «ЦСО» завдяки розгалуженій мережі оптоволоконних кабелів забезпечує широкополосним швидкісним інтернетом практично 90% населених пунктів Золочівської територіальної громади.

Житлово-комунальне господарство.

м. Золочів:

Протяжність водопровідних мереж м. Золочів – 74,5 км. Середній термін експлуатації 38 років. Проамартизованих – 45 км, ветхих – 39,2 км., діаметр від 200 мм до 200 мм. В т.ч. протяжність водогонів – 4,3 км. Проамартизованих і ветхих – 1,2 км, діаметр від 150 мм до 400 мм.

Каналізаційні мережі. Міські самоплинні каналізаційні мережі – 24,9 км., з них ветхі та аварійні – 10 км В т.ч. головні самоплинні колектора – 3,4 км., з них ветхі та аварійні – 2,3 км; напірний колектор – 1,8 км

Окремою проблемою, яка потребує вирішення, є стан дощової каналізаційної мережі. За винятком незначної кількості очисних споруд на виходах з ділянок окремих підприємств, дощові стоки без очищення потрапляють у відкриті водойми.

На території сільських населених пунктів існуюча мережа водопостачання і водовідведення вкрай в незадовільному стані.

- 20% загального обсягу стічних вод щорічно скидаються у септики або скидаються, використовуючи інші неконтрольовані методи та способи;

- не мають централізованої каналізації та не підключені до локальних очисних каналізаційних споруд загалом 87 % користувачів; деякі школи взагалі не каналізовані.

 

2.7. Соціальна сфера

Освіта. У Золочівській міській територіальній громаді функціонує 9 закладів дошкільної освіти та 7 дошкільних підрозділів закладів загальної середньої освіти у яких виховується 1135 вихованців. Охоплення дітей віком від 3 до 6 років дошкільною освітою становить понад 80%.  Впродовж 2020-2021 рр. у  закладах дошкільної освіти суттєво зростає кількість закладів, що мають інклюзивні групи, кількість місць та кількість дітей у них. Однак проблемою є невідповідність кількості місць в інклюзивних групах кількості дітей, які їх потребують.

У 2020/2021 н.р. у Золочівській міській територіальній громаді функціонує 29  ЗЗСО, у яких навчається 5392 учнів із середньою наповнюваністю 16,6 учнів на клас. Через низьку наповнюваність у класах шкіл оптимізація видатків можлива за умови проведення оптимізації мережі закладів освіти. Оптимізація відбувається переважно шляхом пониження ступеня ЗЗСО, закриття малокомплектних шкіл або їх перетворення у філії опорних закладів. Станом на даний час у Золочівській міській територіальній громаді функціонує 3 опорних заклади у структурі яких працює 8 малокомплектних філій.

У 2020/2021 н.р. педагогічний персонал ЗЗСО Золочівської міської ТГ  становить 732 осіб. Частка педагогічного персоналу пенсійного віку в громаді становить 10 %. Через невисоку заробітну плату для молодих спеціалістів втрачається престижність професії вчителя.

Середній обсяг видатків у розрахунку на одного учня – 32165. грн. При цьому середня вартість навчання одного учня у міських ЗЗСО є 27000. грн, а в сільській місцевості – 38500 грн.

В Золочівській міській ТГ функціонує 4 позашкільні заклади освіти (ЦДЮТ, МАН, СЮТ, ДЮСШ), де займаються 1655 дітей. Питома вага дітей, охоплених позашкільною освітою, у відсотках від загальної кількості дітей шкільного віку становить в громаді 31%. Забезпечують роботу закладів  45 працівників, з них 35 педагогічних. У 2020 році ЗПО громади проведено понад 130 різноманітних організаційно-масових заходів.

Також на території громад функціонує три заклади профеійно-технічної освіти Золочівський коледж Львівського національного аграрного університету (с. Новоселище), Червоненське вище професійне училище (с. Червоне), Золочівський професійний ліцей (м. Золочів).

Охорона здоров’я. На території громади функціонує Золочівська центральна районна лікарня, Золочівська районна стоматологічна поліклініка. Станом на 1 січня 2021 року первинну допомогу у Золочівській громаді надають 55 лікарів, з яких 30 лікарів загальної практики сімейної медицини, 9 терапевтів, 14 педіатрів, що працюють у центральній амбулаторії та амбулаторії групової практики, які розташовані у м. Золочеві, та в амбулаторіях сіл Червоне, Новоселище, Гологори, Білий Камінь, Вороняки, Сасів.

Соціальний захист. На території міської територіальної громади є чимало людей, серед яких пенсіонери, інваліди, родини з малолітніми дітьми та багатодітні родини, громадяни, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС,  учасники бойових дій АТО(ООС) та  інші, які потребують підтримки влади, а саме 730 сімей, в яких виховується  троє та більше дітей, 5100 інвалідів загального захворювання, 830  інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів, які потребують посиленої уваги для вирішення проблем соціально-побутового характеру, 120 громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи,  570 учасників бойових дій  АТО(ООС), 306 осіб з числа демобілізованих та звільнених учасників АТО(ООС), 28 інвалідів війни АТО(ООС)..

1.        

2.8.          Стан навколишнього природного середовища

Атмосферне повітря

Забруднення атмосферного повітря, викидами стаціонарних та пересувних джерел, є однією з головних загроз для здоров’я населення та стану навколишнього середовища.

На сьогодні викиди від пересувних джерел є найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в місті. Хімічний склад викидів від пересувних джерел забруднення характеризується перевагою вмісту оксиду вуглецю (до 74%), сполук азоту та вуглеводнів (відповідно 12 та 11%).

Одним із основних факторів, який впливає на рівень забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами, є якість пального. Основним видом палива протягом останніх 5 років й надалі залишається етильований бензин, який використовує біля 70% усіх транспортних засобів, на другому місці - дизельне паливо (25,4%).

Поверхневі води

Важливою екологічною проблемою міста є забруднення поверхневих вод. Перш за все це стосується р. Млинівки та р.Золочівки, котрі вважаються найбільш забрудненим водними об’єктами міста, що, крім локальних, створює й регіональні ускладнення.

Ґрунти

Фактори впливу та об'єкти, що спричиняють забруднення ґрунтів, порушення та деградацію земель

Одним з основних чинників антропогенного впливу на земельні ресурси є промисловість та транспорт, які впливають на якість ґрунтів через викиди в атмосферу.

Оскільки основним шляхом забруднення ґрунтів є випадання забруднюючих речовин з атмосферного повітря від стаціонарних та пересувних джерел, слід враховувати показники забруднення атмосферного повітря із джерел, що розташовані безпосередньо в м. Боярка, а також поблизу .В середньому за останні роки кількість викидів становить 25-30 тис. т. на рік, що не може не впливати на стан ґрунтів, оскільки в складі викидів присутні сполуки важких металів.

Іншим забруднювачем ґрунтів є транспорт – автомобільний та залізничний. Землі, що використовує залізниця, є потенційно забрудненими.

Поводження з відходами

Місто Золочів має власний полігон для вивезення сміття, який знаходиться за межами міста на території Єлиховецької сільської ради. Розташоване на території села Єлиховичі старе сміттєзвалище площею 4,5 га вже заповнене на 95%. Із 2011 року на території старого сміттєзвалища Золочівською міською радою ведуться роботи по будівництву сучасного полігону твердих побутових відходів для міста Золочева з розширенням за рахунок земель запасу Єлиховецької сільської ради.

Сортування відходів Сміттєсортувальний комплекс збудований за кошти інвестора практично на межі міста з землями Єлиховицької сільради, поблизу старого сміттєзвалища та нового недобудованого полігону ТПВ і запустищено у листопаді 2013 року.

У день на сортування заходить приблизно 150-160 кубів твердих побутових відходів, які збирають і вивозять із м.Золочева та 17 навколишніх сіл.

Централізований збір, вивіз та утилізація твердих побутових відходів здійснюється у 20 населених пунктах міської ради (відповідно укладених угод з абонентами), а це 30 % населення громади з них: в 19 сіл, 1 місто. Організований вивіз побутових відходів проводиться у 47 населених пунктах міської ради.

Інвестором ТзОВ «Еко Баланс Золочів» за власні кошти у 2013 році збудовано та введено в експлуатацію сміттєсортувальний комплекс для сортування твердих побутових відходів за технологією українсько-німецького підприємства «Олнова». Місто Золочів стало єдиним містом на Львівщині, де запрацювала мобільна сортувальна лінія.

3. Обґрунтування стратегічного вибору розвитку громади

3.1. Результати SWOT-аналізу

     SWOT-аналіз Золочівської міської територіальної громади був проведений на розширеному засіданні робочої групи, виходячи з матеріалів дослідження соціально-економічного стану території (Профілю громади) та залучення до процесу місцевих експертів, науковців, працівників органів місцевого самоврядування, у тому числі – від сільських населених пунктів громади.

Економіка

 

Сильні сторони

Слабкі сторони

1. Велика кількість сільськогосподарських родючих земель.

2. Зручне транспортне сполучення – (автошлях Тернопіль-Варшава, залізничне сполучення зі Львовом, Києвом, Одесою, Дніпром, Харковом, Маріуполем, Херсоном, Миколаєвом).

3. Наявність значної кількості фермерських господарств.

4. Наявність значної кількості ФОПів, більшість яких зосереджені в адміністративному центрі.

5. Наявність промислових підприємств - целюлозно-паперового, поліграфічного, електронного, харчового та будівельного спектру.

6. Туристичний ресурс – багата історико-культурна спадщина, рекреаційні зони, королівський замок, Центр космічних досліджень, традиції ремесл. Можливості для розвитку водного туризму на Західному Бузі.

7. Наявність військових частин – платників податків.

8. Наявність покладів корисних копалин (вода, пісок, глина, торф).

9. Наявність можливостей для екологічно чистого сільськогосподарського виробництва.

10. Наявність водойм для вирощування форелі.

11. Наявність вільних будівель та земельних ділянок для інвестицій.

12. Наявність мисливських господарств та можливість їх розвитку.

13. Золочівська громада має партнерські зв’язки з 2 містами - Шьонінген (Німеччина) та Олава (Польща) та займається налагодженням співпраці із Лобезьким повітом (Польща).

14. Місцева влада активно взаємодіє з громадськими організаціями, громадськими активістами, асоціаціями та іншими об’єднаннями.

15. Досвід впровадження ряду Проектів у сфері сталого місцевого розвитку, підвищення конкурентоспроможності, покращення рівня надання муніципальних послуг, енергозбереження.

16. Хоча частка приватних підприємців в бюджеті громади є невеликою (близько 4%) ФОПи в економіці громади відграють значну роль - самі себе годують та є основою середнього класу.

17. Адміністративний центр – м.Золочів є місцем  збуту сільськогосподарської продукції  мешканців навколишніх сіл, що є істотною складовою доходів частини домогосподарств.

18. Наявність Навчального центру Національної гвардії зумовлює візити військових інструкторів із країн-членів НАТО, що позначається на діяльності об’єктів готельно-ресторанної сфери та промоції громади закордоном.

1. Нелегальне використання сільськогосподарських земель.

2. Незадовільний стан дорожньої інфраструктури.

3. Незадовільний стан громадського транспорту.

4. Відсутність переробної галузі.

5. Частина промислового потенціалу втрачається, про що свідчить доля радіозаводу, молокозаводу, цукрового заводу тощо, які або припинили свою діяльність, або дуже істотно скоротили виробництво продукції

6. Бюджетоутворюючі підприємства та установи діють у бюджетній сфері (оборона, освіта, державне управління, охорона здоров'я та надання соціальної допомоги).

7. Доходи бюджету громади досить істотно залежать від податку на доходи фізичних осіб із двох військових частин. У випадку перереєстрації даних установ, громада може втратити понад 20 млн грн на рік.

8. Високий рівень безробіття, виплата зарплат «у конвертах», значна кількість незареєстрованих працівників.

9. Поширене явище уникнення сплати податків.

10. Недостатнє використання туристичного потенціалу. Основна частина туристів, після екскурсії замком, покидають місто, не відвідавши його

11. Висока затратність освітньої мережі.

12. Значний обсяг видатків на вторинний рівень медицини.

13. Нелегальне використання родовищ корисних копалин.

14. Відсутність сучасних генпланів.

15. Значна частина земель перебуває у державній власності.

16. Поширене явище трудової міграції, що спричиняє брак кваліфікованих кадрів для місцевих підприємців.

17. Низькі зарплати у порівнянні із сусідньою Польщею.

18. Брак кредитних ресурсів для ведення бізнесу.

19. Земельні ресурси громади потребують інвентаризації.

20. За межами області громада є недостатньо впізнаваною.

21. Відсутність діючої програми та коштів для фінансової підтримки малого та середнього бізнесу

22. Основні роботодавці та найбільші платники податків зосереджені у кількох населених пунктах – Золочеві, Струтині, Хильчицях, у значній частині населених пунктів практично відсутні роботодавці і великі платники податків.

Шанси

Загрози

1. Зростання зацікавленості інвесторів вкладати кошти у переробну промисловість.

2. Зміцнення міжнародних зв’язків.

3. Участь у державній програмі «Велике будівництво»

4. Поява державних, обласних, грантових програм підтримки підприємництва.

5. Зростання зацікавленості інвесторів вкладати кошти у зелений туризм, дельтаплани, рекреаційні заклади.

6. Зростання попиту на міжнародних ринках на продукцію швейної та харчової галузей.

1. Нестабільність законодавства.

2. Перереєстрація платників податків на територію інших громад.

3. Посилення міграційних процесів серед молоді.

4. Зовнішні перешкоди для розвитку туризму (пандемії, конфлікти, політична та економічна нестабільність).

5. Скорочення кількості ФОПів через появу монополістів.

6. Посилення негативних демографічних процесів у державі.

7. Зменшення конкурентоспроможності української сільськогосподарської продукції.

Соціальна сфера (освіта, культура, медицина, спорт, соціальний захист, громадянське суспільство)

 

Сильні сторони

Слабкі сторони

1. Розгалужена мережа дошкільних закладів із зручним розташуванням у Золочеві.

2. Висока наповнюваність класів міських шкіл.

3. Зміцнення матеріально-технічної бази міських шкіл впродовж останніх років.

4. Наявність професійно-технічних закладів освіти.

5. Діяльність ДЮСШ.

6. Діяльність футбольного клубу «Сокіл».

7. Розгалужена мережа майданчиків із штучним покриттям та тренажерних майданчиків.

8. Створення молодіжної ради

9. Активна діяльність молодіжних громадських організацій, у тому числі «Пласту».

10. Активна робота церкви з молоддю.

11. Діяльність КНП «Золочівська центральна районна лікарня» зі всіма необхідними ліцензіями.

12. Наявність договору між ЦРЛ та Національною Службою Здоров’я (14 пакетів послуг).

13. 75% мешканців підписали декларації із сімейними лікарями.

14. Наявність висококваліфікованих кадрів.

15. Заклади медицини забезпечені інклюзивними пристосуваннями.

16. Комп’ютеризація закладів медицини.

17. Наявність послуг із гемодіалізу, ендоскопії, кабінету «Довіра», лабораторних обстежень.

18. Лікарня є базою для інтернів.

19. Значний культурно-мистецький потенціал: 19 колективів зі званням «народний», 42 клубних заклади, публічна бібліотека із 19 комп’ютеризованими філіями.

20. Наявність мистецької школи.

21. Функціонування Центру надання соціальних послуг, у тому числі можливість денного перебування (с. Новоселище), надання реабілітаційних послуг особам з інвалідністю.

22. Значна кількість футбольних команд у селах та розвиток інших видів спорту.

23. Функціонування Золочівського міського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх»

1. Недостатня мережа дошкільних навчальних закладів у сільській місцевості.

2. Значна кількість малокомплектних шкіл, нерівний доступ до якісної загальної освіти; розрив між успішністю учнів міських та сільських шкіл.

3. Недостатня кількість шкільних автобусів, зношеність шкільного автопарку.

4. Високий обсяг видатків на одного учня, особливо у сільській місцевості.

5. Старіння освітніх кадрів, брак молодих спеціалістів.

6. Низька доступність молоді із сільських територій до позашкільної освіти.

7. Відсутність спортивного залу у ДЮСШ.

8. Низька активність молоді.

9. Учнівське самоврядування не достатньо інтегроване в освітнє життя громади.

10. Частина медичних закладів у сільській території розміщена у пристосованих приміщеннях.

11. Відсутність медичних спеціалістів окремих профілів.

12. Недостатня комп’ютеризація частини закладів медицини.

13. 30% медичних кадрів громади пенсійного віку.

14. Пункти здоров’я розташовані у невеликих селах і потребують значних видатків із бюджету.

15. У громаді відсутні послуги комп’юетрної томографії, лапароскопічна стійка, сучасний рентген-апарат.

16. Недостатнє забезпечення музичною апаратурою.

17. Відсутність культурно-дозвіллєвих центрів у сільській місцевості.

18. Відсутність інтернету у сільських бібліотеках.

19. Велика кількість мешканців пільгових категорій.

20. Реабілітаційний центр потребує реконструкції та розширення спектру послуг.

21. Недостатня кількість інклюзивних класів та груп.

22. Значна частка мешканців громади потребує соціальної підтримки (понад 7 тисяч осіб), що становить додаткове навантаження на бюджет.

23. Незадовільний стан протипожежного захисту значної частини об’єктів з масовим перебуванням людей.

Шанси

Загрози

1. Участь у програмі «Нова українська школа».

2. Субвенції із бюджетів вищих рівнів для закупівлі шкільних автобусів.

3. Учать у державних та міжнародних проєктах, програмах, грантах.

4. Можливість ЦРЛ отримати статус опорного медичного закладу (кадри, обладнання, привабливість).

5. Завершення пандемії та пов’язаних із нею обмежень.

6. Підписання ЦРЛ нових пакетів медичних послуг (реабілітація).

7. Зовнішні та державні інвестиції у зелений туризм, історико-культурну спадщину.

8. Обмін культурно-мистецьким досвідом всередині України та за її межами.

1. Несвоєчасне фінансування з бюджетів вищих рівнів.

2. Фінансові обмеження на законодавчому рівні.

3. Тенденції до відтоку кадрів на рівні держави можуть посилитись.

4. Нові пандемії та пов’язані із ними обмеження.

Екологія та інфраструктура

 

Сильні сторони

Слабкі сторони

1. Наявність природних ресурсів пісок, супісок, глина, підземні води, поверхневі води, ставки.

2. Наявність рекреаційних зон та можливостей їх розвитку.

3. Наявний потенціал для розвитку альтернативних джерел енергії.

4. Наявність власного полігону складання твердих побутових відходів.

5. Збудовано та введено в експлуатацію  сміттєсортувальний комплекс для сортування твердих побутових відходів

6. Наявність значної кількості паркових насаджень як на території м. Золочева, так і у сільських населених пунктах.

7. На території громади відсутні масштабні промислові підприємства, які можуть нести загрозу для екології.

1. Поганий стан доріг у сільській місцевості.

2. Відсутність каналізування та очисних споруд у більшості населених пунктів.

3. Відсутність системи роздільного збору сміття.

4.Утворення депресійної лійки в межах Плугівського водозабору.

5. Інтенсивне природокористування призвело до погіршення якості ґрунтів та поверхневих вод.

6. Вичерпання ресурсу діючого сміттєзвалища.

7. Не діючі очисні споруди у Білому Камені.

8. Відсутність водогонів у сільській місцевості.

9. Домінуюче використання маршрутними транспортними засобами дизельного палива, що посилює забруднення атмосферного повітря.

10. Забруднення центральної частини м. Золочева інтенсивним рухом автотранспортних засобів.

11. Значна частина водопровідних та каналізаційних мереж м. Золочева перебувають на межі вичерпання проектної тривалості використання.

12. Накопичення великої кількості осадів і мулу в діючих очисних спорудах.

13. На території сільських населених пунктів існуюча мережа водопостачання і водовідведення відсутня або перебуває у вкрай в незадовільному стані, не мають централізованої каналізації та не підключені до локальних очисних  каналізаційних споруд загалом 87 % користувачів.

14. Готовність змінювати технології водовідведення на рівні домогосподарств є низькою.

15. Забруднення поверхневих вод р. Млинівки та р. Золочівки у м. Золочів стічними водами від житлової забудови.

16. Недостатній рівень екологічної свідомості мешканців.

17. Значна частина природних водойм потребують впорядкування та благоустрою території.

18. Недостатня кількість велосипедних доріжок в місті на найбільш навантажених вулицях та перехрестях.

19. Недостатня потужність комунальних підприємств по виконанню робіт: з капітального ремонту вулично-дорожньої мережі і з капітального ремонту об’єктів благоустрою та зелених насаджень.

20. Відсутність земельної ділянки під розширення кладовищ.

21. Лише у 110 (101 ОСББ, 9 ЖБК) із 299 багатоквартирних будинків міста утворено ОСББ.

Шанси

Загрози

1. Збільшення зацікавленості інвесторів у розвитку вітрової енергетики.

2. Залучення кредитних коштів міжнародних організацій у розвиток інфраструктури та екологічні проєкти?

3. Кооперація із сусідніми громадами

4. Посилення загальнодержавних тенденцій до розвитку зеленого туризму.

1. Зростання забруднення водних об’єктів та ґрунтів стоками та хімікатами.

2. Знищення ґрунтів через відсутність сівозміни.

3. Недоотримання коштів від суб’єктів підприємництва за користування надрами.

4. Частіші випадки повеней, буревіїв, спричинені кліматичними змінами.

5. Зменшення запасів води через діяльність видобувних підприємств.

3.2. Результати опитування мешканців

У процесі розроблення Стратегії розвитку Золочівської міської ради до 2027 року було проведено анкетування мешканців Злочівської громади для виявлення найбільш гострих проблем, перешкод для розвитку та потенціалів в основних сферах життєдіяльності громади. Всього було опитано 256 мешканців громади.

Опитування показало, що серед основних сфер життєдіяльності громади, найбільш високо мешканці оцінюють роботу закладів дошкільної освіти (середній бал – 2,48, де 4 – найвищий бал, 1 – найнижчий), рівень надання освітніх послуг – 2,45, екологічний стан – 2,13, стан тротуарів – 2,04. Найгірше мешканці оцінюють ситуацію із станом доріг – 1,4, можливостями працевлаштування – 1,56, якістю комунальних послуг – 1,75, медичним забезпеченням – 1,76, умовами для започаткування і ведення власного бізнесу – 1,76.

На думку опитаних, найбільше заважає розвитку громади недостатня громадська активність та ініціативність мешканців (126 опитаних), безробіття (120 опитаних), відсутність зовнішніх інвестицій (92 опитаних),.

Опитані мешканці вважають, що найбільш терміновими завданнями, які повинна виконувати громада є ремонт доріг, вирішення проблеми безробіття, розвиток малого і середнього бізнесу, сприяння розвитку промислових підприємств.

Опитані мешканці найбільшим ресурсом для подальшого розвитку громади вважають місцеві підприємства та підприємців (67 опитаних), допомогу від держави (48 опитаних), мешканців громади (41 опитаний), вільні земельні ділянки для інвестицій (38 опитаних).

Також в процесі розробки Стратегії було окремо опитано 48 підприємців Золочівської громади. Більшість опитаних підприємців вважають, що у даному регіоні є наявна робоча сила, необхідна підприємству, та основний ринок збуту продукції. Натомість лише один із 48 підприємців вважає, що у регіоні присутні основні інвестори для його/її підприємства.

На думку опитаних підприємців найбільше заважає розвитку громади безробіття, несприятливі умови для розвитку підприємництва, недостатня громадська активність та ініціативність мешканців, низька якість доріг, відсутність зовнішніх інвестицій.

Найбільш важливими завданнями, які необхідно здійснити для розвитку громади, на думку опитаних підприємців, є: зменшення рівня безробіття, розвиток малого і середнього бізнесу, ремонт доріг між населеними пунктами, ремонт вулиць, благоустрій населених пунктів, сприяння розвитку промислових підприємств,.

Найбільш пріоритетним для майбутнього розвитку громади видами економічної діяльності опитані підприємці вважають: сільське господарство (і рослинництво, і тваринництво), машинобудування, харчову промисловість.

3.3. Сценарії розвитку Золочівської громади

Моделювання сценаріїв розвитку громади

На основі аналізу та оцінки соціально-економічної ситуації у громаді відбувається формулювання найбільш вірогідних можливих сценаріїв розвитку громади на плановий період та обрання найбільш прийнятного і водночас реалістичного сценарію.

Сценарій – це певна послідовність подій, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов -як зовнішніх, так і внутрішніх. В основі кожного сценарію повинні бути покладені базові сценарні припущення, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу.

Основними сценаріями розвитку є:  інерційний (песимістичний) реалістичний (цільовий) та модернізаційний (оптимістичний).

Інерційний (песимістичний), сценарій розвитку громади формується на основі припущень, що баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як соціально-економічної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією, суспільно-економічний стан країни не сприяє розвитку ОТГ.

Модернізаційний (оптимістичний) сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші та внутрішні фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.

Реалістичний (цільовий) сценарій є результатом критичної оцінки та можливих обмежень формування системи припущень оптимістичного сценарію розвитку: громада докладає зусиль для свого розвитку, хоча суспільно-економічний стан країни в цілому цьому не сприяє.

Інерційний сценарій розвитку Золочівської громади

 

Базові припущення інерційного сценарію - національний та регіональний рівень:

  1. Військовий конфлікт на Сході України продовжує тривати із більшою чи меншою інтенсивністю, або заморожується.
  2. Вздовж кордонів України продовжують зосереджуватися російські війська, але загрози повномасштабного вторгнення не спостерігається.
  3. Видатки державного бюджету на утримання Збройних Сил та озброєння залишаються стабільно високими.
  4. Світова пандемія не завершується, продовжують запроваджуватися карантинні обмеження.
  5. Епідеміологічна ситуація не сприяє розвитку туризму.
  6. Видатки Державного бюджету на боротьбу із пандемією залишаються високими, карантинні обмеження сповільнюють ріст ВВП.
  7. Продовжується міграційна криза у Східній Європі, але безпосередньої загрози державним кордонам немає.
  8. Значна частина реформ носить декларативний характер, реальні зміни у державі відбуваються повільно, в основному внаслідок міжнародного тиску.
  9. Рівень корупції в країні зменшується повільними темпами – замість реальних реформ спостерігається їх імітація.
  10. ВВП країни продовжує повільне зростання на межі 1-2%, що не дає змоги подолати руйнівні наслідки дворазового скорочення ВВП протягом 2014-2015 років.
  11. Гривня підтримується виключно міжнародними кредитами та, відповідно, інтервенціями НБУ на валютному ринку.
  12. Інвестиційна привабливість України залишається низькою, рівень залучення інвестицій в економіку Львівської області зростає повільно.
  13. Значна частка бізнесу продовжує працювати у тіні.
  14. Внутрішньополітична ситуація у державі продовжує залишатися нестабільною, але серйозних потрясінь вдається уникнути.
  15. Податковий тиск на підприємців залишається високим, в тіні продовжує залишатися більше 50% малого і середнього бізнесу.
  16. Державні інвестиції у розвиток інфраструктури не забезпечують у повній мірі необхідних обсягів.
  17. Доходи населення зростають пропорційно до рівня інфляції.

Базові припущення інерційного сценарію – місцевий рівень:

  1. Брендинг та промоція громади залишаються не достатньо активними, впізнаваність в Україні не достатньо висока.
  2. Інвестиційний та підприємницький клімат у громаді залишаються на незмінному рівні.
  3. Рівень купівельної спроможності населення не має тенденції до зростання.
  4. Доходи бюджету громади зростають повільними темпами або скорочуються.
  5. Малий і середній бізнес розвиваються інерційно, нових сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів створити не вдасться, переробка сільськогосподарської продукції розвивається повільно.
  6. Невідповідність ринку праці наявним вакансіям в ОТГ, що призводить до високого рівня безробіття.
  7. Туризм у громаді розвивається інерційно, без принципово нових туристичних пропозицій.
  8. Не вдасться залучати значні кошти міжнародної технічної допомоги та донорських організацій.
  9. Активність мешканців залишається низькою, домінують патерналістичні настрої.
  10. Демографічна ситуація продовжує погіршуватися – населення старіє, народжуваність не зростає, продовжуються процеси міграції мешканців із громади.
  11. Стан інженерної, технічної та соціальної інфраструктури у громаді не покращується.

Результат інерційного сценарію:

  • Демографічна ситуація погіршується, особливо у сільській місцевості, частка працездатного населення скорочується.
  • Суттєвої активізації малого і середнього бізнесу не спостерігатиметься, значних інвестицій у відкриття нових підприємств не відбудеться.
  • Доходи до бюджету громади від туризму та від пов`язаних із ним підприємств сервісу залишатимуться на низькому рівні та не становитимуть суттєвої частки власних надходжень
  • Агроромисловий потенціал громади суттєво не зросте.
  • Внаслідок скорочення робочих місць більшість населення живе за рахунок торгівлі, послуг, бюджетних, пенсійних та соціальних виплат, відбувається міграція кваліфікованої робочої сили за межі громади.
  • Периферійні населені пункти, віддалені від адміністративного центру, продовжують занепадати через відсутність місць праці та суттєвих інвестицій в покращення інфраструктури.
  • Детінізація економіки не відбудеться, значна частина бізнесу працюватиме у тіні.
  • Значних інфраструктурних проектів реалізувати не вдасться, бюджетні кошти розпорошуватимуться для поточного «латання дір».

 

Модернізаційний сценарій розвитку Золочівської громади

Базові припущення модернізаційного сценарію - національний рівень:

  1. Військовий конфлікт на Сході України закінчується або повністю призупиняється.
  2. Вздовж кордонів України відбувається деескалація, кількість російських військ суттєво скорочується.
  3. Видатки державного бюджету на утримання Збройних Сил та озброєння не потребують суттєвого збільшення.
  4. Світова пандемія завершується, карантинні обмеження повністю припиняються.
  5. Видатки Державного бюджету на боротьбу із пандемією більше не потрібно здійснювати, карантинні обмеження більше не впливають на ВВП.
  6. Міграційна криза у Східній Європі завершується.
  7. Значна частина реформ втілюється у життя, у політичному керівництві держави є воля та інституційні можливості проводити реальні зміни.
  8. Рівень корупції в країні зменшується, запроваджено ефективні механізми протидії та запобіганню корупції.
  9. ВВП країни динамічно зростає – 5-9% на рік.
  10. Стабільність гривні спричинена об’єктивними макроекономічними та фінансовими факторами.
  11. Інвестиційний клімат України суттєво покращується, зростають глобальні світові рейтинги держави.
  12. Проведені у державі реформи сприяють суттєвій детінізації економіки.
  13. Внутрішньополітична ситуація у державі стабілізувалась, політичні еліти досягли консенсусу заради сталого розвитку держави.
  14. Податковий тиск на бізнес знижується, створені умови для динамічного розвитку малого і середнього підприємництва.
  15. Державні інвестиції у розвиток інфраструктури зростають, створено умови для реалізації амбітних інфраструктурних проектів у громадах.
  16. Доходи населення зростають значно динамічніше, ніж рівень інфляції.

Базові припущення модернізаційного сценарію – місцевий рівень:

  1. Брендинг та промоція громади досягають мети, впізнаваність громади в Україні достатньо висока.
  2. Інвестиційний та підприємницький клімат у громаді суттєво покращились, створюються нові підприємства, у тому числі за рахунок прямих іноземних інвестицій.
  3. Рівень купівельної спроможності населення суттєво зростає, пожвавлюються місцеві ринки збуту.
  4. Доходи бюджету громади зростають достатньо динамічно, зростає бюджет розвитку.
  5. Активно створюються малі і середні підприємства, кооперативи.
  6. Туризм у громаді виходить на якісно новий рівень.
  7. Громада залучає досить високі обсяги коштів міжнародної технічної допомоги та донорів.
  8. Активність мешканців зростає, активізувалось громадянське суспільств.
  9. Демографічна ситуація продовжує покращилась.
  10. Стан інженерної, технічної та соціальної інфраструктури суттєво поліпшився.

Результат модернізаційного сценарію:

  • Громада розпочала процес ефективного формування нового іміджу, як інвестиційно привабливої території та регіонального центру туризму.
  • Громада забезпечена сучасною містобудівною документацією, здійснила інвентаризацію земель та активно залучає інвестиції.
  • Демографічна ситуація поступово покращується, в тому числі у сільській місцевості, частка працездатного населення збільшується.
  • Активно розвивається малий і середній бізнес, створюються нові підприємства (в тому числі у сфері сільськогосподарської переробки та промисловості) та кооперативи, зростає кількість вакансій на ринку праці.
  • Зростає рівень доходів населення, що пожвавлює внутрішній ринок.
  • Інфраструктура громади поступово модернізується, покращується якість послуг.
  • Реалізовується кілька масштабних інфраструктурних проектів, вдається залучити кошти міжнародної технічної допомоги а донорських організацій для розвитку інфраструктури.
  • Громадянське суспільство у громаді активно розвивається, налагоджується співпраця влади та громадських організацій.

Реалістичний сценарій розвитку Золочівської громади

Базові припущення реалістичного сценарію - національний рівень:

  1. Військовий конфлікт на Сході України триває з низьким рівнем ескалації.
  2. Російські війська на кордонах України будуть залишатися у тій чи іншій кількості, створюючи перманентні безпекові ризики для України.
  3. Видатки бюджету на утримання Збройних Сил та озброєння стабільно високі.
  4. Глобальна пандемія остаточно не завершилась, періодично з’являється потреба вводити більш істотні карантинні обмеження, які негативно впливають на розвиток малого і середнього бізнесу і туристичної сфери.
  5. Потенціал до зростання ВВП України обмежується об’єктивними зовнішніми факторами.
  6. Міграційна криза у Східній Європі поступово завершується, але з’являються ризики нових гібридних операцій, які дестабілізуватимуть Східну Європу.
  7. Можливості для розвитку місцевого самоврядування обмежуються національною політикою.
  8. Рівень корупції в країні зменшується, але не достатньо швидкими темпами.
  9. ВВП країни продовжує повільне зростання на межі 2-3%.
  10. Гривня відносно стабільна, девальвація та інфляція носять помірний характер.
  11. Інвестиційна привабливість України залишається невисокою, рівень залучення інвестицій в економіку коливається в залежності від зовнішніх обставин.
  12. Детінізація бізнесу проходить повільними темпами.
  13. Державні інвестиції у розвиток інфраструктури відбувається, але не перевищують половини необхідних обсягів.
  14. Доходи населення зростають, але темпи зростання повільні.

Базові припущення реалістичного сценарію – місцевий рівень:

  1. Брендинг та промоція громади починають реалізовуватись, впізнаваність громади в Україні зростає.
  2. Інвестиційний та підприємницький клімат у громаді обмежується загальнодержавними тенденціями, нові великі інвестори не заходять у громаду.
  3. Рівень купівельної спроможності населення зростає повільними темпами, майже не впливаючи на пожвавлення місцевих ринків.
  4. Зростання доходів громади пропорційне до темпів інфляції.
  5. Підприємницький та інвестиційний клімат громади лишається незмінним
  6. Активність мешканців залишається на низькому рівні, дещо пожвавлюється молодіжне середовище.
  7. Демографічна ситуація суттєво не покращується.
  8. Стан інженерної, технічної та соціальної інфраструктури залишається незмінним – громаді вдається поточно ремонтувати проблемні ділянки.

Результат реалістичного сценарію:

  • Громада поступово формує свій новий імідж як самодостатньої, спроможної та туристично привабливої території.
  • Здійснено інвентаризацію всіх земельних ресурсів та нерухомості, що покращує інвестиційну спроможність.
  • Поступово покращується рівень надання основних послуг у громаді – освітніх, медичних, культурних, комунальних, адміністративних.
  • Малий і середній бізнес поступово розвивається, з’являються нові підприємці, деякі існуючі підприємства розширяються.
  • Рівень доходів населення поступово зростає, але відтік населення продовжується.
  • Пожвавлюється молодіжне середовище громади, активно працює молодіжна рада, ефективно працює «бюджет участі.

Саме цей реалістичний сценарій став основою для формулювання Стратегічного бачення та місії  Золочівської міської територіально громади на період 2022-2027 років.

4. Стратегічні пріоритети розвитку громади

4.1. Стратегічне бачення і місія

     Виходячи з матеріалів дослідження соціально-економічного стану та SWOT-аналізу території, а також думок експертів, науковців, працівників органів місцевого самоврядування та представників громади було сформульовано стратегічну місію і бачення розвитку Золочівської громади на період до 2027 року.

Місія

Місія — роль, яку надає собі громада в суспільстві. Це опис цінностей, за якими живе громада, ціль для існування, що вказує напрям для досягнення бачення у майбутньому.

Місія Золочівської ТГ:

Золочівщина – громада національних цінностей, традицій, ремесл, культури, туризму, яка подарувала Україні та світу Шашкевича, нобелівських лауреатів та всесвітньовідомих астрофізиків. Територія контрастів – родючих сільськогосподарських угідь, сучасних інноваційних промислових підприємств, королівського замку, старовинних храмів, космічних технологій та багатих водних ресурсів.

Бачення

Стратегічне бачення окреслює різносторонній оптимістичний погляд на розвиток громади в майбутньому та є концентрованим уявленням мешканців того, якою вони хочуть бачити громаду в майбутньому.

Бачення Золочівської ТГ:

Золочівська громада – туристична перлина України, територія розвинутої сільськогосподарської кооперації, переробної та інноваційної промисловості, екологічно чистої енергетики, яка забезпечує своїм мешканцям здорове, комфортне проживання і надання якісних послуг.

4.2. Стратегічні та операційні цілі, завдання та потенційні сфери реалізації проєктів

     Стратегічне бачення розвитку Золочівської міської територіальної громади буде досягатись завдяки реалізації трьох стратегічних цілей:

Стратегічна ціль 1. Економічна, туристична та інвестиційна спроможність громади

Стратегічна ціль 2. Людський капітал, якісні послуги

Стратегічна ціль 3. Сучасна інфраструктура, комфортна і безпечна громада

     Дані стратегічні цілі будуть реалізовані через систему операційних цілей та завдань. Їх реалізація передбачає конкретизацію операційних цілей та завдань як для соціально-економічної системи громади загалом, так і для окремих населених пунктів громади зокрема.

Структура стратегічних, операційних цілей та завдань Стратегії розвитку Золочівської громади на період до 2027 року:

Стратегічна ціль 1. Економічна, туристична та інвестиційна спроможність громади

Операційні цілі

Завдання

1.1. Створення сталого інвестиційного середовища

1.1.1. Створення сприятливих умов для залучення інвестицій

1.1.2. Посилення кадрового потенціалу у сфері залучення інвестицій та проєктного менеджменту

1.1.3.Налагодження економічної співпраці всередині та поза межами громади

1.2. Економічний розвиток громади

1.2.1. Підтримка малого і середнього бізнесу (МСП)

1.2.2.Підтримка сільськогосподарських виробників

1.2.3. Розвиток інфраструктури

підтримки бізнесу

1.2.4.Створення умов для зайнятості та якість трудових ресурсів

1.3. Посилення туристичного потенціалу

1.3.1.Розвиток інфраструктури туризму

1.3.2. Брендинг та промоція Золочівщини, як туристичного центру

1.3.3. Підвищення професійного рівня кадрів у туристичній сфері

Стратегічна ціль 2. Людський капітал, якісні послуги

Операційні цілі

Завдання

2.1. Сучасна якісна освіта

2.1.1. Покращення матеріально-технічного забезпечення закладів освіти

2.1.2. Створення оптимальної мережі закладів освіти

2.1.3. Підвищення якості освітніх послуг

2.2. Ефективна медицина та соціальні послуги

2.2.1. Покращення матеріально-технічної бази закладів медицини

2.2.2. Якісні та доступні медичні послуги

2.2.3. Розвиток системи надання соціальних послуг

2.3. Змістовне дозвілля для усіх вікових груп

2.3.1. Осучаснення закладів культури

2.3.2. Підтримка культурного потенціалу громади

2.4. Спорт для всіх

2.4.1. Забезпечення доступу до спортивної інфраструктури

2.4.2. Підтримка масової фізкультури та спорту

2.5. Активні мешканці, активна громада

2.5.1. Удосконалення системи управління громадою

2.5.2. Активізація мешканців та їх ширше залучення до життя громади

Стратегічна ціль 3. Сучасна інфраструктура, комфортна і безпечна громада

Операційні цілі

Завдання

3.1.Оновлення інженерних мереж, інфраструктури та розвиток території

3.1.1 Оновлення та виготовлення планувальних, містобудівних документів

3.1.2.Будівництво та відновлення інженерної інфраструктури

3.1.3. Дорожня інфраструктура і транспорт

3.1.4. Створення громадських просторів для дозвілля мешканців

3.1.5. Створення інклюзивного середовища

3.2.Безпечне середовище

3.2.1.Громадська безпека

3.2.2. Комплексна система поводження з відходами

3.2.3.Екологічна безпека

 

Стратегічна ціль 1. Економічна, туристична та інвестиційна спроможність громади

     Золочівська громада характеризується достатньо високим потенціалом для розвитку сільського господарства - природно-кліматичні умови території є сприятливими для ведення сільського господарства. Територія характерна значними обсягами сільськогосподарських угідь, у тому числі – ріллі. За загальною посівною площею Золочівський район входить в  трійку лідерів - колишніх районів Львівської області. При цьому найбільші площі відводяться вирощуванню цукрового буряку, зернових та олійних - де Золочівщина входить в п’ятірку лідерів серед інших районів області. Лідерські позиції серед сільгосппідприємств громади утримують підприємства, зайняті у секторі рослинництва. На тлі загального погіршення ситуації галузі тваринництва у Львівській області, тваринництво у Золочівському районі виглядає добре лише у секторі свинарства.

До характерних рис вторинного сектору економіки Золочівської громади можна віднести факт різкого погіршення економічних показників харчової промисловості у 2019-2020 роках незважаючи на наявність значної кількості СГД, лідерами серед яких виступали ТзОВ "Карпатські мінеральні води",  ТзОВ "Д-Мікс", Струтинське МПД ДП "Укрспирт". 3.    Інші галузі вторинного сектору економіки у Золочівській громаді (легка та деревообробна промисловість, машинобудування) представлені низкою середніх та малих підприємств, а також достатньою кількістю ФОП, не являються визначальними бюджетоутворюючими СГД для громади.

Третинний сектор, як і в більшості громад Львівської області, являється домінуючим в економіці громади - обсяги оподаткування СГД цього сектору складають 80,7% від загального обсягу оподаткування всіх СГД громади. Однак, ці високі показники досягаються за рахунок суспільного сектору економіки (діяльність у сферi оборони, освіти, медицини, державного управління, соціального захисту, культури та спорту).

В економічній сфері розвитку громади гострим питанням залишається залучення інвестицій. Одним із завдань на найближчі роки має стати покращення інвестиційного клімату у громаді а створення сприятливих умов для залучення інвестицій. Також вкрай важливим напрямком є, з одного боку, підтримка малого і середнього бізнесу, з другого боку, покращення інфраструктури підтримки бізнесу, як наслідок збільшення кількості підприємців та платників податків на території громади.

Золочівська громада вирізняється досить високим туристичним потенціалом, але завданням на найбличжі роки має стати посилення рівня використання туристичного потенціалу, а саме створення умов для розвитку інфраструктури туризму, посилення брендингу та промоції Золочівщини, як туристичного центру (з виходом за межі самого лише міста Золочева та з виходом за межі лише Золочівського замку), посилення професійного рівня працівників туристичної сфери. Втілення цих заходів дозволить вивести Золочівську громаду на якісно новий рівень розвитку туризму.

Мета стратегічної цілі 1. Покращення економічного розвитку громади та збільшення надходжень до її бюджету шляхом підвищення ефективності використання наявного потенціалу громади через створення сприятливого інвестиційного клімату, підтримки малого та середнього бізнесу та стимулювання сталого розвитку туризму.

Мета стратегічної цілі досягається через реалізацію таких операційних цілей:

Операційна ціль 1.1.

Операційна ціль 1.2

Операційна ціль 1.3

Створення сталого інвестиційного середовища

Економічний розвиток громади

Посилення туристичного потенціалу

 

Операційна ціль 1.1. Створення сталого інвестиційного середовища

     Інвестиційна політика Золочівської громади, попри наявні позитивні приклади щодо залучення значних інвестицій, у тому числі іноземних, потребує посилення – як інституційного, так кадрового, а також вироблення скоординованої політики громади щодо покращення інвестиційного клімату. У даний час відбувається передача земельних ділянок та об’єктів нерухомосі з державної до комунальної власності громади. Наявність цих об’єктів доповнюється доволі значними трудовими ресурсами, у тому числі кваліфікованими, громади, що основою для посилення інвестиційної привабливості території. Для досягнення цієї операційної цілі першочерговим завданням пришвидшення темпів виготовлення містобудівної документації – збільшення кількості інвестиційних пропозицій, інвентаризація комунального майна та земель, розробка інвестиційних паспортів.

Для активізації діяльності громади у сфері залучення інвестицій необхідно проводити пошук нових фахівців та підвищення кваліфікації наявних спеціалістів громади у сфері залучення інвестицій та проєктного менеджменту, періодичне проведення тренінгів, семінарів для відповідних фахівців громади, участь у  навчальних програмах, тренінгах, семінарах, які проводять донорські організації.

Також важливою є промоція економічних можливостей громади, ефективна комунікація з представниками бізнесу та залучення їх до співпраці з управлінським апаратом

У відповідності до цього в межах операційної цілі «Створення сталого інвестиційного середовища» визначено наступні стратегічні завдання: «Створення сприятливих умов для залучення інвестицій», «Посилення кадрового потенціалу у сфері залучення інвестицій та проєктного менеджменту» та «Налагодження економічної співпраці всередині та поза межами громади».

Завдання

Потенційно можливі сфери реалізації проєктів

1.1.1. Створення сприятливих умов для залучення інвестицій

§  Пришвидшення темпів виготовлення містобудівної документації – збільшення кількості інвестиційних пропозицій

§  Інвентаризація комунального майна та земель

§  Розробка інвестиційних паспортів

§  Використання наявного промислового потенціалу та висококваліфікованих технічних спеціалістів для залучення інвестицій

§  Пошук додаткових джерел фінансування для виготовлення документації на нерухоме майно та земельні ділянки для проведення аукціонів

1.1.2. Посилення кадрового потенціалу у сфері залучення інвестицій та проєктного менеджменту

§  Пошук нових фахівців та підвищення кваліфікації наявних спеціалістів громади у сфері залучення інвестицій та проєктного менеджменту

§  Періодичне проведення тренінгів, семінарів для відповідних фахівців громади

§  Участь у  навчальних програмах, тренінгах, семінарах, які проводять донорські організації

1.1.3.Налагодження економічної співпраці всередині та поза межами громади

§  Промоція економічних можливостей громади

§  Ефективна комунікація з представниками бізнесу та залучення їх до співпраці з управлінським апаратом

§  Використання промоційних кампаній (виставки, презентації, прес-конференції, спонсорські заходи) та сприяння участі в них представників місцевого бізнесу 

Очікувані результати

  • Активізація інвестиційної політики громади
  • Посилення ефективності використання комунальних ресурсів для залучення інвестицій
  • Посилення кадрового потенціалу у сфері залучення інвестицій
  • Покращення комунікації між владою та бізнесом
  • Зростання обсягу інвестицій, створення нових підприємств та робочих міць

Операційна ціль 1.2. Економічний розвиток громади

Однією із сфер, яка потребує негайного вручання громади, є підтримка малих та середніх підприємств, створення умов для розвитку вже існуючого малого і середнього бізнесу і відкриття нових підприємств. Особливого важливим завдання є залучення до підприємницької діяльності молоді, адже це дозвлить зменшити відтік молодих активних людей із громади. Сьогодні в Україні спостерігається позитивна тенденція зросту об’єму кредитування МСП, що пояснюються наявністю інструментів міжнародного кредитування та фінансових ресурсів міжнародних фінансових організацій. Втім, на місцевому рівні підприємці часто не достатньо поінформовані про можливості та умови залучення зовнішніх джерел фінансування, а часто також не готові до процесу підготовки та подання бізнес-планів для отримання державних чи міжнародних грантів і кредитів.

Тому важливими є консультативна підтримка місцевих підприємців-початківців, особливо у сільській місцевості, підвищення обізнаності підприємців щодо можливостей відповідних регіональних, національних та міжнародних програм. Громаді варто розробити а почати реалізацію програми підтримки МСП – пільгового кредитування, стартапів, спротити бюрократичні процедури для бізнесу, популяризувати ідею підприємництва серед мешканців громади.

Окремо слід сказати про необхідність підтримки сільського господарських виробників, адже громада має значний потенціал для розвитку сільського господарства. Важливим є перехід від виробництва сировини до переробки з тим, щоб більше доданої вартості створювати на території громади. Для цього слід сприяти налагодженню системи сільськогосподарської кооперації, створювати умови для залучення фінансових ресурсів сільськогосподарськими виробниками, проводити просвітницькі та освітні заходи для мешканців, які бажають займатися новими напрямками сільського господарства.

Також важливо розвивати у громаді інфраструктуру підтримки бізнесу, зосередившись над створенням центрів/агенцій підтримки малого і середнього  бізнесу, наданням інформаційно-консультаційних послуг з питань започаткування та  ведення підприємницької  діяльності та підготовки бізнес-планів.

В межах операційної цілі «Економічний розвиток громади» визначено наступні стратегічні завдання: «Підтримка малого і середнього бізнесу (МСП)», «Підтримка сільськогосподарських виробників», «Розвиток інфраструктури підтримки бізнесу».

Завдання

Потенційно можливі сфери реалізації проєктів

1.2.1. Підтримка малого і середнього бізнесу (МСП)

§  Консультативна підтримка місцевих підприємців-початківців, особливо у сільській місцевості

§  Підвищення обізнаності підприємців щодо можливостей відповідних регіональних, національних та міжнародних програм

§  Відродження промислового потенціалу громади

§  Розробка і реалізація програм підтримки МСП – пільгового кредитування, стартапів

§  Започаткування системи ваучерної підтримки - надання інноваційних, маркетингових та консалтингових ваучерів (права на безповоротну фінансову допомогу для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців)

§  Спрощення бюрократичних процедур для підприємців

§  Забезпечення популяризації розвитку підприємництва шляхом впровадження доступного навчання для підприємців з використанням можливості безкоштовної онлайн-школи для підприємців “Дія. Бізнес”, а також проведення інформаційних кампаній, локальних подій та фестивалів

§  Пошук додаткових джерел фінансування на геологічні дослідження щодо наявності родовищ корисних копалин промислового значення

§  Створення умов для офіційного працевлаштування на підприємствах громади

1.2.2.Підтримка сільськогосподарських виробників

§  Подолання явища нелегального використання  сільськогосподарських земель

§  Сприяння налагодженню системи сільськогосподарської кооперації

§  Створення умов для залучення фінансових ресурсів сільськогосподарськими виробниками

§  Проведення просвітницьких та освітніх заходів для мешканців, які бажають займатися новими напрямками сільського господарства

§  Сприяння створенню інфраструктури первинної переробки, зберігання, транспортування, логістики і маркетингу

§  Розвиток приватних сімейних фермерських господарств

1.2.3. Розвиток інфраструктури

підтримки бізнесу

§  Створення центрів/агенцій підтримки малого і середнього  бізнесу 

§  Надання інформаційно-консультаційних послуг з питань започаткування та  ведення підприємницької  діяльності та підготовки бізнес-планів

§  Поширення практики на базі центрів надання адміністративних послуг у вигляді безоплатного отримання інформації та консультацій для підприємців, а також для осіб, які планують започаткувати власну справу

Очікувані результати

  • Збільшення кількісті малих і середніх підприємств на території громади
  • Зростання кількості осіб, що займаються підприємницькою діяльністю
  • Збільшення надходжень до бюджету громади від сплати податків малими і середніми підприємствами
  • Створення кооперативів
  • Скорочення рівня безробіття

Операційна ціль 1.3. Посилення туристичного потенціалу

Золочівська громада володіє досить значним туристичним потенціалом, зумовленим як історичним минулим, так і природніми умовами. В першу чергу це королівський замок, сакральні пам’ятки, мальовничі природні об’єкти, унікальна гаварецька кераміка, а також унікальний для Західної України Центр космічних досліджень, який у тому числі був використаний для надсилання дитячих малюнків до позаземних цивілізацій в рамках реалізації телепроекту на одному з провідних телеканалів України.

Однак, наявний туристичний потенціал поки що використовується не достатньо ефективно. Туристичні екскурсії в основному зосереджуються лише на Золочівському замку, і значні туристичні потоки оминають як саме місто, так і громаду в цілому.

Тому для більш ефективного використання туристичного потенціалу для економічного розвитку громади важливо, з одного боку, розвивати туристичну інфраструктуру, в першу чергу проводити реставрацію пам’яток історико-культурної спадщини, покращення благоустрою в історичному середмісті Золочева, залучення до туристичних маршрутів об’єктів за межами міста Золочева, облаштовувати місця для стоянок туристичного транспорту, створювати умови для відкриття нових об'єктів розміщення та харчування туристів.

Також важливо посилити брендинг та промоцію Золочівщини, як туристичного центру. У цьому напрямку важливими завданнями є формування нових креативних туристичних маршрутів на основі наявного потенціалу громади, диверсифікація туристичного бренду та його промоція всередині держави та на міжнародній арені, у тому числі з використанням сучасних цифрових та мережевих технологій, посилення співпраці із всесвітньо відомими вихідцями Золочівської громади для її популяризації закордоном, сприяння створенню та забезпеченню функціонування Інтернет-порталу про туристичні можливості громади, створення та розповсюдження промоматеріалів, видань і мобільних додатків.

Крім цього також важливо підвищувати професійний рівень кадрів, що працюють у туристичній сфері. Серед заходів у цьому напрямку можна виділити створення умов для підготовки фахівців туристичного супроводу (екскурсоводів і гідів-перекладачів), створення громадської туристично маркетингової структури (напр., створення Золочівської Асоціації Розвитку Туризму), проведення навчальних семінарів для працівників туристичної галузі тощо.

В межах операційної цілі «Посилення туристичного потенціалу» визначено наступні стратегічні завдання: «Розвиток інфраструктури туризму», «Брендинг та промоція Золочівщини, як туристичного центру», «Підвищення професійного рівня кадрів у туристичній сфері».

Завдання

Потенційні сфери реалізації проєктів

1.3.1.Розвиток інфраструктури туризму

§  Реставрація пам’яток історико-культурної спадщини

§  Покращення благоустрою в історичному середмісті Золочева

§  Залучення до туристичних маршрутів об’єктів за межами міста Золочева – сакральні пам’ятки, рекреаційні об’єкти, Центр комічних досліджень

§  Підвищення атракційності туристичного продукту Золочівщини

§  Створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розбудову туристичної інфраструктури

§  Сприяння належному облаштуванню туристичних маршрутів та об’єктів туристичних відвідувань, їх цифровізації, створенню комфортних і безпечних умов для туристів

§  Забезпечення доступності об’єктів туристичної інфраструктури для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення

Створення в центральній частині міста обладнаних стоянок для паркування туристичних автобусів, авто (із блоками зарядки електроавтомобілів) та велостоянок

1.3.2. Брендинг та промоція Золочівщини, як туристичного центру

§  Формування нових креативних туристичних маршрутів на основі наявного потенціалу громади

§  Диверсифікація туристичного бренду та його промоція всередині держави та на міжнародній арені, у тому числі з використанням сучасних цифрових та мережевих технологій

§  Посилення співпраці із всесвітньо відомими вихідцями Золочівської громади для її популяризації закордоном

§  Сприяння створенню та забезпеченню функціонування Інтернет-порталу про туристичні можливості громади

§  Створення та розповсюдження промоматеріалів, видань і мобільних додатків

§  Системна участь у внутрішніх і зарубіжних туристичних заходах

§  Сприяння інтеграції об’єктів культурної спадщини і територій, на яких вони розміщені, в міжнародні, національні та регіональні культурні і туристичні маршрути

Інституційна допомога ключовим суб’єктам розвитку туризму громади в питаннях розробки і просування інноваційних туристичних продуктів

1.3.3. Підвищення професійного рівня кадрів у туристичній сфері

§  Створення умов для підготовки фахівців туристичного супроводу (екскурсоводів і гідів-перекладачів)

§  Створення громадської туристично маркетингової структури (напр., створення Золочівської Асоціації Розвитку Туризму)

§  Проведення навчальних семінарів для працівників туристичної галузі

§  Організація обміну досвідом із представниками туристичної сфери інших туристичних центрів України та закордону

§  Проведення конференцій круглих столів з питань розвитку туризму

Переорієнтація працівників музею Золочівський замок на креативні підходи

Очікувані результати

  • Збільшення кількості відреставрованих пам’яток
  • Збільшення кількості підприємців, які діють у туристичній сфері
  • Зростання кількості туристичних маршрутів
  • Збільшення тривалості перебування туристів на території громади
  • Зростання кількості туристів, які відвідують територію громади
  • Збільшення податкових надходжень у бюджет громади, від суб’єктів підприємництва, що діють у туристичній та навколотуристчній сферах.

Стратегічна ціль 2. Людський капітал, якісні послуги

     У ХХІ столітті найбільшою цінністю будь-якої держави та її окремих територій є людський капітал. Інвестиції у розвиток людського капіталу у довгостроковій перспективі приносять найбільше віддачі. У 2020 році Україна посіла відносно високе 53 місце із 173 країн в рейтингу Індексу людського капіталу, представленого МВФ та Світовим банком. Значною мірою це пов’язано із реформою системи освіти та охорони здоров’я.

Однак, для того, щоб людський капітал розвивався, і головне, щоб самі люди залишалися проживати на території громади, вони повинні отримувати якісні послуги у всіх сферах – освіті, медицині, культурі, у сфері дозвілля а спорту тощо. Забезпечення високого рівня послуг вимагає не лише інвестицій у кадри, які забезпечують надання якісних послуг, але й значних капіталовкладень в соціальну інфраструктуру.

Тому серед стратегічних цілей Стратегії розвитку Золочівської міської територіальної громади до 2027 року ціль «Людський капітал, якісні послуги» є однією із базових. Саме інвестиції у людей та у створення умов для надання якісних послуг є необхідною передумовою для економічного розвитку громади, покращення демографічної ситуації у громаді.

            Мета стратегічної цілі 2.  Покращення умов проживання мешканців громади шляхом підвищення якості послуг, що надаються у громаді, через розвиток соціальної інфраструктури та підвищення наявного людського потенціалу.

     Мета стратегічної цілі досягається через реалізацію таких операційних цілей:

Операційна ціль 2.1.

Операційна ціль 2.2

Операційна ціль 2.3

Операційна ціль 2.4

Операційна ціль 2.5

Сучасна якісна освіта

Ефективна медицина та соціальні послуги

 Змістовне дозвілля для усіх вікових груп

Спорт для всіх

Активні мешканці, активна громада

Операційна ціль 2.1. Сучасна якісна освіта

     Ефективна, сучасна та якісна система освіти є одним із найвагоміших  чинників формування та розвитку людського капіталу, який визначає і економічний розвиток громади. Водночас галузь освіти є найбільш витратною сферою у структурі видаткової частини бюджету громади.

Забезпечення сучасної якісної освіти неможливе без покращення матеріально-технічного забезпечення закладів освіти. Зокрема, для Золочівської громади пріоритетним є закупівля сучасної комп’ютерної техніки та програмного забезпечення для закладів освіти, забезпечення освітніх установ громади достатньою кількістю шкільних автобусів, оновлення матеріально-технічної бази у профільних кабінетах, забезпечення харчоблоків та їдалень освітніх закладів сучасним обладнанням, завершення заходів щодо утеплення та забезпечення енергоефективності освітніх закладів, покращення матеріально-технічної бази мережі закладів позашкільної освіти громади.

З огляду на те, що у структурі бюджету громади освіта є найбільш затратною сферою, існує потреба створення оптимальної мережі закладів освіти. З іншого боку, мова йде не лише про скорочення кількості закладів освіти чи пониження їх ступенів, а й про створення нових, в першу чергу закладів дошкільної освіти. Тому головними викликами для громади у цьому напрямку є реорганізація освітніх закладів з найбільш проблемними мережами з пониженням їх рівня, збільшення мережі дошкільних навчальних закладів у сільській місцевості, покращення доступу до позашкільної освіти у сільській місцевості.

Підсумком вище наведених заходів та завдань є підвищення якості освітніх послуг, яке має відбуватися шляхом стимулювання професійного зростання педагогічних працівників, зменшення розриву між якістю навчання у сільській і міській місцевості, посилення допрофесійної підготовки, ранньої профілізації учнів, розширення функцій закладу позашкільної освіти як центру соціокультурної та громадянської діяльності.

У межах операційної цілі «Сучасна якісна освіта» визначено наступні ключові завдання: «Покращення матеріально-технічного забезпечення закладів освіти», «Створення оптимальної мережі закладів освіти» та «Підвищення якості освітніх послуг».

Завдання

Потенційні сфери реалізації проєктів

2.1.1. Покращення матеріально-технічного забезпечення закладів освіти

§  Закупівля сучасної комп’ютерної техніки та програмного забезпечення для закладів освіти

§  Забезпечення освітніх установ громади достатньою кількістю шкільних автобусів

§  Оновлення матеріально-технічної бази у профільних кабінетах

§  Забезпечення харчоблоків та їдалень освітніх закладів сучасним обладнанням

§  Завершення заходів щодо утеплення та забезпечення енергоефективності освітніх закладів

§  Покращення матеріально-технічної бази мережі закладів позашкільної освіти громади

2.1.2. Створення оптимальної мережі закладів освіти

§  Реорганізація освітніх закладів з найбільш проблемними мережами з пониженням їх рівня

§  Збільшення мережі дошкільних навчальних закладів у сільській місцевості

§  Покращення доступу до позашкільної освіти у сільській місцевості

§  Створення умов для залучення молодих спеціалістів до освітньої сфери

§  Запровадження профільного навчання в старшій школі на базі двох-чотирьох центрів

2.1.3. Підвищення якості освітніх послуг

§  Розширення функцій закладу позашкільної освіти як центру соціокультурної та громадянської діяльності

§  Посилення допрофесійної підготовки, ранньої профілізації учнів

§  Забезпечення популяризації розвитку підприємництва шляхом впровадження освітніх програм з підприємництва

§  Зменшення розриву між якістю навчання у сільській і міській місцевості

§  Створення умов для забезпечення навчального процесу молодими спеціалістами, особливо у сільських населених пунктах

§  Запровадження системи науково-педагогічної підтримки педагогічних кадрів через центри професійного розвитку, заклади післядипломної освіти тощо

§  Стимулювання професійного зростання педагогічних працівників через проведення конкурсів фахової майстерності тощо

Очікувані результати

  • Підвищення якості навчання, зокрема в сільській місцевості
  • Покращення матеріально-технічного забезпечення закладів освіти
  • Модернізація освітньої інфраструктури
  • Більш повне охоплення дітей у громаді дошкільною освітою
  • Запровадження профільного навчання в старшій школі
  • Створення умов для безпечного підвезення дітей до закладів освіти
  • Зростання професійного рівня педагогічних працівників

Операційна ціль 2.2. Ефективна медицина та соціальні послуги

     Здоров’я людини є її найбільшою цінністю. Створення умов для належного захисту та збереження здоров’я мешканців – необхідна передумова для розвитку людського капіталу. Перенесення значної частини відповідальності за діяльність соціальних закладів з державного на локальний рівень стимулює відповідні переміни на рівні громади.

Для Золочівської, як і для більшості громад в Україні, першочерговим викликом є покращення матеріально-технічної бази закладів медицини. В першу чергу мова йде про оновлення матеріально-технічної та інформаційно-комп’ютерної бази закладів первинної ланки охорони здоров’я, покращення матеріально-технічної бази центральної лікарні, в першу чергу обладнання  (лапароскопічна стійка, цифровий рентген, комп’ютерна томографія) та облаштування палат, проведення заходів із енергоефективності та утеплення закладів охорони здоров’я, приведення у відповідність приміщень сільських медичних амбулаторій для надання послуг.

Важливим аспектом також є забезпечення якості і доступності медичних послуг, що можна реалізувати шляхом підвищення мотивації для молодих спеціалістів у закладах медицини сільської місцевості, впровадження механізмів підвищення фінансової спроможності медичних закладів, налагодження взаємодії первинної мережі та системи невідкладної та екстреної медичної допомоги.

Поряд із якісним медичним забезпеченням також є розвиток системи надання соціальних послуг. У Золочівській громаді першочерговими завданням у цій сфері є забезпечення ефективної роботи Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю закладу для перебування соціально-незахищених людей, створення умов для забезпечення соціальним житлом дітей-сиріт, забезпечення приміщенням інклюзивного ресурсного центру.

В межах операційної цілі «Ефективна медицина та соціальні послуги» визначено наступні ключові завдання: «Розбудова первинної ланки медичних закладів», «Розбудова спеціалізованої мережі медичних закладів (вторинна ланка, невідкладна допомога)» та «Розвиток системи надання соціальних послуг»

Завдання

Потенційні сфери реалізації проєктів

2.2.1. Покращення матеріально-технічної бази закладів медицини

§  Оновлення матеріально-технічної та інформаційно-комп’ютерної бази закладів первинної ланки охорони здоров’я

§  Реконструкція та розширення відділення центру реабілітації в с. Білий Камінь

§  Покращення матеріально-технічної бази центральної лікарні, в першу чергу обладнання  (лапароскопічна стійка, цифровий рентген, комп’ютерна томографія) та облаштування палат

§  Проведення заходів із енергоефективності та утеплення закладів охорони здоров’я

§  Приведення у відповідність приміщень сільських медичних амбулаторій для надання послуг

§ Забезпечення розбудови спроможної мережі надавачів медичних послуг всіх форм власності

2.2.2. Якісні та доступні медичні послуги

§  Підвищення мотивації для молодих спеціалістів у закладах медицини сільської місцевості

§  Впровадження механізмів підвищення фінансової спроможності медичних закладів та пошук додаткових джерел фінансування, зокрема грантова діяльність, впровадження платних послуг

§  Налагодження взаємодії первинної мережі та системи невідкладної та екстреної медичної допомоги

§ Оптимізація мережі пунктів здоров’я у сільській місцевості без погіршення доступності медичних послуг

2.2.3. Розвиток системи надання соціальних послуг

§  Забезпечення ефективної роботи Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю закладу для перебування соціально-незахищених людей

§  Створення умов для забезпечення соціальним житлом дітей-сиріт

§  Забезпечення приміщенням інклюзивного ресурсного центру

§ Підвищення мотивації для працівників у сфері соціального захисту

Очікувані результати

  • Зниження рівня загальної захворюваності, інвалідності та смертності населення
  • Збільшення переліку медичних послуг, що надаються у громаді
  • Покращення стану медичної інфраструктури на території громади
  • Покращення взаємодії первинної ланки медицини та невідкладної і екстреної медичної допомоги
  • Комп’ютеризації системи звернень та обліку пацієнтів
  • Зростання рівня охоплення соціальними послугами осіб, які їх потребують
  • Розвиток системи надання інклюзивних послуг

Операційна ціль 2.3. Змістовне дозвілля для усіх вікових груп

Сфера культури та, якщо ширше, змістовного дозвілля, є вагомим чинником, що впливає на відчуття комфортності проживання мешканців у громаді. Також надання якісних культурних послуг посилює якість людського капіталу, сприяє згуртованості мешканців, а отже впливає також і на збільшення соціального капіталу громади.

Попри те, що мережа народних домів та бібліотек Золочівської громади є достатньо розгалуженою, культурні послуги, що надаються цими закладами, не відповідають сьогоднішнім потребам населення. Тому потребує покращення не лише інфраструктура закладів культури та їх матеріально-технічне забезпечення, а й сам зміст культурної діяльності.

Досягнути осучаснення закладів культури у Золочівській громаді можна шляхом оновлення матеріально-технічної та інформаційно-комп’ютерної бази закладів культури, створення культурно-дозвіллєвих центрів у сільській місцевості для всіх вікових груп, створення умов для залучення молодих спеціалістів, особливо у сільських населених пунктах.

Водночас наявний культурний потенціал громади також вимагає підтримки. В цьому напрямку доцільно сконцентруватися на використанні культурного потенціалу громади для її популяризації та залучення туристів, створенні умов для залучення усіх вікових груп громади до культурно-митецького життя, проведенні мистецьких заходів і підтримка заходів у рамках міжнародних, всеукраїнських, регіональних і місцевих фестивалів і конкурсів, активізації культурного життя у сільській місцевості.

В межах операційної цілі «Змістовне дозвілля для усіх вікових груп» визначено наступні стратегічні завдання: «Осучаснення закладів культури» та «Підтримка культурного потенціалу громади».

Завдання

Потенційно можливі сфери реалізації проєктів

2.3.1. Осучаснення закладів культури

§  Оновлення матеріально-технічної та інформаційно-комп’ютерної бази закладів культури, у тому числі забезпечення інвентарем, комп’ютерами і доступом до Інтернету

§  Реконструкція дитячого позаміського закладу відпочинку «Сокіл»

§  Сприяння створенню культурно-дозвіллєвих центрів у сільській місцевості для всіх вікових груп

§  Забезпечення бібліотек комп’ютерною технікою, доступом до Інтернету, оновлення бібліотечних фондів

§ Створення умов для залучення молодих спеціалістів, особливо у сільських населених пунктах

2.3.2. Підтримка культурного потенціалу громади

§  Використання культурного потенціалу громади для її популяризації та залучення туристів

§  Створення умов для залучення усіх вікових груп громади до культурно-митецького життя

§  Проведення мистецьких заходів і підтримка заходів у рамках міжнародних, всеукраїнських, регіональних і місцевих фестивалів і конкурсів

§ Активізація культурного життя у сільській місцевості

Очікувані результати

  • Трансформація народних домів в сучасні культурно-інформаційні центри (КІЦ)
  • Збільшення кількості форм змістовного дозвілля для всіх вікових груп
  • Збільшення кількості культурних заходів та числа їх учасників
  • Збільшення кількості молодих спеціалістів закладів культури, особливо у сільській місцевості
  • Використання культурного потенціалу громади для залучення туристів

Операційна ціль 2.4. Спорт для всіх

     Сфера спорту та масової фізкультури дещо перегукується із двома попередніми напрямками діяльності громади – медичною а культурною сферами. З одного боку, розвиток спорту слугує підвищенню рівня здоров’я мешканців а профілактиці захворювань, з другого боку, сприяє проведенню змістовного дозвілля. Таким чином, розвиток порту є невід’ємною складовою розвитку людського капіталу.

У Золочівській громаді важливим завданням є забезпечення доступу до спортивної інфраструктури. Зокрема, мова йде про облаштування спортивних споруд, майданчиків з тренажерним обладнанням, спортивних залів, особливо в сільських населених пунктах громади, відновлення басейнів в с. Сасів, с. білий Камінь, м. Золочів, забезпечення дитячо-юнацької спортивної школи спортзалом, оновлення матеріально-технічної бази дитячо-юнацької спортивної школи.

Також важливою є підтримка масової фізкультури та спорту, зокрема, підтримка розвитку командних видів спорту, організація змагань з ігрових видів спорту всередині громади, пропаганда спорту серед молоді, створення спортивних клубів, центрів відновлення здоров'я та лікувальної фізкультури.

В межах операційної цілі «Спорт для всіх» визначено наступні стратегічні завдання: «Забезпечення доступу до спортивної інфраструктури» та «Підтримка масової фізкультури та спорту».

Завдання

Потенційно можливі сфери реалізації проєктів

2.4.1. Забезпечення доступу до спортивної інфраструктури

§  Облаштування спортивних споруд, майданчиків з тренажерним обладнанням, особливо в сільських населених пунктах громади

§  Облаштування спортивних залів, майданчиків при закладах освіти

§  Відновлення басейнів в с. Сасів, с. білий Камінь, м. Золочів

§  Створення спортивного залу пристосованого до іміджевих змагань

§  Забезпечення дитячо-юнацької спортивної школи спортзалом

§  Оновлення матеріально-технічної бази дитячо-юнацької спортивної школи

2.4.2. Підтримка масової фізкультури та спорту

§  Підтримка розвитку командних видів спорту

§  Організація змагань з ігрових видів спорту всередині громади

§  Пропаганда спорту серед молоді

§  Створення спортивних клубів, центрів відновлення здоров'я та лікувальної фізкультури для населення

§  Популяризація здорового способу життя та подолання суспільної байдужості до здоров’я

Очікувані результати

  • Збільшення кількості спортивних об’єктів, у тому числі в сільській місцевості
  • Збільшення кількості мешканців різних вікових груп, які активно займаються спортом
  • Збільшення кількості спортивних секцій та спортивних змагань
  • Популяризація здорового способу життя, фізичної культури та професійного спорту серед населення

Операційна ціль 2.5. Активні мешканці, активна громада

Високий рівень розвитку людського капіталу неможливо ефективно забезпечити при байдужості та низькій активності мешканців та недостатньому рівню ефективності та активності управлінського апарату громади.

Саме тому у Золочівській громаді актуальним завданням є удосконалення системи управління громадою. Попри те, що і керівництво громади, і управлінський апарат проявляють себе достатньо активними, у тому числі в пошуках зовнішніх джерел дофінансування, участю у донорських програмах, проєктах, грантах, існує необхідність підвищення професійного рівня управлінців шляхом участі у тренінгах, семінарах, навчальних програмах, покращення комунікації між владою та мешканцями, забезпечення умов для рівного доступу усіх мешканців до інформації про життя громади та публічні послуги, створення умов для ефективного зворотного зв’язку від мешканців. Крім того, з метою підвищення ефективності роботи важливо розвивати системи електронного документообігу, сприяти створенню електронних комунальних архівів, підвищенню ефективності роботи громадських консультативно-дорадчих органів.

Також спостерігається необхідність активізації мешканців, зокрема, шляхом створення умов для ефективної діяльності молодіжного центру, залучення громадських організацій до активізації молоді та інших вікових груп, посилення співпраці між управлінським апаратом та місцевими громадськими організаціями, молодіжною радою, розширення можливостей програми «Бюджет участі» на території громади.

В межах операційної цілі «Активні мешканці, активна громада» визначено наступні стратегічні завдання: «Удосконалення системи управління громадою» та «Активізація мешканців та їх ширше залучення до життя громади».

Завдання

Потенційно можливі сфери реалізації проєктів

2.5.1. Удосконалення системи управління громадою

•                Розвиток системи електронного документообігу

•                Підвищення професійного рівня управлінців шляхом участі у тренінгах, семінарах, навчальних програмах

•                Співпраця із професійно-технічними закладами освіти громади для підготовки управлінських кадрів

•                Покращення комунікації між владою та мешканцями

•                Забезпечення умов для рівного доступу усіх мешканців до інформації про життя громади та публічні послуги

•                Створення умов для ефективного зворотного зв’язку від мешканців

•                Сприяння створенню електронних комунальних архівів

•                Підвищення ефективності роботи громадських консультативно-дорадчих органів

2.5.2. Активізація мешканців та їх ширше залучення до життя громади

•                Створення умов для забезпечення приміщенням молодіжного центру

•                Інтеграція учнівського самоврядування в освітнє життя громади

•                Залучення громадських організацій до активізації молоді та інших вікових груп

•                Сприяння залученню молоді до процесів розроблення, ухвалення та впровадження рішень

•                Посилення співпраці між управлінським апаратом та місцевими громадськими організаціями, молодіжною радою

•                Розширення можливостей програми «Бюджет участі» на території громади

•                Створення молодіжного громадського простору

Очікувані результати

  • Цифровізація роботи міської ради
  • Підвищення професійного рівня управлінців громади
  • Якомога ширше залучення мешканців до процесу прийняття рішень
  • Активізація мешканців усіх вікових груп, в першу чергу, молоді, у житі громади
  • Популяризація та розвиток програми «Бюджет участі»

Стратегічна ціль 3. Сучасна інфраструктура, комфортна і безпечна громада

     Комфортність проживання у громаді неможливо забезпечити без належного рівня якості комунальних послуг, належного стану технічної інфраструктури, високого рівня відчуття безпеки та відсутності екологічних загроз. Усі наведені фактори напряму визначають комфортність проживання у громаді, напряму впливають на якість людського капіталу.

Сталий розвиток громади потребує вирішення усіх наявних проблем, зокрема у сфері екології, громадської безпеки, налагодження системи поводження із твердими побутовими відходами, доступності систем водопостачання та водовідведення,  належного стану доріг.

Вирішення даних проблем є справжнім викликом для тотальної більшості громад України, оскільки потребує дуже значних капіталовкладень. Зрозуміло, що всі перераховані вище проблеми неможливо вирішити одномоментно, тому тут важливо оцінити наявність необхідних фінансових та людських ресурсів і якомога ефективніше використати їх для поступового покращення стану інфраструктури та безпеки у громаді.

Також одним із найбільших викликів, який особливо рельєфно проявив себе у 2021-у році, є енергоефективність. Інвестиції у скорочення видатків на енергоресурси сьогодні є неодмінною складовою сталого розвитку громади.

Мета стратегічної цілі 3. Покращення комфорту і безпеки для мешканців громади шляхом модернізації інфраструктури та забезпечення безпечного середовища.

Мета стратегічної цілі досягається через реалізацію таких операційних цілей:

Операційна ціль 3.1.

Операційна ціль 3.2

Оновлення інженерних мереж, інфраструктури та розвиток території

Безпечне середовище

     Операційна ціль 3.1. Оновлення інженерних мереж, інфраструктури та розвиток території

Розвиток території громади та забезпечення комфортності проживання у ній передбачає цілий ряд заходів та значних капіталовкладень у модернізацію інфраструктури.

Саме поняття розвитку території неможливе без оновлення та виготовлення планувальних, містобудівних документів. В цьому напрямку перед громадою стоїть завдання розробки схеми планування території громади, розробки/оновлення генеральних планів населених пунктів громади, розробки зонування та детальних планів територій населених пунктів громади.

Дуже важливим викликом для Золочівської громади є необхідність будівництва та відновлення інженерної інфраструктури, а також покращення якості надання комунальних послуг. Серед іншого мова йде про розбудову та модернізацію мереж водопостачання, водовідведення та каналізації, особливо у сільській місцевості, будівництво локальних очисних споруд, збільшення потужності та оновлення матеріально-технічної бази комунальних підприємств громади, створення умов щодо розвитку системи самоорганізації споживачів житлово-комунальних послуг об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Традиційно для більшості громад в Україні одним із найбільших викликів є покращення якості дорожньої інфраструктури. В першу чергу, у Золочівській громаді є необхідність покращення стану доріг і мостів у сільських населених пунктах та окремих доріг в м. Золочів (комунальної власності), встановлення вуличного освітлення у сільських населених пунктах, капітальні і поточні ремонти вулиць та тротуарів населених пунктів громади, будівництво сучасної автостанції у м.Золочів, та збільшити охоплення пасажирськими перевезеннями всіх населених пунктів громади.

З метою покращення умов для проведення дозвілля, інтеграції мешканців та їх активізації є необхідність створення громадських просторів для дозвілля мешканців. Крім того, важливо покращити благоустрій населених пунктів, облаштувати відпочинкові, паркові зони та об`єкти природного середовища, а також розширити мережі велодоріжок.

Особливе місце у даній стратегічній цілі займає необхідність створення інклюзивного середовища на території громади. Мова йде забезпечення потреб людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення під час створення нових об’єктів фізичного оточення, товарів, робіт і послуг, забезпечення здійснення заходів щодо пристосування існуючих об’єктів фізичного оточення, товарів, робіт і послуг до потреб людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Особливої актуальності у 2021 році набула проблема щодо енергоефективності а скорочення рівня споживання енергоносіїв у зв’язку і глобальним багатократним підвищенням цін на енергоресурси  та загальносвітовим дефіцитом на кремі види енергоресурсів. Тому Золочівській громаді вкрай важливо забезпечити: проведення заходів щодо термомодернізації будівель, які перебувають у комунальній власності, створення умов для скорочення рівня споживання енергоносіїв бюджетними установами, впровадження енергоефективних проєктів, скерованих на термомодернізацію житлових будинків, зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів населенням через стимулювання впровадження енергозберігаючих заходів.

У відповідності до цього в межах операційної цілі «Оновлення інженерних мереж, інфраструктури та розвиток території» визначено наступні стратегічні завдання: «Оновлення та виготовлення планувальних, містобудівних документів», «Будівництво та відновлення інженерної інфраструктури», «Дорожня інфраструктура і транспорт», «Створення громадських просторів для дозвілля мешканців», «Створення інклюзивного середовища», «Енергоефективна громада».

Завдання

Потенційно можливі сфери реалізації проєктів

3.1.1 Оновлення та виготовлення планувальних, містобудівних документів

§  Розробка схеми планування території громади

§  Розробка/оновлення генеральних планів населених пунктів громади

§ Розробка зонування та детальних планів територій населених пунктів громади

3.1.2.Будівництво та відновлення інженерної інфраструктури

§  Розбудова та модернізація мереж водопостачання, водовідведення та каналізації в населених пунктах громади, особливо у сільській місцевості

§  Будівництво локальних очисних споруд

§  Відновлення діяльності очисних споруд у с. Білий Камінь

§  Реконструкція значної частини водопровідних та каналізаційних мереж м. Золочева

§  Реконструкція каналізаційних очисних споруд у м. Золочеві

§  Збільшення потужності та оновлення матеріально-технічної бази комунальних підприємств громади

§  Пошук земельних ділянок для розширення кладовищ в окремих населених пунктах

§ Створення умов щодо розвитку системи самоорганізації споживачів житлово-комунальних послуг об’єднань співвласників багатоквартирних будинків

3.1.3. Дорожня інфраструктура і транспорт

§  Покращення стану доріг і мостів у сільських населених пунктах та окремих доріг в м. Золочів (комунальної власності)

§  Встановлення вуличного освітлення у сільських населених пунктах

§  Капітальні і поточні ремонти вулиць та тротуарів населених пунктів громади

§  Будівництво сучасної автостанції у м.Золочів

§  Зниження рівня дороги під залізничним мостом на вул. Вороняцька (біля залізничної станції «Золочів»)

§ Охоплення пасажирськими перевезеннями всіх населених пунктів громади

3.1.4. Створення громадських просторів для дозвілля мешканців

§  Створення сучасних публічних просторів - дитячих зон, місць відпочинку громадян

§  Благоустрій населених пунктів

§  Обладнання місць для паркування автотранспорту та велосипедів у м.Золочів

§  Розширення мережі велодоріжок

§  Облаштування відпочинкових, паркових зон та об`єктів природного середовища

§ Впорядкування та благоустрій території біля природніх водойм

3.1.5. Створення інклюзивного середовища

§  Забезпечення потреб людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення під час створення нових об’єктів фізичного оточення, товарів, робіт і послуг.

§ Забезпечення здійснення заходів щодо пристосування існуючих об’єктів фізичного оточення, товарів, робіт і послуг до потреб людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

3.1.6. Енергоефективна громада

§  Проведення заходів щодо термомодернізації будівель, які перебувають у комунальній власності

§  Створення умов для скорочення рівня споживання енергоносіїв бюджетними установами

§  Впровадження енергоефективних проєктів, скерованих на термомодернізацію житлових будинків

§  Зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів населенням через стимулювання впровадження енергозберігаючих заходів

Очікувані результати

  • Розроблення та модернізація основних планувальних та містобудівних документів громади
  • Покращення якості житлово-комунальних послуг
  • Збільшення кількості абонентів, підключених до отримання послуг з водопостачання та водовідведення
  • Зменшення побутового енергоспоживання, підвищення енергоефективності у бюджетній сфері та впровадження систем енергетичного менеджменту
  • Покращення якості доріг у громаді
  • Зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів населенням через стимулювання впровадження енергозберігаючих заходів
  • Покращення доступу та комфортності користування громадськими просторами на території громади, у тому числі
  • Створення нових громадських просторів та місць для відпочинку мешканців
  • Обладнання громадських будівель інклюзивною інфраструктурою

Операційна ціль 3.2. Безпечне середовище

Відчуття безпеки є важливою складовою комфортності проживання мешканців у громаді. Соціологічні дослідження, проведені впродовж останніх років у численних громадах України, підтверджують чітку кореляцію між відчуттям безпеки опитаних та бажанням виїхати із громади. Відтак створення умов для підвищення рівня безпеки проживання є важливою запорукою, яка запобігає депопуляції громади і підвищує комфортність проживання.

Покращення ситуації із громадською безпекою у Золочівській громаді передбачає виконання ряду заходів, а саме: розширення системи відеоспостереження та відеофіксації правопорушень, активізація заходів щодо профілактики правопорушень, залучення громадських активістів до охорони правопорядку та запобіганню правопорушень, реалізація національного проєкту «Поліцейський офіцер громади».

Окремою складовою безпечності проживання у громаді є наявність комплексної системи поводження із відходами. Для цього у Золочівській громаді слід завершити будівництво нового полігону твердих побутових відходів, налагодити систему роздільного збору, утилізації та переробки твердих побутових відходів (ТПВ) по всій території громади, ліквідувати стихійні сміттєзвалища.

Підвищити рівень екологічної безпеки на території Золочівської громади можна за рахунок зменшення впливу інтенсивного природокористування на погіршення якості ґрунтів та поверхневих вод, впровадження заходів щодо поліпшення екологічного стану річок, водойм, лісів, створення умов для зменшення забруднення центральної частини м. Золочева інтенсивним рухом автотранспортних засобів, здійснення комплексу заходів для підвищення екологічної свідомості мешканців.

У відповідності до цього в межах операційної цілі «Безпечне середовище» визначено наступні стратегічні завдання: «Громадська безпека», «Комплексна система поводження з відходами» та «Екологічна безпека».

Завдання

Потенційно можливі сфери реалізації проєктів

3.2.1.Громадська безпека

§  Розширення системи відеоспостереження та відеофіксації правопорушень

§  Активізація заходів щодо профілактики правопорушень шляхом просвітніх заходів, співпраці із закладами освіти

§  Залучення громадських активістів до охорони правопорядку та запобіганню правопорушень

§  Реалізація національного проєкту «Поліцейський офіцер громади» (облаштування поліцейської станції для роботи дільничного офіцера)

§  Виховання культури довіри мешканців до співробітників поліції

§  Покращення комунікації між поліцією та мешканцями

3.2.2. Комплексна система

поводження з відходами

§  Завершення будівництва нового полігону твердих побутових відходів

§  Налагодження системи роздільного збору, утилізації та переробки твердих побутових відходів (ТПВ) по всій території громади

§  Ліквідація стихійних сміттєзвалищ

3.2.3.Екологічна безпека

§  Збереження цінних природних територій та об’єктів

§  Зменшення впливу інтенсивного природокористування на погіршення якості ґрунтів та поверхневих вод

§  Впровадження заходів щодо поліпшення екологічного стану річок, водойм, лісів

§  Створення умов для зменшення забруднення центральної частини м. Золочева інтенсивним рухом автотранспортних засобів

§  Здійснення комплексу заходів для підвищення екологічної свідомості мешканців

Очікувані результати

  • Зменшення кількості правопорушень та актів вандалізму
  • Вирішення питання із утилізацією твердих побутових відходів на території громади
  • Якомога ширше охоплення мешканців угодами про вивезення ТПВ
  • Ліквідація стихійних сміттєзвалищ
  • Зменшення рівня забруднення ґрунтів та поверхневих вод на території громади
  • Підвищення екологічної свідомості мешканців

5. Узгодженість Стратегії з програмними та стратегічними документами

Система стратегічного планування в Україні базується на координації процесів стратегічного планування на центральному, регіональному та місцевому рівнях.

Середньострокове і короткострокове державне стратегічне планування регіонального розвитку узгоджується з процесами стратегічного планування розвитку областей та територіальних громад на основі розроблення та ухвалення відповідних стратегічних документів.

Стратегія розвитку Золочівської міської територіальної громади до 2027 року узгоджується  з:

  • Цілями сталого розвитку України на період до 2030 року
  • Державною стратегією регіонального розвитку України на період до 2027 року
  • Регіональною стратегією розвитку Львівської області на період 2021-2027 років
  • Національними секторальними політиками та стратегіями

В процесі формування операційних цілей та завдань Стратегії розвитку Золочівської територіальної громади до 2027 року також був взятий до уваги стратегічний документ – Угода про асоціацію між Україною та ЄС.

5.1. Узгодженість з цілями сталого розвитку України на період до 2030 року

Україна, як і інші країни-члени ООН, приєдналася до глобального процесу забезпечення сталого розвитку. Національні завдання, індикатори для моніторингу виконання завдань та цільові орієнтири для досягнення до 2030 року відображено в Національній доповіді “Цілі сталого розвитку: Україна”. Створена національна система завдань та показників Цілей сталого розвитку забезпечує міцну основу для подальшого комплексного моніторингу країни. В таблиці наведена інформація щодо порівняння 17 Цілей сталого розвитку зі стратегічними цілями Стратегії розвитку Золочівської територіальної громади.

 

Цілі сталого розвитку України

Стратегічні цілі Стратегії розвитку Золочівської громади

Економічна, туристична та інвестиційна спроможність громади

Людський капітал, якісні послуги

Сучасна інфраструктура, комфортна і безпечна громада

Ціль 1. Подолання бідності

Х

х

х

Ціль 2. Подолання голоду, розвиток сільського господарства

Х

х

 

Ціль 3. Міцне здоров’я і благополуччя

х

Х

х

Ціль 4. Якісна освіта

 

Х

 

Ціль 5. Гендерна рівність

 

х

Х

Ціль 6. Чиста вода та належні санітарні умови

 

 

Х

Ціль 7. Доступна та чиста енергія

х

 

Х

Ціль 8. Гідна праця та економічне зростання

Х

х

 

Ціль 9. Промисловість, інновації та інфраструктура

Х

 

Х

Ціль 10. Скорочення нерівності

 

Х

 

Ціль 11. Сталий розвиток міст і громад

Х

х

х

Ціль 12. Відповідальне споживання та виробництво

Х

Х

Х

Ціль 13. Пом’якшення наслідків зміни клімату

 

 

х

Ціль 14. Збереження морських ресурсів

 

 

 

Ціль 15. Захист та відновлення екосистем суші

 

 

Х

Ціль 16. Мир, справедливість та сильні інститути

 

х

 

Ціль 17. Партнерство заради сталого розвитку

х

х

х

Примітка: Х - сильний зв’язок, х - опосередкований зв’язок

5.2. Узгодженість з Державною стратегією регіонального розвитку України на період до 2027 року (ДСРР 2027)

ДСРР-2027 потрібна для того, щоб розвиток регіонів і територій відбувався більш рівномірно, щоб диспропорції між регіонами не зростали, щоб вирівнювалась якість життя населення, через допомогу в розвитку тим територіям, де є обмежені ресурси чи фізичні об’єктивні обмеження їх зростання. Стратегія загалом має стати основою для планування різних публічних інвестицій, не просто у якісь сектори, а сектори у певних регіонах і територіях. Вона має виконувати певну координуючу роль – узгодження секторальних інвестицій, інтересів держави з інтересами і потребами регіонів

Державною стратегією регіонального розвитку України на період до 2027 року визначено 3 стратегічні цілі:

  1. Формування згуртованої країни в соціальному, економічному, екологічному та просторовому вимірах
  2. Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів
  3. Ефективне людиноцентричне багаторівневе врядування

В таблиці  наведена інформація щодо порівняння Державної стратегії регіонального розвитку та Стратегії розвитку Золочівської територіальної громади в розрізі стратегічних та операційних цілей.

 

Операційні цілі

ДСРР 2027

Операційні цілі Стратегії розвитку Золочівської громади

1.1.

1.2

1.3

2.1

2.2.

2.3

2.4

2.5

3.1

3.2

Створення сталого інветиційного середовища

Економічний розвиток громади

Посилення туристичного потенціалу

Сучасна якісна освіта

Ефективна медицина та соціальні послуги

Змістовне дозвілля для усіх вікових груп

Спорт для всіх

Активні мешканці, активна громада

Оновлення інженерних мереж, інфраструктури та розвиток території

Безпечне середовище

Стратегічна ціль I. “Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах”

1.1. Стимулювання центрів економічного розвитку (агломерації, міста)

Х

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Збереження навколишнього природного середовища та стале використання природних ресурсів, посилення можливостей розвитку територій, які потребують державної підтримки

х

х

х

 

 

 

 

х

Х

Х

1.3. Створення умов для реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях в український простір

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4. Розвиток інфраструктури та цифрова трансформація регіонів

 

 

 

х

х

х

 

Х

Х

 

1.5. Формування єдиного освітнього, інформаційного, культурного простору в межах всієї території України

 

 

 

Х

 

 

х

 

 

 

1.6. Ефективне використання економічного потенціалу культурної спадщини для сталого розвитку громад

 

 

Х

 

 

х

 

 

 

 

Стратегічна ціль II. “Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів”

2.1. Розвиток людського капіталу

 

х

 

Х

Х

Х

Х

Х

х

х

2.2. Сприяння розвитку підприємництва, підтримка  інтернаціоналізації бізнесу у секторі МСП

 

Х

х

х

 

 

 

 

 

 

2.3. Підвищення інвестиційної привабливості територій і громад, підтримка залучення та розміщення інвестицій

Х

х

Х

 

 

 

 

 

х

 

2.4. Сприяння впровадженню інновацій та зростанню технологічного рівня регіональної економіки, підтримка інноваційних підприємств та стартапів

х

Х

Х

 

 

 

 

 

х

 

2.5. Сталий розвиток промисловості

 

х

 

 

 

 

 

 

 

 

Стратегічна ціль III. “Розбудова ефективного багаторівневого врядування”

3.1. Формування ефективної системи адміністративно-територіального устрою та завершення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади

 

 

 

 

 

 

 

Х

 

х

3.2. Формування горизонтальної та вертикальної координації секторальних та державної регіональної політик

 

 

 

 

 

 

 

Х

 

х

3.3. Побудова системи ефективного публічного інвестування на всіх рівнях врядування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.4. Розбудова потенціалу суб’єктів державної регіональної політики

 

 

 

 

 

 

 

Х

 

 

3.5. Розвиток державної статистики на регіональному та територіальному рівнях

 

 

 

 

 

 

 

х

 

 

3.6. Розбудова системи інформаційно-аналітичного забезпечення та розвиток управлінських навичок для прийняття рішень, що базуються на об’єктивних даних та просторовому плануванні

 

 

 

 

 

 

 

Х

х

х

Примітка: Х - сильний зв’язок, х - опосередкований зв’язок

5.3. Узгодженість з Регіональною стратегією розвитку Львівської області на період  2021-2027 років

Мета Стратегії полягає у перетворенні Львівщини на територію європейських цінностей та високої якості життя, можливостей для розвитку особистості та бізнесу, реґіон з конкурентоспроможною інноваційною економікою, чистим довкіллям, збереженою культурною спадщиною.

Стратегічне бачення: Львівщина - територія європейських цінностей та високої якості життя, можливостей для розвитку особистості та бізнесу, реґіон з конкурентоспроможною інноваційною економікою, чистим довкіллям, збереженою культурною спадщиною. Стратегічне бачення дотягатиметься через досягнення 5-ти стратегічних цілей:

  1. Конкуренто-спроможна економіка на засадах смарт- спеціалізації
  2. Якісне життя
  3. Збалансований просторовий розвиток
  4. Чисте довкілля
  5. Туристична привабливість

В таблиці наведена інформація щодо порівняння Стратегії розвитку Львівської області та Стратегії розвитку Золочівської територіальної громади в розрізі стратегічних та операційних цілей.

 

Операційні цілі

Стратегії розвитку Львівської області

Операційні цілі Стратегії розвитку Золочівської громади

1.1.

1.2

1.3

2.1

2.2.

2.3

2.4

2.5

3.1

3.2

Створення сталого інветиційного середовища

Економічний розвиток громади

Посилення туристичного потенціалу

Сучасна якісна освіта

Ефективна медицина та соціальні послуги

Змістовне дозвілля для усіх вікових груп

Спорт для всіх

Активні мешканці, активна громада

Оновлення інженерних мереж, інфраструктури та розвиток території

Безпечне середовище

Стратегічна ціль 1.             Конкуренто-спроможна економіка на засадах смарт- спеціалізації

1.1. Стимулювання інноваційних видів

економічної діяльності з високою доданою вартістю

х

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Інвестиційна привабливість

Х

х

х

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Енергетична самодостатність

 

 

 

 

 

 

 

 

Х

 

1.4. Науково-технологічний розвиток

 

х

 

 

 

 

 

 

 

 

Стратегічна ціль 2. Якісне життя

2.1. Здорове населення

 

 

 

 

Х

 

х

 

 

 

2.2. Інклюзивне суспільство

 

 

 

 

х

 

 

 

Х

 

2.3. Освічені громади

 

х

 

Х

 

х

 

 

 

 

2.4. Безпечне та безбар’єрне середовище

 

 

 

 

 

 

 

 

Х

Х

Стратегічна ціль 3. Збалансований просторовий розвиток

3.1. Розвиток інфраструктури територіальних громад

 

 

 

 

 

 

 

 

Х

Х

3.2. Дорожньо-транспортна, логістична,

транскордонна та інформаційно-

комунікаційна інфраструктура

 

 

 

 

 

 

 

Х

Х

 

3.3. Стимулювання економічного розвитку

сільських та гірських територій

Х

Х

х

 

 

 

 

 

 

 

Стратегічна ціль 4. Чисте довкілля

4.1. Запобігання забрудненню водних

ресурсів та атмосферного повітря

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Х

Х4.2. Формування екологічної свідомості

населення та комплексної системи поводження з відходами

 

 

 

х

 

 

 

 

 

Х

4.3. Збереження біорізноманіття та

Розвиток природоохоронних територій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Х

Стратегічна ціль 5. Туристична привабливість

5.1. Підвищення атракційності та

Інфраструктурного забезпечення туризму,

курортів, оздоровлення, спорту та рекреації

х

х

Х

х

 

 

Х

 

 

х

5.2. Підвищення якості регіонального

туристичного продукту та його просування

 

х

Х

 

 

х

 

 

 

 

Примітка: Х - сильний зв’язок, х - опосередкований зв’язок

6. Впровадження і моніторинг Стратегії

6.1. Система впровадження Стратегії

Реалізація завдань Стратегії передбачає виконання одночасно багатьох завдань різними партнерами - виконавчими органами Золочівської міської ради, бюджетними установами, комунальними підприємствами, неурядовими організаціями, що зафіксовано в Плані заходів із впровадження Стратегії. Це ставить перед керівництвом Золочівської міської територіальної громади питання ефективного управління процесом. Система управління Стратегією має три рівні: політичний, організаційний та громадський.

Політичний рівень забезпечує особисто голова Золочівської міської об'єднаної територіальної громади, виконком та депутатський корпус. Ключова роль при цьому відводиться голові міської ради. Його завданням є стимулювання та координація виконання завдань, які реалізують різні суб’єкти, а також мобілізація та інтеграція ресурсів, що знаходяться у їх розпорядженні з метою досягнення стратегічних цілей та реалізації завдань, які дозволять досягнути спільно визначеного бачення розвитку громади. Крім того, однією із стратегічних ролей Голови є представництво інтересів громади з метою досягнення цілей та виконання завдань Стратегії.

Організаційний рівень управління і моніторингу виконує відповідний орган – Комісія з управління впровадження Стратегії. Комісія формується розпорядженням Голови, а до його складу входять особи, які представляють найважливіших учасників процесу планування й реалізації Стратегії: представники Золочівської міської територіальної громади, представники бізнесу, громадських організацій та приватного сектору, які брали участь у її розробці. Питання впровадження проектів і заходів Стратегії мають належати виключно до компетенції Комісії з управління впровадженням.

Стратегію потрібно буде регулярно актуалізувати, оновлюючи інформацію щодо реалізованих проєктів, поточного економічно стану громади, соціальних змін, тощо. Необхідно проводити ретельний моніторинг виконання Плану Стратегії й відповідно коригувати його з огляду на зміну ситуації. Саме Комісія з управління впровадженням Стратегії є відповідальною за забезпечення актуальності та реалістичності стратегічних і оперативних цілей та за їх досягнення

Громадський рівень охоплює поширення інформації щодо завдань Стратегії серед мешканців громади та інших зацікавлених сторін, а також заохочення останніх до участі у їх виконанні. Ключовими учасниками процесу є мешканці, всі публічні установи, які функціонують на території громади, підприємці, потенційні інвестори, громадські організації, неформальні групи, органи державної влади та місцевого самоврядування сусідніх громад тощо.

6.2. Етапи, механізми та фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Методика реалізації Стратегії передбачає визначення пріоритетів у досягненні її цілей. Важливим є здійснення Стратегії в рамках двох послідовних та взаємопов’язаних програмних циклів (етапів), включених у два Плани реалізації:

  • Перший – 2022–2024 роки
  • Другий – 2025–2027 роки

Реалізація Стратегії передбачається у відповідності до вимог щодо порядку розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій розвитку, встановленого Кабінетом Міністрів України. Стратегія формулювалася з урахуванням чинного законодавства, відповідно потенційні конституційні та законодавчі зміни у частині організації публічної влади, адміністративно-територіального устрою, бюджетної децентралізації та нових форм державної підтримки регіонального розвитку також мусять бути враховані під час актуалізації Стратегії.

Цілі та завдання Стратегії досягаються й реалізуються через конкретні проєкти та заходи у відповідності до Плану реалізації проєктів та виконання завдань. Планом визначаються також їх головні виконавці. Включені до Плану проекти та заходи враховуються при підготовці щорічних програм економічного та соціального розвитку суб’єктів громади й проектів місцевих бюджетів.

Кожні 3 роки, на основі моніторингу Стратегії, здійснюється оцінка необхідності уточнення чи перегляду окремих елементів Стратегії у світлі нових тенденцій і обставин, що можуть виникати, а також впливу зовнішніх і внутрішніх факторів.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюватиметься за рахунок:

  • Державного фонду регіонального розвитку;
  • коштів галузевих (міжгалузевих) державних цільових програм та бюджетних програм центральних органів виконавчої влади, що спрямовуються на розвиток відповідної сфери у регіонах;
  • субвенцій, інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам;
  • коштів місцевих бюджетів;
  • коштів міжнародної технічної допомоги, міжнародних фінансових організацій;
  • коштів інвесторів, як зовнішніх, так і внутрішніх

6.3. Система індикаторів моніторингу виконання Стратегії

Стратегія є документом, який може корегуватися в залежності від зміни обставин. Члени Комісії з управління впровадженням, а також усі мешканці, причетні до роботи над Стратегією, повинні відстежувати, щоб стратегічні й оперативні цілі, завдання залишалися актуальними й реалізовувалися. Комітет з управління впровадженням збирається щоквартально для оцінки досягнутих результатів та коригування запропонованих змін до Стратегії. Проекти рішень щодо змін до Стратегії виносяться на розгляд міської ради та затверджується рішенням депутатського корпусу.

Рівні моніторингу

Індикатори  моніторингу виконання Стратегії розділяються на індикатори досягнення: Бачення; Стратегічних цілей; Операційних цілей. При цьому можна обмежитись розробкою індикаторів досягнення Стратегічних цілей.

Реалізація Стратегії націлюється на досягнення стратегічного бачення. Відповідно до цього бачення, моніторингу підлягають основні параметри, які характеризують кількісні та якісні індикатори, що свідчать про його досягнення. Такими індикаторами є:

Загальні індикатори

1.                   

Валовий регіональний продукт (у фактичних цінах) у розрахунку на одну особу, тис.грн.

2.                   

Обсяги фактичних доходів місцевого бюджету на душу населення, грн.

3.                   

Кількість туристів, що відвідали громаду на рік, чол.

4.                   

Рівень захворюваності й смертності від туберкульозу та інфекцій,%

5.                   

Частка випускників закладів загальної середньої освіти, які отримали за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та математики 160 балів і вище, у загальній кількості учнів, що проходили тестування з цих предметів, %

6.                   

Обсяги споживання енергоресурсів, %

7.                   

Частка сільських домогосподарств, які мають доступ до Інтернету,  %

8.                   

Частка молоді, що приймає участь у громадському житті, осіб

↑ - означає заплановане зростання показника, ↓ - означає заплановане зменшення показника.

Аналогічно загальному моніторингу досягнення стратегічного бачення відбуватиметься моніторинг реалізації стратегічних цілей. Основними кількісними індикаторами щодо кожної стратегічної цілі за період моніторингу будуть наступні індикатори:

Стратегічна ціль 1. Економічна, туристична та інвестиційна спроможність громади

1.                   

Середня місячна заробітна плата, грн.

2.                   

Обсяг інвестицій,  у толу числі прямих іноземних, у розрахунку на 1 особу, тис. грн.

3.                   

Кількість суб’єків господарювання, які діють на території громади, шт.

4.                   

Кількість діючих кооперативів, шт.

5.                   

Рівень безробіття, %

6.                   

Зростання надходжень до місцевого бюджету, зокрема за рахунок надходжень від сплати туристичного збору, %

7.                   

Кількість туристів, які відвідали громаду за рік, тис. осіб

↑ - означає заплановане зростання показника, ↓ - означає заплановане зменшення показника.

 

Стратегічна ціль 2. Людський капітал, якісні послуги

1.                   

Частка дітей дошкільного віку, охоплених послугами ДНЗ, %

2.                   

Середній бал ЗНО по школах громади

3.                   

Середня тривалість життя чоловіків та жінок, років

4.                   

Кількість проведених культурних заходів на рік та кількість їх учасників, од./осіб

5.                   

Рівень охоплення соціальними послугами (співвідношення кількості отримувачів до кількості потребуючих), %

6.                   

Кількість відвідувачів спортивних шкіл, секцій, гуртків, одиниць

7.                   

Кількість осіб, що прийняли участь в голосуванні «Бюджету участі», осіб

8.                   

            Кількість молодіжних центрів, особливо у сільській місцевості, одиниць

↑ - означає заплановане зростання показника, ↓ - означає заплановане зменшення показника.

 

Стратегічна ціль 3. Територія комфортного і безпечного життя

1.        

Кількість населених пунктів, не охоплених сучасною містобудівною документацією, одиниць

2.        

Частка домогосподарств, яка має доступ до системи водопостачання та водовідведення, %

3.        

            Протяжність доріг та тротуарів, які потребують капітального ремонту або перебувають в аварійному стані, км

4.        

Обсяги споживання енергоресурсів установами бюджетної сфери, %

5.        

Кількість облаштованих публічних просторів, оздоровчих, паркових зон та об`єктів природного середовища, у тому числі для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, одиниць

6.        

            Кількість населених пунктів, не охоплених пасажирським перевезенням у громадському транспорті, одиниць

7.        

Питома вага використаних, знешкоджених та утилізованих відходів від загального обсягу утворених, %

8.        

Кількість зареєстрованих правопорушень, одиниць

↑ - означає заплановане зростання показника, ↓ - означає заплановане зменшення показника.

Спеціальні показники досягнення результатів реалізації Стратегії щодо кожної операційної цілі наведені в описі стратегічних та операційних цілей цього документу.

6.4. Звітність щодо моніторингу виконання Стратегії

Проведення регулярного моніторингу виконання Стратегії є необхідним елементом ефективного впровадження Стратегії, важливою передумовою для формування наступного плану заходів та майбутніх Стратегій розвитку.

Річний звіт складається з переліку ключових індикаторів за кожною стратегічною та операційною ціллю, містить інформацію про досягнення кожної цілі та оцінку можливостей досягнення поставлених цілей на трьохрічний цикл планування.

Підсумковий звіт про моніторинг за трьохрічний цикл планування до показників, які передбачаються у річних звітах, містить загальні оцінки ефективності, результативності та стійкості досягнутих результатів.

Моніторингові звіти є відкритими документами і використовуються для уточнення завдань та бюджетних програм Золочівської міської територіальної громади та затверджуються на наступний за звітним бюджетний рік.

Форму моніторингового звіту, відповідального за його підготовку та строки подання визначає Золочівська міська рада відповідно до власних повноважень та структури.