вул. Шашкевича Маркіяна, буд. 22

(03265)42322

(03265)42376

mail@zlmr.gov.ua

  • foto winter 1
  • castle 2
  • foto winter 2

Цивільний захист та екологія

ЗА ПОРУШЕННЯ ПРИРОДООХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПЕРЕДБАЧЕНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

щодо відповідальності та штрафні санкції, які можуть бути застосовані в разі порушення природоохоронного законодавства

(за забруднення земель та водних об’єктів твердими побутовими відходами у місцевому, національному та транскордонному аспектах)

 

 

  • Відповідно статті 52 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур'янами – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти (340-1360 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб'єктів підприємницької діяльності – від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів (850-1700 грн.) доходів громадян.
  • Водночас Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі – Методика), яка затверджена наказом Мінекобезпеки країни від 27.10.1997 №171 та зареєстрована в Мінюсті України від 05.05.1998 за №285/2725 встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності.
  • Зазначена Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.
  • Також статтями 20, 21 Закону України «Про відходи» передбачено, крім іншого, що до виключної компетенції місцевих органів влади віднесено повноваження з організації збирання і видалення побутових та інших відходів, розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів, а також здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими і побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.
  • Щодо додержання правил благоустрою, то відповідно до ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 6 вересня 2005 року №2807-IV, до повноважень сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів належить: визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього середовища; інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.

 

За підпали сухої рослинності карають

        

Щороку з приходом весни Україну охоплюють пожежі через спалювання сухої рослинності. Вони завдають шкоди не лише людині, але й забирають життя у рослин, птахів, комах та тварин, а ще погіршують родючість ґрунту. На жаль, мешканці населених пунктів району, області не задумуючись про шкідливість згоряння сухостою – сприяє димовим завісам як на автомобільних дорогах, залізничних шляхах, так і серед населених пунктів. У вогні гинуть тварини, чиї гнізда та нори розташовані в полі, знищується родючий шар ґрунту, насіння, пошкоджуються кора та гілки рослин, які ростуть поруч з місцем спалювання, також згоряють сміття, пластикові пляшки, залишки добрив і отрутохімікатів, утворюючи токсичні хімічні сполуки, які викликають захворювання дихальних шляхів, знижують імунітет людини, посилюють негативний перебіг хронічних захворювань. При спалюванні виділяється бензопірен, що може викликати ракові захворювання.

         Із тліючого листя й трави, без доступу кисню, виділяється бензопірен, що здатен викликати онкологічні захворювання.

         Із димом в повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.

         Горіння разом із листям різноманітного сміття посилює забруднення атмосферного повітря.

         Із тліючого листя й трави, без доступу кисню, виділяється бензопірен, що здатен викликати онкологічні захворювання.

         Із димом в повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.

         Горіння разом із листям різноманітного сміття посилює забруднення атмосферного повітря.

        Спалювання сухої рослинності чи її залишки також призводить до некерованих надзвичайних ситуацій, виникає небезпека лісових і торф'яних пожеж, що може привести до займання будинків, машин, лінії електропередач, газопроводів з фатальними наслідками.

         Мешканців закликаємо суворо дотримуватися правил пожежної безпеки, не випалювати суху траву та сміття на присадибних ділянках, не розводити відкритий вогонь поруч із господарськими будівлями, у лісових масивах, лісосмугах, сільгоспугіддях, на торфовищах і прилеглих до них територіях а також не залишати недопалки та сірники на сухій трав’янистій підстилці.

Звертаємося до власників, орендарів та користувачів земельних ділянок громади з проханням усвідомити свою відповідальність і нарешті зрозуміти завдану шкоду від паління сухостою, а головне змогти навчити дітей змалку берегти довкілля.

З метою оперативного виявлення осіб, які вчиняють самовільне випалювання сухої рослинності та її залишків (сухостою) Золочівською міською радою буде створено робочу групу-комісію щодо запобігання виникнення пожеж в екосистемах Золочівської міської територіальної громади за участю держінспекторів Золочівського РВ ГУ ДСНС у Львівській області, представників Золочівського ВП ГУНП У Львівській області, спеціалістів міської ради, представників адміністративної комісії, якою проводиться постійне моніторингове спостереження за станом довкілля в екосистемах та здійснюється контроль за недопущенням спалювання рослинності та її залишків на території громади.

Мобільними групами будуть проводитися рейдові виїзди-обстеження з метою проведення моніторингу стану пожежної безпеки в природних екосистемах на адміністративних територіях по виявленню фактів самовільних підпалів сухостою. У разі виявлення таких фактів будуть вживатися невідкладні заходи реагування, а також буде висвітлюватися інформація про підпали в засобах масової інформації.

Зазначаємо, що згідно ст. 77, 771 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 245 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки в лісах, самовільне випалювання сухої рослинності чи її залишків. Наголошуємо, що за результатами внесених змін до законодавства, збільшена відповідальність, зокрема: за випалювання стерні, луків, пасовищ передбачені штрафи від 3060 до 12240 гривень для громадян, та від 15300 до 30600 гривень – для посадових осіб.

      

Пам’ятаймо, що краще запобігти пожежі у природному середовищі, ніж ліквідовувати її наслідки, а кожен акт підпалу – це злочин проти людини і природи.

У квітні розпочинається акція «За чисте довкілля»

 

     Відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Указу Президента України від 06.08.1998 року № 855/98 « Про День довкілля», розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2010 № 777-р «Деякі питання проведення щорічної акції «За чисте довкілля» та Дня благоустрою територій населених пунктів», листа Міністерства розвитку громад та територій України від 05 березня 2021 року №7/9.4/3365-21 протягом квітня-травня 2021 року триватиме щорічна всеукраїнська акція «За чисте довкілля». Український День навколишнього середовища  (День довкілля) відзначається 17 квітня 2021 року.

       Метою акції є проведення заходів, спрямованих на поліпшення стану довкілля, покращення естетичного та санітарного стану прибудинкових територій, доріг, тротуарів, зупинок громадського транспорту, парків, скверів, дитячих та спортивних майданчиків,   об’єктів масового перебування та відпочинку населення, місць вигулу домашніх тварин, кладовищ, меморіальних комплексів, місць почесних поховань, ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ, очищення від сміття берегів водойм, а також озеленення територій.

       Золочівська міська рада звертається до керівників підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, навчальних закладів, суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють господарську діяльність на адміністративній території Золочівської міської ради та мешканців Золочівської міської територіальної громади з проханням долучитися до всеукраїнської акції «За чисте довкілля» та виконати роботи з благоустрою власних та прилеглих територій у термін  до 24 квітня 2021 року, облагородити територію навколо власних помешкань, парків і відпочинкових зон поблизу, та долучатися до заходів спрямованих на поліпшення стану озеленення та благоустрою території Золочівської міської ради.

       Водночас, наголошуємо, що здійснення заходів відбуваються з дотриманням карантинних вимог та обмежень, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

На водоймах Золочівської міської територіальної громади Золочівського району розпочато комплексну операцію «Нерест-2021»

       

            З 1 квітня 2021 року в 22 областях України розпочинається нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. Також наразі триває заборона на вилов раків. Тривалість нерестової заборони відрізняється залежно від областей та водойм України.

            З метою посилення охорони, відтворення та збільшення водних ресурсів, попередження і недопущення порушень правил любительського рибальства на водоймах Львівської області  головою обласної державної адміністрації підписано розпорядження  від 25.03.2021  № 222/0/5-21 «Про встановлення весняно-літньої заборони на вилов риби, інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах Львівської області у 2021 році» та затверджено перелік позанерестових ділянок для проведення любительського рибальства в період встановлення весняно-літньої заборони на лов риби, інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах Львівської області у 2021 році.  В межах області оголошено квітень, травень, червень цього року місяцями охорони нерестуючої риби.

    На території Львівської області в цей період заборонено будь-яке рибальство, а також вилов раків у такі терміни:

    в басейні р. Дністер із 1 квітня до 10 червня (включно);

    в басейнах річок Західний Буг, Сян та Стир із 1 квітня до 20 травня (включно);

    у всіх водосховищах, технічних водоймах із 1 квітня до 10 червня (включно);

    у придаткових системах водойм (протоки, гирла, стариці, розливи водойм, які тимчасово заповнюються водою в період весняної повені) із 1 квітня до ЗО червня (включно).

    Як виняток, дозволити любительське рибальство в межах Золочівської міської територіальної громади:

        Золочівське водосховище:

    по вул. Шевченка м. Золочева вздовж дамби та на відстані 300 м від дамби північного берега.

         Ставок «Молодіжний» в парку відпочинку «Здоров’я» марку  м. Золочів:

    уздовж дамби та на відстані 100 м від дамби західного берега.

           Зіпсувати задоволення  від улюбленого заняття рибалці може тільки одне- порушення правил  і заборони рибоволі.                                  

           Заборона вилову риби, а також інших водних біоресурсів, застосовується з метою поновлення і збереження популяції різних видів. Кожен рибак повинен знати, що для свого задоволення законом дозволено використовувати не всі знаряддя та способи рибалки. Зокрема заборонити все, що  стосуються вилову сітками, а також існують обмеження по вилову риби з човнів.

           Відповідно до Правил любительського та спортивного рибальства, під час нересту дозволяється виключно любительське рибальство однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом. Рибалити можна з берега в межах населеного пункту у дозволених місцях, за межами нерестовищ (межі визначені у наказах). Забороняється здійснення будь-якого іншого способу вилову, в тому числі, з перевищенням дозволеної добової норми вилову – три кілограми. Заборонено пересування плавучих засобів (човнів), організацію змагань з рибальства та проведення підводного полювання.

           Під час нересту також забороняється проведення вибухових та гідротехнічних робіт, видобуток піщано-гравійної суміші, розчистки русел річок, днопоглиблення, берегоукріплення тощо.

          Крім того, відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України забороняється добування водних біоресурсів у даний період.

          Потужний природний інстинкт нересту стає у риб головним, він приглушує рефлекси самозбереження. В цей час риба може стати легкою здобиччю для браконьєрів. Тому закликаємо громадян бути відповідальними та дотримуватися даної заборони, адже від того, як пройде нерест водних біоресурсів, залежить відновлення їх популяцій у наших водоймах».

         Порушення правил рибальства карається як накладенням штрафів, так і притягненням до кримінальної відповідальності. Сума штрафів за порушення правил рибальства згідно КУпАП становить від 34 до 680 грн. За незаконне зайняття рибним промислом, що завдало істотну шкоду передбачена кримінальна відповідальність відповідно до ст. 249 Кримінального кодексу України (незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом). Відповідно до цієї статті передбачено накладання штрафу в розмірі від 1700 до 6800 грн або обмеження (позбавлення) волі на строк до 3 років з конфіскацією знарядь, засобів промислу та всього добутого.

          За порушення правил рибальства під час нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. У разі порушень правил рибальства – громадяни можуть повідомити  на «гарячу лінію» Львівського рибоохоронного патруля за телефонами: (032) 270-41-88  та   (066) 098-84-47 управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області. 

Довідково:

Основними передумовами, що дають «команду» до початку нересту є температурний чинник, кисневий режим, наявність партнера та субстрату для відкладання статевих продуктів.

Однак, не вся риба одразу йде на нерест. Зазвичай, спочатку нерестяться хижі види риб: щука та окунь. Далі протягом квітня в нерестовий процес поступово входить переважна більшість видів іхтіофауни. Останніми відкладають ікру короп, лин та сом (з середини або кінця травня). Карась взагалі може метати ікру порціями протягом всього літа.

Ікрометання у риб буває одноразовим, коли метають ікру впродовж декількох хвилин (щука, окунь, плітка та інші) або порційним, коли метають ікру окремими порціями з інтервалами від декількох днів до 2-3 тижнів (лин, плоскирка, карась та інші).