
З 1 по 30 червня відбудеться українська частина міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить землю» (Wiki Loves Earts), яка присвячена пам’яткам природи України. Участь у конкурсі можуть брати як професійні фотографи, так і любителі.
Детальніше з усіма умовами та регламентом конкурсу можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/Anunb3D, з пропозиціями щодо співпраці та додатковими питаннями звертайтеся до організаційного комітету: за номером телефону: +380665696135.
Мешканців Золочівської міської територіальної громади Золочівського району Львівської області закликаєм долучатися до боротьби з борщівником Сосновського.
Однією із перших рослин, яка проростає навесні є борщівник Сосновського. Він швидко розкидає своє велике листя, ще до появи інших трав, чим і затінює поверхню ґрунту, на якій після його заселення рослини інших видів більше не ростуть.
Борщівник Сосновського – небезпечний вид рослин, який в деяких місцевостях став справжнім стихійним лихом, завдаючи відчутної шкоди господарствам на полях, луках та городах. Крім того, ця рослина несе загрозу життю і здоров’ю людей: під час контакту зі шкірою людини викликають важкі дерматити та хімічні опіки ІІ ступеня. Борщівник має високу здатність до розмноження: одна рослина дає до 100 тис. насінин, які можуть проростати протягом декількох років. Тому в боротьбі з ним дуже важливо не допускати дозрівання й розсіву насіння. Оскільки, борщівник є небезпечним видом, необхідно регулярно вживати заходів, щоб запобігти його поширенню.
Так, для боротьби з борщівником Сосновського, який тільки починає проростати, використовують метод зрізання лопатою основи борщівника на рівні близько 10 см нижче рівня ґрунту. Рідше застосовується хімічний метод боротьби (в основному раундапом). Першу обробку проводять коли висота рослин не перевищує 50 см, що дозволяє безпечно проникнути в центр його заростей. Однак, необережне використання такого методу може призвести до ураження інших рослин, мікроорганізмів, комах, забруднення водойм.
Найкращим методом знищення цієї рослини є скошування молодого борщівника протягом вегетаційного періоду, хоча б два рази, оскільки після першого скошування зазвичай відбувається регенерація та повторне цвітіння. Також цю рослину можна знищувати хімічним методом. Насіння борщівника розноситься вітром і переноситься водою, тому зарості його часто зустрічаються уздовж берегів річок і узбіч доріг. Золочівська міська рада закликає всіх небайдужих долучитися до боротьби з цим високоінвазійним видом-окупантом використовуючи безпечні методи боротьби та виводити її з своїх садів та полів.
Зазначаємо, що для зменшення негативного впливу борщівника на навколишнє природне середовище і здоров’я населення Львівщини видано розпорядження голови облдержадміністрації від 26.05.2017 № 450/0/5-17 «Про здійснення в області комплексних заходів щодо боротьби з борщівником Сосновського», завдяки якому у кожній територіальній громаді району Львівської області створено комісії з координації виконання заходів щодо боротьби з борщівником.
Заходи щодо знищення борщівника починаючи з весни і до осені, зобов’язані проводити всі землевласники і користувачі земельних ділянок, на яких розповсюджена дана рослина.
На виконання розпорядження голови Золочівської міської ради від 25 травня 2021 року № «Про здійснення комплексних заходів щодо боротьби з борщівником Сосновського на території Золочівської міської територіальної громади», розпочато роботи по ліквідації борщівника в межах населених пунктів Золочівської міської ради.
Не будьмо байдужими та долучаймось до боротьби з борщівником Сосновського.
Негативний вплив на здоров’я людини мають усі без винятку пестициди, при цьому клінічні прояви залежать від їх токсичності, кількісного та часового впливу. Найбільш небезпечними щодо впливу на людей є інсектициди. Як правило, це результат сильної дії фосфорорганічних інсектицидів та похідних карбамінової кислоти.
Основними проявами інтоксикації є збудження центральної нервової системи, підвищена секреція залоз, спазми та фібриляція різних груп м’язів, судоми.
Отруєння гербіцидами може викликати подразнення слизових оболонок та шкіри, а вдихання розпиленої речовини спричиняє кашель, відчуття печії у носі та грудній клітині.
Гострий токсичний ефект від фунгіцидів малоймовірний, може траплятись лише після споживання протруєного насіння. Фунгіциди можуть викликати також подразнення шкіри та очей.
Наявність пестицидів у продуктах харчування та воді, при тривалому надходженні в організм людини, навіть у незначних дозах, призводять до загального ослаблення імунної системи.
Профілактичні заходи отруєнь пестицидами включають наступні напрямки:
Дотримання суб’єктами господарювання аграрного сектору вимог Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ДСП 8.8.1.2.001-98.
Згідно останніх, всі роботи з пестицидами слід проводити в ранні ранкові (до 10) і вечірні години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10° C.
Завчасно, але не менше ніж за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.
Обприскування вентиляторними і штанговими обприскувачами допускається при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с (крупнокрапельне).
Зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні повинна бути не менше 500 м, при штанговому і гербігації дощуванням — 300 м. При застосуванні аерозольних генераторів регульованої дисперсності санітарно-захисні зони повинні відповідати вимогам, зазначеним в інструкції для даного виду апаратури; обробка посівів у цих зонах допускається при напрямку вітру від населених пунктів і інших об’єктів, що підлягають санітарному захисту.
У випадку застосування авіації для обробки полів агрохімікатами, обов’язковим є дотримання Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України, затверджених наказом МОЗ України від 18.12.1996р №382. Основні вимоги останніх зводяться до наступного : перед авіаційним розпиленням пестицидів, замовник таких робіт повинен за три дні до початку робіт повідомити населення відповідної місцевості про місце та строки використання пестицидів, про заборону здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи, випасання худоби на відстані ближче 1 км до місця проведення робіт, про необхідність переміщення пасік на відстань більше 5 км від місця застосування пестицидів на період до 5 днів. Також, замовник повинен встановити спеціальні попереджувальні знаки, у тому числі із зазначенням строків розпилення, на відстані 300 метрів від місця розпилення, та на дорогах, які проходять через відповідні поля.
Лише після вжиття цих заходів та після отримання дозвільних документів, допускається авіаційне оброблення угідь пестицидами.
Окрім того, згідно вищезгаданого СанПіНу, забороняється проводити авіаційні обробки полів пестицидами на відстані ближче ніж:
а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;
б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водозабезпечення, місць випасання домашніх тварин, об’єктів природно-заповідного фонду;
в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких ферм, посівів сільськогосподарських культур, які споживаються без термічної обробки (кріп, огірки, томати, полуниця, малина тощо), садів, виноградників та місць проведення інших сільськогосподарських робіт.
Не дозволяється авіаційне розпилення препаратів для знищення деревної та кущівної рослинності (арбоцидів), на відстані ближче, ніж:
а) 3,5 км до місць відпочинку дітей та дорослих;
б) 2 км до населених пунктів.
Згідно цього ж нормативного документу, авіаційне застосування мінеральних добрив та біологічних препаратів дозволяється при дотриманні санітарно-захисної зони від ділянок обробки до населених пунктів, тваринницьких та птахоферм, джерел водопостачання – не менше 500 м та швидкості руху вітру до 8 м/сек.
Усі вище перелічені санітарні вимоги є обов’язкові для дотримання всіма підприємствами, установами і організаціями, приватними господарствами та особами, що проводять будь-які дії з пестицидами.
щодо відповідальності та штрафні санкції, які можуть бути застосовані в разі порушення природоохоронного законодавства
(за забруднення земель та водних об’єктів твердими побутовими відходами у місцевому, національному та транскордонному аспектах)